Лекція №5
"Розрахунки вписування екіпажів в криві ділянки колії з урахуванням діючих поперечних сил"
Методика визначення ширини колії по силовим характеристикам дії екіпажу на колії.
При розрахунку ширини колії в кривих по силових характеристиках дії екіпажів на колію можливе вирішення наступних основних завдань:
1. Визначення необхідної ширини колії для забезпечення заданого виду вписування екіпажа при встановленій швидкості руху.
2. Розрахунок швидкості руху екіпажа, що допускається, по заданій кривій з умов вписування.
3. Визначення тих же параметрів для екіпажа, що входить до складу поїзда.
Розрахунок по вписуванню з урахуванням силових дій екіпажів на колію по К. П. Корольову складається з трьох етапів:
а) геометричний розрахунок;
б) розрахунок вписування у разі абсолютного жорсткої колії;
г) розрахунок вписування у разі пружної колії.
Силова взаємодія екіпажу і колії в горизонтальній площині при русі в кривих ділянках колії залежить від схеми вписування екіпажу в криву. При динамічному вписуванні слід розрізняти три принципово різні схеми вписування екіпажів в кривій: вільне, перекісне і хордове, що дають різноманітні схеми силової взаємодії.
Величини горизонтальних поперечних, діючих на колію сил, можна визначити з розгляду кожної конкретної схеми вписування, при цьому значення їх в усіх випадках залежить від положення центру повороту екіпажу і відстані від нього до розглядуваної осі, від величини вертикального осьового навантаження та коефіцієнта тертя коліс по рейці.
Розрахунок деяких геометричних характеристик вписуванння
Екіпаж в даному розрахунку зображується у вигляді відрізання прямої, що є його подовжньою віссю, а рейкові нитки - у вигляді двох концентричних кіл, із зазором між ними, рівним . Значення може бути визначене у вигляді
де S - ширина колії в кривій з урахуванням необхідного розширення (відносно прямій);
q мах - найбільша відстань між робочими гранями гребенів коліс.
У вказаній кривій виконується установка екіпажа. Практично існують наступні граничні схеми установки екіпажа.
1. Колесо передньої направляючої осі притиснуте до зовнішньої нитки, а колесо задньої (n-ой) направляючої осі - до внутрішньої. При цьому зазор між гребенем колеса, що набігає на внутрішню рейку, і зовнішньою рейкою кривої Уп = (мал. 1). Положення екіпажа в цьому випадку називають перекісним.
Рис.1
2. Колеса передньої і задньої направляючих осей притиснуті до зовнішньої рейки. Зазор між гребенем колеса задньої направляючої осі і зовнішньою рейкою кривої Уп = 0 (див. мал. 2). Таке положення екіпажа називають хордовим.
Рис.2
3. У тих випадках, коли зазор між гребенем колеса задньої направляючої осі і зовнішньою рейкою кривої буде 0 < Уп < , має місце установка екіпажа «в зазорі». Схема такої установки показана на мал. 3.
Рис.3
Зазвичай розрахунок починають з розгляду перекісного положення екіпажа. Для прийнятої установки екіпажу визначають необхідні геометричні характеристики положення екіпажа (рис.4):
положення центру тяжіння екіпажа відносно I-ой осі;
відстань від першої на6егающей осі до центру повороту екіпажа (полюсна відстань);
відстань від решти осей до центру повороту екіпажа;
відхилення від зовнішньої рейкової нитки середин осей екіпажа.
Визначення перерахованих характеристик в кривій виконується в системі координат, показаній на мал. 4, 5, таким чином.
Рис. 4
а) Положення центру тяжіння екіпажа знаходять по формулі
де 2Рi - навантаження на вісь;
аі - відстань від i-ой осі до точки, щодо якої визначається положення центру тяжіння екіпажа (див. мал. 5);
G - вага екіпажа.
б) Відстань від передньої набігаючої осі до центру повороту екіпажа обчислюють за формулою
де
уп - величина відхилення від зовнішньої рейкової нитки задньої направляючої осі;
у1- те ж, для передньої направляючої осі;
Lп-1- відстань між передньою і задньою направляючими осями;
R - радіус кривої.
У разі перекісного положення екіпажа маємо:
Звідки
в) Відстань від решти осей до центру повороту екіпажа визначається по формулі
де х1 - полюсна відстань;
Li - відстань від передньої направляючої осі до осі, для якої знаходять хі.
г) Відхилення осей екіпажа від зовнішньої рейкової нитки визначаються по формулах:
(**)
…………………………………….
де у - відхилення центру повороту екіпажа від зовнішньої нитки.
Зазвичай для прийнятої установки у1 відомо, тому по першій формулі з рівнянь (**) визначають відхилення від зовнішньої нитки кривої центру повороту екіпажа у, а потім - відхилення від зовнішньої нитки решти всіх осей екіпажа.