- •Статья I.Анотація дисципліни
- •Статья II.Загальні положення Опис дисципліни
- •Структура залікових кредитів
- •Статья III.Програма дисципліни
- •Тема 1. Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності, таксономія небезпек. Ризик як кількісна оцінка небезпек.
- •Тема 2. Природні загрози та характер їхніх проявів і дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки.
- •Тема 3. Техногенні небезпеки та їхні наслідки. Топологія аварій на потенційно-небезпечних об’єктах.
- •Тема 4. Соціально-політичні небезпеки, їхні види та характеристики. Соціальні та психологічні фактори ризику. Поведінкові реакції населення у нс.
- •Тема 5. Забезпечення заходів і дій в межах єдиної системи цивільного захисту.
- •Тема 6. Планування заходів з питань цивільного захисту
- •Статья IV.Навчально-методичні матеріали для проведення занять Семінарські заняття Загальні організаційно-методичні вказівки
- •Методичні вказівки по вступній частині
- •Методичні вказівки по заслуховуванню, обговоренню та оцінці результатів реферату (інформаційних повідомлень).
- •Методичні вказівки по відпрацюванню навчальних питань.
- •Методичні вказівки по заключній частині.
- •Оцінки за усну відповідь на поставлене запитання виставляються:
- •Тема 1. Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності, таксономія небезпек. Ризик, як кількісна оцінка небезпек.
- •Тема 2. Природні загрози, характер їх проявів та дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки.
- •Практичні заняття
- •Тема 3. “Техногенні небезпеки та їхні наслідки. Типологія аварій на потенційно-небезпечних об’єктах”
- •План заняття:
- •Література:
- •Нормативна база з питань пожежної безпеки
- •Профілактика пожежної безпеки
- •Дії населення при виникненні пожежі
- •Оповіщення про пожежу
- •Організація евакуації людей при пожежі
- •Гасіння пожежі
- •Порядок накопичення і утримання первинних засобів гасіння пожеж.
- •3. Надання допомоги потерпілим на пожежі
- •Тема 3. “Техногенні небезпеки та їхні наслідки. Типологія аварій на потенційно-небезпечних об’єктах”
- •План заняття
- •Література:
- •Фізична сутнісь радіації та її вплив на людину
- •Час плину розпаду
- •Вид елементарних частинок що випромінюються (продукти розпаду)
- •Одиниці виміру радіації
- •Дози опромінення
- •Дія радіації на людину
- •Норми радіаційної безпеки
- •Режими радіаційного захисту населення
- •Зони радіаційного забруднення місцевості при аваріях на рно
- •Тимчасові режими захисту населення при аварії на рно
- •Тема 5. “Основи цивільної оборони та цивільного захисту в Україні”.
- •1.2. Основні завдання у сфері захисту населення і територій від нс техногенного та природного характеру.
- •1.3. Принципи на яких здійснюється захист населення і територій від нс техногенного та природного характеру
- •2. Основні заходи і засоби захисту населення і територій.
- •2.1. Захист населення та головна мета захисних заходів.
- •2.2. Система захисту населення і територій, що проводяться в масштабах держави у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій.
- •2.3. Інженерний захист.
- •2.4. Медичний захист.
- •2.5. Біологічний захист
- •2.6. Радіаційний та хімічний захист
- •2.5. Інформація та оповіщення. Поведінка населення при загрозі надзвичайної ситуації.
- •2.6. Укриття населення в захисних спорудах.
- •2.7. Евакуаційні заходи.
- •2.8. Індивідуальні засоби захисту
- •Тема 5. “Основи цивільної оборони та цивільного захисту в Україні”.
- •План заняття:
- •Самостійна робота Загальні організаційно - методичні вказівки
- •Тема 1. Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності, таксономія небезпек. Ризик, як кількісна оцінка небезпек.
- •Тема 2. “Людина в системі “людина – життєве середовище”.
- •1. Загальне поняття про фізіологічні системи та психіку людини.
- •2. Фізіологічні особливості організму людини.
- •Тема 2. “Людина в системі “людина – життєве середовище”.
- •1. Психологічні особливості людини.
- •2. Медико-бiологiчнi та соцiальнi проблеми здоров'я.
- •Тема 3. “Небезпеки життєвого середовища”.
- •Тема 4 “Небезпеки глобального характеру та надзвичайні ситуації”.
- •Література:
- •Навчально-методичне забезпечення:
- •Навчальні питання і розрахунок часу:
- •Тема 5. “Основи цивільної оборони та цивільного захисту в Україні”.
- •1. Організація цивільної оборони в Україні.
- •2. Режими функціонування єдиної системи захисту.
- •3. Сутність Єдиної державної системи цивільного захисту населення і територій.
- •Індивідуальна робота
- •Тема 2. “Людина в системі “людина – життєве середовище”.
- •Література:
- •Порядок опрацювання навчальних питань
- •Тема 5. “Основи цивільної оборони та цивільного захисту в Україні”.
- •Література:
- •Порядок опрацювання навчальних питань
- •1. Організація цивільної оборони в Україні.
- •2. Режими функціонування єдиної системи захисту.
