Планування роботи класного керівника
Планування значною мірою визначає результати та ефективність роботи класного керівника, тому що воно дозволяє упорядковувати педагогічну виховну діяльність, забезпечуючи її рівномірність, систематичність, наступність.
При складанні плану роботи необхідно дотримуватися низки вимог:
Чітке визначення мети.
Орієнтація на реалізацію потреб, інтересів дітей, їх розвиток, що передбачає врахування пропозицій школярів і батьків, вивчення їх цінностей.
Відображення в плані основних подій держави.
Передбачення різних видів діяльності, розвиток їх активності, творчості.
Орієнтація на різнобічність змісту, форм і методів роботи, спрямованих на розвиток інтересів, здібностей дітей.
Передбачення умов для вибору школярами різних видів, форм діяльності, способів вираження своєї позиції.
Забезпечення наступності у змісті, формах діяльності, виключення дублювання, врахування попереднього досвіду, бачення перспективи.
Конкретність, реальність, обґрунтованість роботи, яка планується, що передбачає врахування особливостей учнівського і педагогічного колективів, рівнів їх розвитку, традицій та ін.
Врахування таких джерел для складання плану: матеріалів, рекомендацій педагогічних і методичних досліджень з питань роботи класного керівника;
передового досвіду класних керівників;
можливостей школи, батьків, громадськості, оточуючих школу підприємств, культурних закладів;
традиційні свята навчального року;
традиції школи, класного колективу;
події, факти, пов'язані з життям країни, міста, села;
події, дати, пов'язані з життям видатних людей;
загальношкільні плани;
попередні плани класного керівника тощо.
Напрями діяльності класного керівника
К.Д. Ушинський писав: "Якщо педагогіка хоче виховувати людину в усіх відношеннях, то вона повинна попереду пізнати її також в усіх відношеннях".
Цей вислів педагога є визначальним у діяльності класного керівника. Щоб максимально сприяти розвитку особистості школяра, необхідно його добре знати: де він живе, склад сім'ї, її культурний рівень, матеріальний стан, професію батьків, характер взаємовідносини в сім'ї, режим, дозвілля дитини, участь у домашній праці; з ким спілкується, які найбільш важливі події в житті школяра, стан здоров'я; загальний розвиток (культура мови, кругозір, інтереси та ін.), ставлення до навчання, фізичної праці; здібності диши, моральні, вольові якості, особливості темпераменту та ін. Особливо важливо вивчати провідні мотиви діяльності вчинків учнів, їх моральні цінності та орієнтації, ставлення до самого себе, стан учня (в мікрогрупі, класному колективі).
Наступний напрям діяльності класного керівника - створення або згуртування дитячого колективу, який сприяв би всебічному розвитку особистості школяра, певному комфорту його спілкування. У цьому напрямі важлива допомога класного керівника в організації учнівського самоврядування, діяльності різноманітних учнівських об'єднань, спілок тощо.
У визначенні змісту роботи по вихованню школярів класний корінник керується Конституцією України, Конвенцією ООН про права людини, Законами України "Про освіту", "Про загальну середню освіту" та іншими законодавчими і нормативно-правовими актами України і спрямовує свою роботу:
на виховання громадянина України, який з повагою ставиться до Конституції України, її державних символів, має почуття власної гідності, свідоме ставлення до обов'язків, прав і свобод людини, відповідальність перед законом за свої дії;
реалізацію прав учнів (вихованців) на вільне формування політичних і світоглядних переконань;
виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу та інших народів і націй;
виховання свідомого ставлення до свого здоров'я та здоров'я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного і психічного здоров'я учнів (вихованців);
духовно-моральне виховання, яке спирається на загальнолюдські цінності. Саме з цих позицій класний керівник має здійснювати формування культури поведінки, виховання кращих рис характеру: доброти, чуйності, милосердя, чесності, людської гідності, терпимості до інших, любов і повагу до своїх батьків, рідних. Класний керівник здійснює естетичне, трудове, екологічне, економічне, правове виховання школярів, підготовку до господарсько-трудової діяльності.
Наступний напрям діяльності - допомога школярам в організації змістовного дозвілля у позанавчальний час. А.С. Макаренко писав: "Історія, звичайно, виховує. Виховує і література, і математика. Проте ніякого права обмежувати виховний процес класною роботою, звичайно, ніхто не має, як не має права інженер-будівельний стверджувати, що при будівництві дому достатньо займатися лише питаннями центрального опалення і конструювання даху".
Діяльність, спілкування школярів більш значущі для їх розвитку, якщо вони будуть педагогічно доцільно організовані в позакласній і позашкільній роботі, яка дуже різноманітна за змістом, формами, що викликає інтерес у школярів, дозволяє реалізувати себе, відчути причетність спільних справ, стимулює до самовиховання, саморозвитку (пошукова робота, участь у благоустрою, озелененню території, обладнанні спортивних споруд, дитячих ігрових майданчиків; допомога людям похилого віку, інвалідам; вивчення історії країни рідного краю; відвідування театрів, музеїв, участь у національних святах та ін.).
Виховна робота класного керівника може мати опосередковуй ний характер, коли не він сам керує гуртками, секціями, організує свята, а виконує функцію стимулювання дітей до діяльності. Класний керівник, добре знаючи запити, потреби учнів, може впливе ти на зміст, форми і методи діяльності батьків, виховних закладів і спрямованих на організацію дозвілля дітей, надавати їм методичну допомогу.
Формування відповідального ставлення до навчання, що вимагає від класного керівника:
системи роботи по роз'ясненню школярам важливості знань в житті людини (бесіди, зустрічі, екскурсії, обговорення книжок, статей, створення виховних ситуацій та ін.);
створення умов для розвитку таланту, розумових здібностей, пізнавальних інтересів (залучення до роботи гуртків, факультативів, науково-технічних товариств, малих академій до участі дітей у предметних олімпіадах, пізнавальних конкурсах, класних годинах "За межами підручника", "У світі цікавих наукових ідей");
допомога школярам у оволодінні культурою навчальної праці, загальнонавчальними вміннями й навичками; організація гуртків "Учися вчитися", "Культура праці", консультацій та ін.;
організація допомоги і взаємодопомоги школярам у навчанні (робота учнів-консультантів, додаткові заняття у зв'язку з хворобою дитини, іншими поважними обставинами);
спонукання до самоосвіти.
Суттєвою умовою успішності навчально-виховного процесу школи є спільна прогресивна педагогічна платформа вчителів, їх гуманізм, повага до особистості школяра, єдність вимог. Класний керівник має можливість підказати, порадити вчителям, як організувати успіх дитини, як запобігти безтактовності по відношенні до неї, визначити найбільш ефективні шляхи розвитку школяра, лінії виховного впливу та ін.
Отже, взаємодія класного керівника й учителів класу передбачає:
взаємоінформацію про дітей, їх взаємовідносини, організацію і результати навчально-виховного процесу;
взаємодопомогу, взаємопідтримку в розв'язанні складних питань;
зацікавленість в успішній роботі класу й кожного учня; сумісний пошук шляхів розв'язання педагогічних проблем;
сумісні зусилля, спрямовані на реалізацію визначених завдань;
сумісний аналіз одержаних результатів;
сумісне визначення перспектив в роботі з класним колективом, окремими школярами.