Лекція 3. Органи та установи виконання покарань.

1. Види (система) органів та установ виконання покарань.

2. Завдання, функції, структура та правовий статус Державної пенітенціарної службу України.

3. Територіальні органи управління Державної пенітенціарної служби України, кримінально-виконавча інспекція та установи виконання покарань.

4. Взаємодія органів і установ виконання покарань з іншими державними органами, які здійснюють боротьбу зі злочинністю.

1. Види (система) органів та установ виконання покарань.

Виконання кримінальних покарань належить виключно до компетенції уповноважених державних ор­ганів та установ і вимагає здійснення постійного контролю за виконанням покладених на засуджених правових обмежень.

Органи та установи виконання покарань утворюють кримінально-виконавчу систему України.

Система органів та установ, які безпосередньо організову­ють і здійснюють виконання покарань в Україні, передбачена у ст. 11 КВК України.

До органів виконання покарань належать: Центральний орган виконавчої влади з питань виконання покарань, його територіаль­ні органи управління (регіональні управління та відділи), кримі­нально-виконавча інспекція.

Загальна структуру кримінально-виконавчої системи України (на основі Закону України «Про загальну структуру і чи­сельність кримінально-виконавчої системи України»):

• органи управління;

• установи виконання покарань;

• слідчі ізолятори;

• лі­кувально-трудові профілакторії; кримінально-виконавча інс­пекція;

• навчальні заклади;

• підприємства та організації забезпе­чення.

Установи виконання покарань поділяються на:

• арештні доми;

• кримі­нально-виконавчі установи;

• спеціальні виховні установи (виховні колонії).

Кримінально-виконавчі установи, у свою чергу, поділя­ються на:

- кримінально-виконавчі установи відкритого типу (виправні центри);

- кримінально-виконавчі установи закрито­го типу (виправні колонії).

Виправні колонії поділяються на колонії мінімального, серед­нього і максимального рівня безпеки.

Виправні колонії мінімаль­ного рівня безпеки поділяються на колонії:

- мінімального рів­ня безпеки з полегшеними умовами тримання;

- мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання.

Загальна чисельність персоналу, який забезпечує діяльність установ виконання покарань, слідчих ізоляторів і лі­кувально-трудових профілакторіїв, визначається в розмірі 33 від­сотків кількості осіб, які в них тримаються, персоналу кримі­нально-виконавчої інспекції в розмірі 5 відсотків кількості осіб, які перебувають на обліку в цій інспекції.

Виконання кримінальних покарань здійснюють також Державна виконавча служба, військові частини, гауптвахти і дисциплінарний батальйон. Державна виконавча служба виконує таке покарання як конфіскація майна.

Військові частини, гауптвахти виконують такі покарання як службове обмеження для військовослужбовців, засуджених за злочини невеликої тяжкості, арешту з триманням засуджених на гауптвахтах, а також здійснюють контроль за поведінкою за­суджених військовослужбовців, звільнених від відбування по­карання з випробуванням.

Дисциплінарний батальйон виконує покарання у виді три­мання в дисциплінарному батальйоні засуджених військово­службовців строкової служби у порядку.

Державній пенітенціарній службі України підпорядковані слідчі ізолятори для тримання осіб, до яких під час досудового розслідування та судового розгляду кримінальних справ застосовано запобіжний захід у вигляді взяття під варту. Слідчі ізолятори виконують функції виправних колоній мінімального рівня без­пеки із загальними умовами тримання і виправних колоній се­реднього рівня безпеки стосовно засуджених, які залишені в них для виконання робіт з господарського обслуговування. Проте вони не нале­жать до кримінально-виконавчих установ закритого типу.

Система органів і установ виконан­ня кримінальних покарань, які входять до кримінально-виконав­чої системи охоплюються поняттям Державної кримінально-вико­навчої служби України. Незважаючи на те, що названі вище нормативно-правові ак­ти не втратили своєї чинності (на основі Закону України «Про Державну кримінально-виконав­чу службу України» від 23.12.2005 р.).

Принципи діяльності Державної кримінально-вико­навчої служби України (ДКВС):

• законність;

• повага та дотримання прав і свобод людини та громадянина;

• гуманізм;

• позапартійності;

• єдинона­чальності;

• колегіальності при розробленні важливих рішень;

• взаємодії з органами державної влади, органами місцевого са­моврядування, об'єднаннями громадян, благодійними і релігій­ними організаціями;

• відкритості для демократичного цивільно­го контролю.

