1. Класифікація проектних методик розробленная л.Френком.

2. Аналіз основніх груп методик.

Л. Френк першим розробив класифікацію проективних методик. Ця класифікація, не дивлячись на|незважаючи на| велику кількість інших, із|із| запропонованими пізніше змінами і доповненнями є|з'являється| такою, що сьогодні якнайповніше характеризує проективну техніку.

Конститутивні проективні методики. Випробовуваному пропонується який-небудь аморфний матеріал, якому він повинен додати смисл. Прикладом може служити методика Роршаха, що складається з 10 таблиць, на яких змальовані симетричні однобарвні і поліхромні зображення, — плями, які легко отримати, нанісши на аркуш паперу трохи чорнил або фарби, а потім перегнувши цей аркуш навпіл. Досліджуваному ставиться лише одне питання: «Що це може бути, на що це схоже?» Вважається, що в процесі інтерпретації зображень, додання їм сенсу досліджуваний проектує свої внутрішні установки, прагнення і очікування на тестовий матеріал.

Конструктивні проектні методики. Пропонуються оформлені деталі (фігурки людей і тварин, моделі їх домівок і ін.), з яких потрібно створити осмислене ціле і пояснити його.«Тест світу|світу|», наприклад, складається з 232 моделей об'єктів, розподілених в різних пропорціях по 15 категоріям (будинки|вдома|, дерева, літаки, люди, тварини тощо). Досліджувані конструюють|сконструйовують| «малий світ|світ|», а за безліччю його особливостей, що враховуються дослідниками, робляться|чинять| висновки|ув'язнення| про особистість|особистість| «конструктора».

Інтерпретативні методики. Необхідно розтлумачити, інтерпретувати яку-небудь подію, ситуацію. Тест тематичної аперцепції є хорошою ілюстрацією цього виду методик. Випробовуваному пропонуються таблиці-картини, на яких змальовані відносно невизначені ситуації, що допускають неоднозначну інтерпретацію. В ході обстеження випробовуваним складається невелика розповідь, в якій необхідно вказати, що привело до змальованої ситуації, що відбувається в даний час, про що думають, що відчувають дійові особи, чим ця ситуація завершиться. Передбачається, що випробовуваний ідентифікує себе з «героєм» розповіді, що дає можливість розкриття внутрішнього світу обстежуваного, його відчуттів, інтересів і спонукань. Стимульний матеріал – набір картинок, фотографій. Респонденту потрібно скласти розповідь (САТ) за запропонованими картинками; відповісти на питання за запропонованими ситуаціями на картинках (Тест фрустрації Розенцвейга, Тест Жиля); відібрати приємні-неприємні картинки-фотографії (Тест Сонді).

Катартичні. Пропонується здійснення ігрової діяльності в особливо організованих умовах. Наприклад, психодрама, здійснювана у вигляді імпровізованої театральної вистави, дозволяє суб'єктові не лише афективно відреагувати (ігровий катарсис) — а тим самим досягають терапевтичного ефекту, — але і дає дослідникові можливість виявити конфлікти,що виносяться назовні, проблеми, іншу особовистісно насичену продукцію.

Рефрактивні. Особистісні особливості, приховані мотиви дослідник прагне діагностувати по тих мимовільних змінах, які вносяться до загальноприйнятих засобів комунікації, наприклад, мова, почерк.

Експресивні. Здійснення випробовуваним образотворчої діяльності, малюнок на вільну або задану тему, наприклад, методика «Будинок-дерево-людина». Пропонується намалювати будинок, дерево і людину. За малюнком роблять висновки про афективну сферу особистості, рівень психосексуального розвитку і інші особливості. Предметом інтерпретації є малюнок, який малює респондент ("Дерево", "Людина", "Два будинки", "Малюнок сім'ї", "Піктограма" " Автопортрет", "Картина світу", "Вільний малюнок", "Неіснуюча тварина").

Імпресивні. Ці проектні методики грунтуються на вивченні результатів вибору стимулів з ряду запропонованих. Випробовуваний обирає найбільш бажані стимули. Наприклад, тест Люшера, що складається з 8 кольорових квадратів (неповний набір). Пред'являються всі квадрати з проханням вибрати найбільш приємний. Процедура повторюється, і у результаті утворюється ряд, в якому кольори розташовуються за їх привабливістю. Психологічна інтерпретація виходить з символічного значення кольору. Як стимули можуть виступати фактично будь-які об'єкти живої і неживої природи.

Аддитивні. У цих проективних методиках від обстежуваного вимагається завершення початого речення, розповіді або історії. Наприклад, пропонується серія незавершених речень типу: «Майбутнє видається мені...», «Думаю, що справжній друг...» тощо. Ці методики призначені для діагностики різноманітних особистісних змінних — від мотивів тих або інших вчинків до відношення до статевого виховання молоді.