1.3 Методи оцінки поточного фінансового стану підприємства

Особливістю формування ринкових стосунків є посилення впливу таких факторів як жорстка конкурентна боротьба, технологічні зміни, зміна процентних ставок і курсів валют на фоні інфляції, що триває. У таких умовах перед сучасним підприємством встає безліч питань як раціонально організувати фінансову діяльність підприємства, як визначити показники господарської діяльності, що забезпечують стійкий фінансовий стан підприємства.

На ці та інші питання може дати відповідь об'єктивний фінансовий аналіз. Фінансовий стан – комплексне поняття, що характеризується системою показників, які відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів, це характеристика фінансової конкурентоспроможності, виконання зобов'язань перед державою й іншими господарюючими суб'єктами.

Ціль фінансового аналізу – оцінити фінансовий стан підприємства та на основі результатів, дати рекомендації з його поліпшення.

Оскільки фінансовий стан оцінюється, насамперед, за статтями бухгалтерського балансу, то такий аналіз можна назвати зовнішнім.

Внутрішній фінансовий аналіз більш глибоко досліджує причини сформованого фінансового стану, ефективність використання основних і оборотних коштів, взаємозв'язок показників обсягу, собівартості, прибутку.

Існують різні класифікації методів фінансового аналізу, серед них можна виділити наступні [4]:

– горизонтальний (тимчасовий) аналіз – порівняння кожної позиції звітності з попереднім періодом;

– вертикальний (структурний) аналіз – визначення структури підсумкових фінансових показників, з виявленням впливу кожної позиції звітності на результат у цілому;

– трендовий аналіз – порівняння кожної позиції звітності з рядом попередніх періодів і визначення тренда – основної тенденції динаміки показника;

– аналіз відносних показників (коефіцієнтів) – розрахунок залежності між окремими позиціями звіту або позиціями різних форм звітності за окремими показниками підприємства, визначення взаємозв'язку показників;

– порівняльний аналіз – це як внутрішньогосподарський аналіз зведених показників звітності за окремими показниками підприємства, так і міжгосподарський аналіз показників даного підприємства з показниками конкурентів, із середньогалузевими і середніми господарськими даними.

Основним джерелом інформації про стабільність фінансового стану підприємства є бухгалтерська звітність.

Ціль аналізу бухгалтерського звіту – це можливість виявити його фінансове становище, його прибутковість. Аналіз показує керівникові підприємства картину його дійсного стану, а особам, що безпосередньо не працюють на даному підприємстві, дає відомості про раціональність використання вкладених у підприємство додаткових інвестицій.

Джерелами інформації для аналізу фінансового становища є офіційні форми річної бухгалтерської звітності: «Бухгалтерський баланс» (ф.№1), «Звіт про фінансові результати і їхнє використання» (ф.№2), «Рентабельність окремих видів продукції» (ф.№6) та інші.

Аналіз стійкості фінансового стану на ту або іншу дату дозволяє відповістити на запитання наскільки правильно підприємство керувало фінансовими ресурсами протягом періоду, що передує цій даті. Сутність фінансової стабільності визначається ефективним формуванням, розподілом і використанням фінансових ресурсів, а платоспроможність виступає її зовнішнім проявом.

Платоспроможність – це здатність вчасно повністю виконати свої платіжні зобов'язання, що випливають із торговельних, кредитних і інших операцій платіжного характеру. Для підтвердження платоспроможності перевіряють наявність коштів на розрахункових рахунках, валютних рахунках, короткострокові фінансові вкладення.

Вищою формою стабільності підприємства є його здатність розвиватися в умовах внутрішнього та зовнішнього середовища. Для цього підприємство повинне мати гнучку структуру фінансових ресурсів і при необхідності мати можливість залучати позикові кошти, тобто бути кредитоспроможним.

Кредитоспроможним є підприємство при наявності передумов для одержання кредиту й здатності вчасно повернути взяту позичку зі сплатою належних відсотків за рахунок прибутку й інших фінансових ресурсів.

Ще одним важливим критерієм фінансово-економічного становища підприємства є оцінка його ліквідності. Ліквідність означає здатність цінностей легко перетворюватися в гроші, тобто абсолютно ліквідні кошти. Ліквідність можна розглядати із двох сторін як час, необхідний для продажу активу, і як суму, виручену від продажу активу.

Ліквідність підприємства – це здатність підприємства перетворювати свої активи в гроші для покриття всіх необхідних платежів по мірі настання їхнього строку. Підприємство, оборотний капітал якого складається переважно з коштів і короткострокової дебіторської заборгованості, звичайно вважається більше ліквідним, ніж підприємство, оборотний капітал якого складається переважно із запасів. Підприємство вважається ліквідним, якщо його поточні активи перевищують його короткострокові зобов'язання.

Стійке функціонування підприємства залежить від його здатності приносити достатній обсяг доходу (прибутку), що впливає на платоспроможність підприємства. У цілому результативність діяльності будь-якого підприємства можна оцінити за допомогою абсолютних і відносних показників. При виконанні аналізу показники можуть зводитися в таблиці, які охоплюють певний період, що дозволяє виявити тенденцію їхнього розвитку за ряд років [4].