Закон України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» (ст. 2) передбачає, що діяльність ДКВС України відбувається на основі дотримання прав і свобод людини та гро­мадянина, а персонал ДКВС зобов'язаний поважати гідність людини, виявляти до неї гуманне ставлення.

Персонал ДКВС України складається з осіб рядового і на­чальницького складу, фахівців, які не мають спеці­альних звань, та інших працівників, які працюють за трудо­вими договорами (працівники кримінально-виконавчої служ­би).

ДКВС України, відповідно до Закону, здійснює правозастосовні та правоохоронні функції і складається з центрального органу виконавчої влади з питань виконання покарань зі спеці­альним статусом, його територіальних органів управління, кри­мінально-виконавчої інспекції, установ виконання покарань, слід­чих ізоляторів, воєнізованих формувань, навчальних закладів, за­кладів охорони здоров'я, підприємств виконання покарань, інших підприємств, установ і організацій, створених для забезпечення виконання завдань ДКВС.

2. Завдання, функції, структура та правовий статус Центрального органу виконавчої влади з питань виконання покарань.

Центральний орган виконавчої влади з питань виконан­ня – Державну пенітенціарну службу України (ДПтС України) покарань створено Указом Пре­зидента України від 06.04.2011р.

Державна пенітенціарна служба України (ДПтС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якої спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра юстиції України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері виконання кримінальних покарань.

Основними завданнями ДПтС України є :

1) реалізація державної політики у сфері виконання кримінальних покарань;

2) внесення пропозицій щодо формування державної політики у сфері виконання кримінальних покарань;

3) забезпечення формування системи наглядових, соціальних, виховних та профілактичних заходів, які застосовуються до засуджених та осіб, узятих під варту;

4) контроль за дотриманням прав людини і громадянина, вимог законодавства щодо виконання і відбування кримінальних покарань, реалізацією законних прав та інтересів засуджених і осіб, узятих під варту.

ДПтС України відповідно до покладених на неї завдань:

1) узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до її компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавчих актів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, нормативно-правових актів міністерств та в установленому порядку подає їх Міністрові юстиції України;

2) подає Міністрові юстиції України пропозиції щодо визначення основних напрямів діяльності територіальних органів управління, кримінально-виконавчої інспекції, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, воєнізованих формувань, навчальних закладів, закладів охорони здоров'я, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ і організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України (далі – органи і установи, що належать до сфери управління ДПтС України);

3) аналізує результати діяльності органів і установ, що належать до сфери управління ДПтС України, готує на їх основі та подає Міністрові юстиції України пропозиції щодо підвищення ефективності функціонування таких органів і установ;

4) забезпечує виконання державних цільових програм розвитку органів і установ, що належать до сфери управління ДПтС України;

5) бере участь у розробленні та виконанні державних комплексних програм протидії злочинності;

6) організовує та контролює виконання вироків суду та інших судових рішень і застосування передбачених законом засобів виправлення засуджених;

7) забезпечує дотримання вимог законодавства в органах і установах, що належать до сфери управління ДПтС України;

8) організовує запобігання вчиненню злочинів і дисциплінарних проступків засудженими й особами, взятими під варту, та вжиття щодо них заходів припинення злочинів і дисциплінарних проступків;

9) забезпечує виявлення і розкриття злочинів, учинених в органах і установах, що належать до сфери управління ДПтС України, проведення дізнання у справах про такі злочини;

10) організовує здійснення контролю за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням та умовно-достроково;

11) забезпечує контроль за організацією охорони установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, дотриманням правопорядку та безпеки в них;

12) організовує забезпечення безпеки осіб, які тримаються в установах виконання покарань і слідчих ізоляторах, підрозділами таких установ та слідчих ізоляторів;

13) організовує і контролює оперативно-розшукову діяльність органів і установ виконання покарань та слідчих ізоляторів, налагоджує взаємодію з органами, до складу яких входять підрозділи, що провадять таку діяльність;

14) здійснює довідково-інформаційне та методичне забезпечення органів і установ, що належать до сфери управління ДПтС України;

15) забезпечує функціонування власної системи внутрішньої безпеки;

16) організовує облік та реєстрацію засуджених осіб і осіб, узятих під варту, визначає вид установи виконання покарань, у якій відбуватимуть покарання засуджені до позбавлення волі, здійснює їх розподіл, переводить засуджених і осіб, узятих під варту, з однієї установи до іншої;