- •3. Сутність Єдиної державної системи цивільного захисту населення і територій.
МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
НАВЧАЛЬНО–НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ
Навчально-методичний комплекс
з навчальної дисципліни
“Безпека життєдіяльності та цивільний захист”
Для фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр”
за спеціальністю “Правознавство” (6.030402), “Психологія” (6.030102)
Київ 2011
Укладачі: Радомський Ігор Петрович, завідувач кафедри фізичного виховання та безпеки життєдіяльності навчально-наукового інституту права та психології НАВС, кандидат педагогічних наук, доцент;
Півняк Сергій Степанович, доцент кафедри фізичного виховання та безпеки життєдіяльності, навчально-наукового інституту права та психології НАВС, кандидат технічних наук, доцент.
Рецензенти:
Матвійчук В.К. перший проректор з наукової та методичної роботи ВНЗ „Національна академія управління”, доктор юридичних наук, професор;
Півняк С.С. доцент кафедри фізичного виховання та безпеки життєдіяльності, кандидат технічних наук, доцент.
Розглянуто і схвалено на засіданні кафедри фізичного виховання та безпеки життєдіяльності. Протокол № 4 від 18.11.2011 року.
Завідувач кафедри, к.пед.н., доцент І.П. Радомський
Розглянуто і схвалено методичною радою НАВС. Протокол № __ від ____ 2010 року.
Голова методичної
ради НАВС, д.ю.н. Ю.Ю. Орлов
Зміст
Статья I. АНОТАЦІЯ ДИСЦИПЛІНИ 4
Статья II. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 8
Статья III. ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ 10
Статья IV. НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТЬ 14
Семінарські заняття 14
Практичні заняття 18
Вимушене розчеплення – це штучна ініціація прискореного процесу розчеплення ядер радіоактивних речовин шляхом утворення з ник критичної маси, та опромінення її нейтронним потоком. При цьому виникає лавиноподібна ланцюгова реакція розчеплення радіоактивних ядер, що супроводжується визволенням надзвичайно потужної енергії. 29
Це самовільне і цілеспрямоване втручання людства до природнього стану радіоактивних речовин з метою вилучення від неї даної енергії, та спрямування її у своїх цілях. І, насамперед, ці досягнення людства були покладені в основу створення ядерної зброї масового ураження, а в подальшому і для створення потужних промислових комплексів ядерно-енергетичного циклу. 29
Час плину розпаду 29
Приклад радіоактивних перетворювань уламків ділення ядра U-235 31
Дози опромінення 32
Самостійна робота 44
Індивідуальна робота 50
Статья I.Анотація дисципліни
Навчальна дисципліна «Безпека життєдіяльності та цивільний захист» є нормативною дисципліною, що включається в навчальні плани як дисципліна обов’язкового вибору. Обсяг навчального часу для вивчення дисципліни «Безпека життєдіяльності та цивільний захист» визначений згідно державних вимог (спільний наказ Міністерства освіти і науки України, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 21.10.2010 року, № 969/922/216 «Про організацію та вдосконалення навчання з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності та цивільного захисту у вищих навчальних закладах України») і становить 72 академічних годин (2 кредити EСTS). Форма підсумкового контролю знань – диференційований залік.
Навчальна дисципліна ”Безпека життєдіяльності та цивільний захист“ тісно пов’язана з такими дисциплінами, як “Екологія”, “Основи охорони праці”.
Мета вивчення дисципліни полягає у набутті студентами компетенційних знань, умінь і навичок для здійснення професійної діяльності за спеціальністю з урахуванням ризику виникнення техногенних аварій й природних небезпек, які можуть спричинити надзвичайні ситуації та привести до несприятливих наслідків на об’єктах господарювання, формування у студентів відповідальності за особисту та колективну безпеку, здатності творчо мислити, вирішувати складні проблеми інноваційного характеру й приймати продуктивні рішення у сфері цивільного захисту, з урахуванням особливостей майбутньої професійної діяльності випускників, а також досягнень науково-технічного прогресу.
Завдання вивчення дисципліни передбачає опанування студентами знаннями, вміннями та навичками вирішувати професійні завдання з обов’язковим урахуванням галузевих вимог щодо забезпечення безпеки персоналу та захисту населення в небезпечних та надзвичайних ситуаціях і формування мотивації щодо посилення особистої відповідальності за забезпечення гарантованого рівня безпеки функціонування об’єктів галузі, матеріальних та культурних цінностей в межах науково-обґрунтованих критеріїв прийнятного ризику.
Засвоївши дисципліну «Безпека життєдіяльності та цивільний захист» майбутні бакалаври повинні володіти сукупністю загальнокультурних та професійних компетенцій з питань безпеки життєдіяльності у відповідних напрямах підготовки для вирішення професійних завдань, пов’язаних із гарантуванням збереження життя та здоров’я персоналу оперативних груп в умовах небезпечних і надзвичайних ситуацій.
В результаті вивчення дисципліни «Безпека життєдіяльності та цивільний захист» бакалаври у відповідних напрямах підготовки повинні мати такі головні загальнокультурні та професійні компетенції.
Загальнокультурні компетенції охоплюють:
культуру безпеки і ризик-орієнтоване мислення, при якому питання безпеки, захисту й збереження навколишнього середовища розглядаються як найважливіші пріоритети в житті й діяльності;
знання сучасних проблем і головних завдань безпеки життєдіяльності та вміння визначити коло своїх обов’язків з питань виконання завдань професійної діяльності з урахуванням ризику виникнення небезпек, які можуть спричинити надзвичайні ситуації та привести до несприятливих наслідків на об’єктах господарювання;
вміння оцінити середовище перебування щодо особистої безпеки, безпеки колективу, суспільства, провести моніторинг небезпечних ситуацій та обґрунтувати головні підходи та засоби збереження життя, здоров’я та захисту працівників в умовах загрози і виникнення небезпечних та надзвичайних ситуацій;
здатність приймати рішення щодо безпеки в межах своїх повноважень;
вміння визначити коло своїх обов’язків за напрямом професійної діяльності з урахуванням завдань з цивільного захисту (далі ЦЗ);
знання методів та інструментарію моніторингу надзвичайних ситуацій (далі НС), побудови моделей (сценаріїв) їх розвитку та оцінки їх соціально-економічних наслідків;
здатність приймати рішення з питань ЦЗ в межах своїх повноважень.
Професійні компетенції за видом діяльності охоплюють:
організаційно-управлінська діяльність:
здатність орієнтуватися в основних нормативно-правових актах в області забезпечення безпеки;
знання організаційно-правових заходів забезпечення безпечної життєдіяльності та вміння обґрунтувати та забезпечити виконання у повному обсязі заходів з колективної та особистої безпеки;
вміння забезпечити координацію зусиль виробничого колективу в попередженні виникнення надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків;
педагогічно-консультативна діяльність:
обґрунтування та методичне забезпечення проведення навчання серед працівників та населення з питань безпеки життєдіяльності та дій за надзвичайних ситуацій;
вміння надати допомогу та консультації працівникам та населенню з практичних питань безпеки життєдіяльності та захисту у надзвичайних ситуаціях;
контрольно-консультативна діяльність:
оцінювати стан готовності підрозділу до роботи в умовах загрози і виникнення НС за встановленими критеріями і показниками та надавати консультації працівникам організації (підрозділу) щодо підвищення його рівня;
здатність аналізувати механізми впливу небезпек на людину, визначати характер взаємодії організму людини з небезпеками середовища існування з урахуванням специфіки механізму токсичної дії небезпечних речовин, енергетичного впливу та комбінованої дії уражальних факторів;
Об'єктом вивчення дисципліни БЖД та ЦЗ є людина і людське співтовариство, середовище, що її оточує, процес взаємодії людини з навколишнім середовищем (тобто життєдіяльність) і небезпеки, які при цьому виникають.
Основним методом дослідження в БЖД та ЦЗ є системний аналіз, оскільки і людина, і середовище є складною, багатофункціональною й багатоелементною системою.
Основними видами вивчення дисципліни є: лекції, семінари, практичні та індивідуальні заняття.
На лекційних заняттях особлива увага приділяється вивченню загальних закономірностей виникнення і розвитку небезпек, надзвичайних ситуацій, їх властивості, можливий вплив на здоров'я та життя людей і сформувати необхідні в майбутній практичній діяльності уміння і навички для їх запобігання й ліквідації, захисту людей та навколишнього середовища.
На семінарських заняттях поглиблюються, закріплюються та систематизуються теоретичні знання.
На самостійних заняттях студенти виконують завдання викладача з метою закріплення одержаних навичок, а також формування вміння самостійно планувати, організовувати свою навчальну діяльність.
Для забезпечення наочності навчання для всіх видів занять використовується нормативна документація, презентації, відеофільми.
Важливим елементом для успішного навчання студентів з дисципліни є самостійне опрацювання. Воно сприяє виробленню у студентів вольових якостей, самостійності у роботі над навчальним матеріалом і забезпечує закріплення знань, отриманих на заняттях, підготовку до сприймання нового навчального матеріалу на наступних заняттях.
Критерієм оцінки рівня підготовки студентів з дисципліни є здатність випускника ефективно вирішувати завдання за призначенням.
Критерії успішності навчання:
За відповідями на питання підсумкового тесту (залік) визначається за рахунок рейтингової оцінки змістовного модуля.
При вивченні дисципліни кафедра використовує такі засоби діагностики успішності студентів:
5-7 хвилинні письмові летючки по основним (найбільш важливим) питанням пройденої теми;
перевірку виконання індивідуальних завдань на кожному семінарському занятті в навчальній групі в цілому і вибірково (у дошки) у деяких студентів;
Все це дозволяє оцінити роботу кожного студента за окремими темами дисципліни і проставити атестацію у контрольні терміни.
Підсумковий контроль знань студентів здійснюється за тематикою пройденого матеріалу. Звертається увага на уміння студентів чітко формулювати висновки і пропозиції, витримувати логічну послідовність та на грамотність мови. За обліком результатів цих робіт і відомостей про роботу студента за звітний період виставляється залікова оцінка у відомості.