Структура, психологічні характеристики та функції свідомості.

Елементи свідомості

Функції свідомості

Психологічні характеристики свідомості

Пізнавальні процеси (відчуття, сприйняття, мислення, пам'ять) (ядро свідомості), на основі яких формується сукупність знань про навколишній світ, різні поняття. Необхідним компонентом свідомості є акт уваги (завдяки зосередженості певне коло об'єктів знаходиться у фокусі свідомості).

Відображувальна – свідомість організовує пізнавальні процеси (сприйняття, уявлення, мислення) і пам'ять.

Відчуття пізнаючим себе суб'єктом – здатність людини усвідомлювати себе відокремленою від решти світу істототою, готовою і здібною до отримання достатньо достовірних знань про світ, усвідомлення цих знань як феноменів, відмінних від об'єктів, до яких вони відносяться, здібність сформулювати їх, виразивши в словах, поняттях та ін. символіці, передати іншим людям і майбутнім поколінням, зберігати, відтворювати, працювати із знаннями як з особливим об'єктом. При втраті свідомості (сон, гіпноз, хвороба тощо) ця здатність втрачається.

Розрізнення суб'єкта і об'єкта (протиставлення себе навколишньому світу, розрізнення «Я» і «не Я») – самосвідомість, самопізнання і самооцінка.

Рефлексивна – здатність свідомості людини зосередитися на самій собі. Різновидом свідомості є самосвідомість – процес, за допомогою якого людина аналізує свої думки і вчинки, спостерігає за собою, оцінює себе тощо.

Здатність в думках представляти існуючу і уявну дійсність та здатність свідомо контролювати власні психічні і поведінкові стани, управляти ними (взаємоповязані між собою). Свідомість завжди пов'язана з вольовим самоконтролем з боку людини своєї психіки і поведінки. Але уява і уявлення не завжди знаходяться під свідомим вольовим контролем. При «потоці свідомості» – спонтанному польоті думок, образів і асоціацій правильніше говорити про передсвідомість — проміжний психічний рівень між несвідомим і свідомістю.

Уявлення неіснуючої або відсутньої в даний момент часу дійсності (уява, марення, мрії, фантазія) – це здатність довільно, свідомо, відволікатися від оточуючого світу, від сторонніх думок, і зосереджуватися на певній ідеї, образі, спогаді тощо, малюючи і розвиваючи в своїй уяві те, що в даний момент відсутнє.

Відносини людини до себе і навколишнього світу (її почуття, емоції, переживання). Предмети, що впливають на нас, події викликають емоційне відношення до них (хвилювання, побоювання, захоплення і ін.).

Оцінна – бере участь у формуванні частини емоцій і більшості почуттів, людина на рівні свідомості оцінює більшість подій і саму себе.

Здібність свідомості до комунікації – передачі іншим особам того, що усвідомлює дана людина, за допомогою мови і інших знакових систем (повідомлення про свої внутрішні стани, і про те, що знає, бачить, розуміє, представляє – об'єктивну інформацію про навколишній світ).

Свідомість тісним чином пов'язана з мовою і без неї у вищих своїх формах не існує, вона майже завжди пов'язана з вживанням для позначення усвідомлюваного слів-понять (містять вказівки на загальні і відмітні властивості класу предметів, що відображуються в свідомості) .

Креативна (творча) складова (свідомість формує нові образи і поняття, яких раніше не було в ній за допомогою уяви, мислення і інтуїції).

Креативна – творчість неможлива без свідомості, багато довільних видів уяви організовуються на свідомому рівні (винахідництво, художня творчість).

Наявність інтелектуальних схем (певна розумова структура, відповідно до якої сприймається, переробляється і зберігається інформація про навколишній світ і про себе). Схеми включають правила, поняття, логічні операції, що використовуються для приведення наявної інформації в певний порядок, включаючи відбір, класифікацію інформації, віднесення її до тієї або іншої категорії.

Формування часової картини світу (пам'ять зберігає образи минулого, уява формує моделі майбутнього).

Часоутворююча – свідомість відповідає за формування цілісної часової картини світу, в якій є пам'ять про минуле, усвідомлення сьогодення і уявлення про майбутнє.

Здібність свідомості до абстрагування (відвернення від всього другорядного, і зосередження на найістотнішому). Узагальнене відображення дійсності складає зміст індивідуальної свідомості.

Формування цілей діяльності (виходячи з потреб, людина у свідомості формує цілі діяльності і направляє сили на їх досягнення). Процес пізнання зачіпає також потреби, інтереси і волю (втілює наміри в справу).

Перетворююча – людина свідомо визначає більшість своїх цілей і намічає шлях до їх досягнення, при цьому вона не обмежується здійсненням уявних операцій з предметами і явищами, а виконує і реальні дії з ними, перетворюючи навколишній світ відповідно до своїх потреб.

Здатність бачити і сприймати у формі образів навколишню дійсність – існування свідомості не тільки в словесній, але і в образній формі (пов'язане з використанням другої сигнальної системи, що викликає і перетворює відповідні образи). Найбільш яскравим прикладом образної свідомості є мистецтво, література, музика (форми відображення дійсності в образній формі).