17) здійснює передачу осіб під вартою в порядку екстрадиції, а також прийом громадян України, засуджених за кордоном, для відбування покарання на території України та передачу громадян іноземних держав, засуджених судами України, для відбування покарання за кордоном, забезпечує транзитне перевезення через територію України осіб, узятих під варту, або засуджених згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України;

18) забезпечує виконання актів амністії та помилування, проводить перевірки дотримання органами та установами, що належать до сфери управління ДПтС України, вимог нормативно-правових актів, які регламентують порядок оформлення матеріалів до клопотання про помилування;

19) організовує проведення соціально-виховної та психологічної роботи з особами, які відбувають покарання, залучає до її проведення представників релігійних і благодійних організацій, об’єднань громадян, творчих спілок, окремих осіб;

20) сприяє спостережним комісіям та об'єднанням громадян у здійсненні громадського контролю за дотриманням прав засуджених під час виконання кримінальних покарань;

21) організовує у взаємодії з Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України професійно-технічне і загальноосвітнє навчання засуджених та надання освітніх послуг особам, узятим під варту;

22) організовує здійснення медичної практики, санітарно-епідеміологічного нагляду, медичного контролю за станом здоров'я засуджених і осіб, узятих під варту, надання їм медичної допомоги, забезпечує належний санітарно-епідемічний стан в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах і на їх території;

23) взаємодіє з органами державної влади, органами місцевого самоврядування та об’єднаннями громадян щодо підготовки засуджених до звільнення з установ виконання покарань;

24) організовує залучення засуджених до суспільно-корисної оплачуваної праці;

25) здійснює державний нагляд за безпечним веденням робіт персоналом органів і установ, що належать до сфери управління ДПтС України, засудженими та особами, взятими під варту;

26) встановлює і підтримує міжнародні зв'язки з міжнародними організаціями, за погодженням з Міністром юстиції України укладає угоди з відповідними органами іноземних держав про співробітництво у сфері виконання кримінальних покарань, протидії злочинності та з інших питань, що належать до компетенції ДПтС України;

27) організовує розгляд звернень громадян з питань, пов’язаних з діяльністю ДПтС України, органів і установ, що належать до сфери її управління;

28) здійснює інші повноваження, визначені законами України та покладені на неї Президентом України.

ДПтС України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку:

1) залучати до виконання окремих робіт, участі у вивченні окремих питань вчених і фахівців, у тому числі на договірній основі, працівників центральних та місцевих органів виконавчої влади, недержавних організацій;

2) одержувати інформацію, документи і матеріали від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності та їх посадових осіб;

3) користуватися відповідними інформаційними базами даних державних органів, державними, в тому числі урядовими, системами зв'язку і комунікацій, мережами спеціального зв'язку та іншими технічними засобами;

4) скликати наради, створювати комісії та робочі групи.

ДПтС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі або міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька областей) територіальні органи управління, а також через підпорядковані територіальним органам управління кримінально-виконавчу інспекцію, установи виконання покарань, слідчі ізолятори, воєнізовані формування, навчальні заклади, заклади охорони здоров'я, підприємства установ виконання покарань, інші підприємства, установи і організації, створені для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України.

ДПтС України очолює Голова, якого призначає на посаду за поданням Прем'єр-міністра України, внесеним на підставі пропозицій Міністра юстиції України, та звільняє з посади Президент України.

Голова ДПтС України:

1) очолює ДПтС України, здійснює керівництво її діяльністю, представляє ДПтС України у відносинах з іншими органами, підприємствами, установами, організаціями та несе персональну відповідальність перед Президентом України, Кабінетом Міністрів України і Міністром юстиції України за виконання покладених на Державну кримінально-виконавчу службу України завдань і функцій;

2) вносить на розгляд Міністра юстиції України пропозиції щодо формування державної політики у сфері виконання кримінальних покарань і розроблені ДПтС України проекти законів, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правових актів Міністерства юстиції України з питань, що належать до сфери діяльності ДПтС України;

3) забезпечує виконання ДПтС України Конституції та законів України, актів та доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Міністерства юстиції України з питань, що належать до сфери діяльності ДПтС України, та доручень Міністра юстиції України;

4) вносить Міністру юстиції України пропозиції щодо утворення у межах граничної чисельності персоналу апарату ДПтС України та коштів, передбачених на її утримання, а також щодо ліквідації, реорганізації Кабінетом Міністрів України територіальних органів управління ДПтС України, які є юридичними особами;

5) затверджує за погодженням з Міністром юстиції України схвалені на засіданні колегії річний план роботи ДПтС України та заходи щодо реалізації основних напрямів її діяльності відповідно до визначених завдань;

6) звітує перед Міністром юстиції України про виконання річного плану роботи ДПтС України та покладених на неї завдань, про усунення порушень і недоліків, виявлених під час проведення перевірок діяльності ДПтС України, органів і установ, що належать до сфери управління ДПтС України, а також про притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у допущених порушеннях;

7) вносить Міністрові юстиції України пропозиції щодо кандидатур на посади своїх заступників;

8) розподіляє обов'язки між своїми заступниками, визначає ступінь їх відповідальності та керівників структурних підрозділів апарату ДПтС України;

9) затверджує за погодженням з Міністром юстиції України структуру апарату ДПтС України;

10) забезпечує взаємодію ДПтС України із визначеним Міністром юстиції України структурним підрозділом Міністерства;

11) забезпечує дотримання встановленого Міністром юстиції України порядку обміну інформацією між Міністерством та ДПтС України і вчасність її подання;

12) призначає на посади та звільняє з посад за погодженням з Міністром юстиції України керівників і заступників керівників структурних підрозділів апарату ДПтС України, призначає на посади та звільняє з посад персонал апарату ДПтС України;

13) призначає на посади за погодженням з Міністром юстиції України та головами відповідних місцевих державних адміністрацій (у разі утворення міжрегіональних органів – з головами всіх відповідних обласних державних адміністрацій), звільняє за погодженням з Міністром юстиції України з посад керівників територіальних органів управління ДПтС України, призначає на посади та звільняє з посад за погодженням з Міністром юстиції України заступників керівників територіальних органів управління ДПтС України;

14) затверджує положення про структурні підрозділи апарату ДПтС України;

15) утворює підрозділи кримінально-виконавчої інспекції, установи виконання покарань, слідчі ізолятори, воєнізовані формування, навчальні заклади, заклади охорони здоров’я, підприємства установ виконання покарань, інші підприємства, установи та організації для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України;

16) представляє в установленому порядку за погодженням з Міністром юстиції України персонал органів і установ, що належать до сфери управління ДПтС України, до відзначення державними нагородами;

17) установлює відповідно до законодавства заохочувальні відзнаки ДПтС України, затверджує положення про такі відзнаки та їх описи, нагороджує ними персонал органів і установ, що належать до сфери управління ДПтС України, інших осіб;

18) присвоює відповідні ранги державним службовцям;

19) присвоює в установленому порядку спеціальні звання рядового, молодшого, середнього і старшого начальницького складу особам, які проходять службу в органах і установах, що належать до сфери управління ДПтС України, вносить за погодженням з Міністром юстиції України Президентові України подання про присвоєння вищих спеціальних звань;

20) визначає порядок і умови укладення контрактів про проходження служби в органах і установах, що належать до сфери управління ДПтС України, призначення на посади за конкурсом;

21) запроваджує режим особливих умов, залучає у разі потреби додаткові сили і засоби органів та підрозділів Міністерства внутрішніх справ України для припинення групових протиправних дій та ліквідації їх наслідків в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, інформує про такі заходи Міністра юстиції України;

22) вносить Міністрові юстиції України пропозиції щодо граничної чисельності персоналу апарату ДПтС України;

23) затверджує структуру, штатний розпис та кошторис органів і установ, що належать до сфери управління ДПтС України;

24) здійснює інші повноваження відповідно до законодавства.

Голова ДПтС України має двох заступників, у тому числі одного першого.

Першого заступника, заступника Голови ДПтС України призначає на посади Президент України за поданням Прем'єр-міністра України, внесеним на підставі пропозицій Голови ДПтС України, погоджених з Міністром юстиції України.

Першого заступника, заступника Голови ДПтС України звільняє з посад Президент України.

Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції ДПтС України, обговорення найважливіших напрямів її діяльності і проектів нормативно-правових актів, розгляду інших питань у ДПтС України може утворюватись колегія.

Персональний склад колегії затверджує Голова ДПтС України.

Рішення колегії можуть бути реалізовані шляхом видання наказу ДПтС України.