- •Лабораторна робота № 8
- •І. Матеріальне забезпечення:
- •1. Обладнання:
- •2. Реактиви та матеріали:
- •1. Інструкція № 1.
- •2. Інструкція № 2.
- •3. Інструкція № 3.
- •4. Інструкція № 7. Іі. Короткі теоретичні відомості
- •Ііі. Хід виконання робіт.
- •IV. Зробити висновки по роботі.
- •Після виконання лабораторної роботи студент повинен
- •V. