- •Основи цивільного права україни
- •1. Цивільне право україни як галузь права
- •2. Цивільне законодавство
- •3. Цивільні правовідносини
- •4. Фізичні особи як суб'єкти цивільних правовідносин
- •5. Юридичні особи як суб’єкти цивільних правовідносин
- •6. Об’єкти цивільних прав.
- •1) Залежно від можливості переміщення в просторі є:
- •4) Залежно він можливості багаторазового використання виділяють:
- •5) Залежно від призначення є:
- •7. Правочини
- •8. Представництво.
- •9. Строки та терміни. Позовна давність
- •10. Загальні положення про право власності та інші речові права.
- •11. Загальні засади права інтелектуальної власності
- •12. Загальні положення про зобов’язання.
- •13. Загальні положення про договір.
- •4) За спрямованістю договори поділяють на:
- •14. Окремі види договірних зобов’язань.
- •14.1. Договори купівлі-продажу
- •14.2. Договір дарування
- •14.3. Договір ренти
- •14.4. Договір довічного утримання (догляду)
- •14.5 Договори найму (оренди).
- •14.6. Договір позички.
- •14.7. Договори підряду
- •14.8 Загальні положення щодо договорів про надання послуг.
- •14.9. Договори про надання послуг у сфері перевезень
- •14.10. Договори зберігання
- •6) Договір зберігання речей у гардеробі організації;
- •14.11. Договір страхування
- •14.12. Договір доручення
- •14.13. Договір комісії
- •14.14. Договір управління майном
- •14.15. Договір фінансової спрямованості
- •14.16. Договори щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності
- •14.17. Договори про спільну діяльність
- •15. Недоговірні зобов’язання
- •1) Публічної обіцянки винагороди:
- •16.Спадкове право
- •16.1. Загальні положення про спадкування
- •16.2. Спадкування за заповітом
- •16.3. Спадкування за законом
- •16.4. Здійснення права на спадкування
- •17.Загальні засади цівильного процесуального права україни
- •17.1. Поняття, предмет і система цивільного процесуального права України. Цивільне процесуальне законодавство
- •17.2. Поняття, види і стадії цивільного судочинства
- •17.3. Цивільні процесуальні правовідносини
- •Запитання по курсу цивільне право
16.3. Спадкування за законом
У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини виникає право на спадкування за законом. При цьому спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування в разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, за винятком випадків, установлених у законі.
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, і батьки.
До другої черги спадкоємців за законом належать рідні брати і сестри спадкодавця, його баба, дід — як з боку батька, так і з боку матері.
У третю чергу право на спадкування за законом виникає в рідних дядька та тітки спадкодавця.
Четверту чергу спадкоємців за законом складають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
І, нарешті, у п'яту чергу право на спадкування за законом отримують інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. У цьому разі ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа. У п'яту чергу право на спадкування за законом мають також утриманці спадкодавця (тобто не-" повнолітні або непрацездатні особи, які не були членами сім'ї спадкодавця, але не менш як п'ять років одержували від нього матеріальну допомогу, що була для них єдиним або основним джерелом засобів до існування).
У випадку, коли спадкоємець помер до відкриття спадщини, має місце спадкування за правом представлення, а саме тоді:
- онуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини;
- прабаба, прадід спадкують ту частку спадщини, яка б належала за законом їхнім дітям (бабі, дідові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини;
- племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини;
- двоюрідні брати та сестри спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (тітці, дядькові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.
16.4. Здійснення права на спадкування
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.
Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві із часу відкриття спадщини.
Спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом установленого законом строку він не заявив про відмову від неї.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, особисто має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Цю заяву особа може відкликати протягом строків, установлених для прийняття спадщини.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається із часу відкриття спадщини.
Якщо виникнення в особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. У випадку, коли строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.
Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом зазначених строків. Відповідна заява подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.
Якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов'язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців.
У разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, суд визнає спадщину відумерлою за заявою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Тоді спадщина переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.