Розділ 1. Характеристика шкідливих організмів та графічне зображення їх розвитку

1. Гельмінтоспоріозна коренева гниль

HELMINTHOSPORIUM GRAMINEUM

Гельмінтоспоріоз – це пізніше весною на листках ячменю, спостерігаються світлі плями. Потім ці плями зливаються в лінії: жовто-коричневого і блідно-сірого забарвлення, які по всій довжині мають розриви. Колос частково або повністю залишився в пазуху листа. Інфекція передається тільки через посівний матеріал. Міцелій гриба знаходиться між насінням і плодових оболонок. Гриб розвивається в тканині паренхіми і кореневої системи проростка. Озимий ячмінь пошкоджується рідше чим ярий ячмінь.

Розмноження гельмінтоспоріоза спонукають слідуючи обов’язкам:

• температура від 5 до 15 градусів в період сходів;

• велика кількість осадів в період вегетації рослини;

• засуха призводить до зараження ґрунту;

• висока частина ячменю від загальної площі зернових культур в сівозмінні;

• вирощування сортів, які слабкі до гельмінтоспоріозу.

Велика шкода гельмінтоспоріоза визначається в значному погіршені виповненості зерна і зниження врожаїв. Це підтверджує аналіз результатів земельних сортодосліджених, і з якого видно, що зниження врожаю при пошкоджені від дуже слабкого до середнього може складати білля 18 ц/га.

Заходи боротьби с гельиінтоспоріозом. Використання незараженого збудником захворювання посівного матеріалу.

Зменшити вирощування ячменю при високій частині зернових культур в сівозмінні.

Важливим значенням в боротьбі з хворобою в загалом являється протруєння насіння «ртутьсодержащими» хімічними препаратами. Хоча протруєння насіння і не знищує повністю захворювання, все ж втрати врожаю знижуються.

При відсутності протруйника, гельмінтоспоріоз зразу ж дає про себе знати. Затрати на боротьбу з захворюванням шляхом протруєння складають 2,5-4 марок на 100кг насіння.

2. Борошниста роса

ERYSIPHE GRAMINIS

Борошниста роса – це захворювання весною пошкоджує нижню частину стебла, а потім листки і листові влагаліща. Пошкодження органів рослин і з’являється білий або сірий, злегка войлочним нальотом окремими частинами. Ці нальоти складаються із поверхових гіф міцеліям. По мірі розвитку гриба частини зливаються і накривають повністю всю поверхню, пластинки листа і стебла. Забарвлене нальотом постійно буріє. На ньому видно мілкі чорні точки – плодове тіло клейстокарпії. Кожний клейстокарпій матє багато (8-16) сумок, а в сумках по 8 спор.

В случаю раннього і сильного проявлення хвороби листків передчасно жовтіють, згортаються і засихають.

Гриб перезимовує на озимом ячменю в стані зимуючого міцелію. На другий рік наступає тепла погода на кінцях гіф міцелію цепочками відокремлюється безбарвними спорами-конідії. З їх допомогою іде подальше розмноження хвороб. В свою чергу, з ярого ячменю захворювання переходить на рані посіви озимого ячменю. З’явлення клестокарпіїв на хворих рослинах спостерігаються в кінці 5 місяця –на початку 6 місяця, а дозрівання в них сумок з сумко спорами при вологості погоди – від 8 по 9 місяці. Зрілі сумко спори здатні визвати початкове зараження в сходів озимих посівів.

В більш холодостійких районах гріб перезимовує в вигляді клейстокарпіїв на залишках врожаю. В цьому випадку дозрівання весною сумко спори викликають початкове зараження рослин. Подальше ж розповсюдження і розвиток хвороби відбувається конідіями.

Найбільш сильний розвиток борошнистої роси спостерігається в засушливих роках і особливо на ярих посівах. Об’яснити це тим, що рослина в таких вимогам гублять тургор, ослаблюється і легше підвергаються зараженню. Однак проростання спор відбувається тільки при підвищеній вологості повітря, роса і невеликих зливах. Сильні і продовжені зливи затримують розповсюдження і розвиток хвороби.

Заходи боротьби – направлені в загалі на знищення і ослаблення інфекцій. З цією цілю ще до сходів озимих на всіх полях, вийшовши із під ячменю, проводять лущення з послідуючою оранкою плугами з передплужниками. Неможна допускати близькості посівів озимого та ярого ячменю, так як інфекція буде переходити з одного на інший.

Велике значення мають своєчасні і високоякісні догляди ґрунту, краще для кожної зони, строки посіву, правильне споживання рослиною при достатньому забезпечені їх калієм, виводів стійких сортів проти борошнистої роси сортів ячменю. Рекомендуються також і проведення хімічних методів, вчасності опилення посівів сірковими препаратами. Для отримання доброго ефекту вимагають 2-4 обробки і більше.