2. Заснування господарських товариств.

Господарське товариство є підприємство або іншим суб'єктом господарювання. Належність господарських товариств до підприємств підтверджується ч. 5 ст. 63 ГК, яка прямо відносить господарські товариства до видів корпоративних підприємств. Це, в свою чергу, означає, що на господарські товариства повною мірою поширюються загальні положення ГК та інших актів законодавства, що регулюють діяльність підприємств. Якщо загальні положення щодо підприємств суперечать спеціальним положенням, що безпосередньо визначають правовий статус господарських товариств, застосовуються спеціальні положення відповідних нормативних актів.

Згідно з ч. 2 ст. 79 ГК засновниками і учасниками господарського товариства можуть бути суб'єкти господарювання, інші учасники господарських відносин, а також громадяни, які не є суб'єктами господарювання. Тобто господарське товариство може бути засноване як юридичними, так і громадянами, а також спільно громадянами і юридичними особами, причому для заснування господарського товариства громадянину не обов'язково мати статус суб'єкта підприємницької діяльності. Крім того, незважаючи на наявність у назві терміна «товариство», ЦК (ч. 2 ст. 114) та ГК (ч. 1 ст. 79) передбачають можливість господарського товариства діяти у складі одного учасника.

Обмеження щодо заснування та участі в господарських товариствах суб'єктів господарювання або інших осіб встановлюються законодавством. Наприклад, за положеннями ст. 1 Декрету Кабінету Міністрів України від 31 грудня 1992 р. № 24-92 «Про впорядкування діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, створених за участю державних підприємств», державні підприємства не мають права бути засновниками господарських товариств.

Іноземні громадяни, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, а також міжнародні організації можуть бути засновниками та учасниками господарських товариств нарівні з громадянами та юридичними особами України, крім випадків, встановлених законодавчими актами України. Так, згідно зі ст. 13 Закону України від 21 грудня 1993 р. «Про телебачення і радіомовлення» в Україні забороняється створення телерадіоорганізацій іноземними юридичними і фізичними особами та особами без громадянства. Також забороняється створення і діяльність телерадіоорганізацій з іноземними інвестиціями, у статутному фонді яких більш як 30% іноземних інвестицій.

Деякі нормативні акти встановлюють кваліфікаційні (спеціальні) вимоги щодо засновників (учасників) господарських товариств. Так, згідно зі ст. 33 Закону України від 23.02.2006 р. «Про цінні папери і фондовий ринок» фондову біржу(акціонерне товариство) може бути створено не менш як 20 засновниками — торговцями цінними паперами, які мають дозвіл на здійснення комерційної і комісійної діяльності по цінних паперах за умови внесення ними до статутного фонду не менш як 10 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з ч. 4 ст. 79 ГК суб'єкти господарювання — юридичні особи, які стали засновниками або учасниками господарського товариства, зберігають статус юридичної особи.

3. Майно господарських товариств.

Стаття 115 ЦК - Майно господарського товариства

Господарське товариство є власником:

1) майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу;

2) продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності;

3) одержаних доходів;

4) іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом.

Вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.

Грошова оцінка вкладу учасника господарського товариства здійснюється за згодою учасників товариства, а у випадках, встановлених законом, вона підлягає незалежній експертній перевірці.

 

Господарське товариство як суб'єкт цивільних правовідносин має право володіти, користуватися та розпоряджатися належному йому на праві власності майном. ЦК України не містить вичерпний перелік підстав набуття права власності на майно, а називає лише основні:  1) передача учасниками майна у власність в якості вкладу до статутного (складеного) капіталу, з якого і починається формування майнової бази товариства. Після реєстрації товариства майно, яке передане учасниками до статутного (складеного) капіталу переходить у власність товариства, а учасник набуває право власності на частку у статутному (складеному) капіталі. Поняття частки в статутному (складеному) капіталі не потрібно розуміти в буквальному значенні, це - частка цілого, що належить товариству, а у учасника породжує комплекс корпоративних прав, зокрема, право на певну кількість голосів при вирішенні питань у найвищому органі товариства, право на певну суму дивідендів та інш.  Але потрібно розрізняти передачу речі в якості вкладу і майнового права на таку річ (скажімо, річ передається у користування). В першому випадку право власності на річ переходить від учасника до товариства, в другому - право власності на річ залишається в учасника, до товариства переходить лише право користування цією річчю.  2) Крім майна, яке передане учасниками до статутного (складеного) капіталу, як правило, є майно, яке виготовлене чи придбане в процесі діяльності товариства. Майно, яке виготовлене в процесі діяльності, називають продукцією. Термін "продукція" в даному випадку підлягає розширеному тлумаченню - це і виготовлення продукції споживчого призначення, надання послуг, виконання робіт, тобто кінцевий результат праці, які призначений як для власного споживання, так і для його реалізації. Вартість такого майна не впливає на розмір статутного (складеного) капіталу, і незалежно від того, чи придбано (вироблено) воно за рахунок внесеного капіталу, чи за рахунок власних коштів товариства, таке майно належить на праві власності господарському товариству, а не його учасникам.  3) Господарське товариство - це підприємницька юридична особа, яка створюється задля отримання прибутку. Доходи, отриманні в процесі діяльності господарського товариства, теж належать на праві власності господарському товариству. Прибутком учасника такі доходи можуть стати лише після прийняття господарським товариством рішення про розподіл прибутку і виплату дивідендів.  4) Будь-які інші підстави набуття майна, що не заборонені законом.  В якості вкладу можуть виступати речі, майнові та інші відчужувані права, які підлягають грошовій оцінці. Виключення з цього правила встановлюються законом стосовно того, що в певних випадках вкладом можуть бути права, які не підлягають грошовій оцінці.  За загальним правилом, оцінка вкладу здійснюється самими учасниками, але в певних випадках закон може встановити обов'язковість перевірки такої грошової оцінки, яка здійснюється експертизою.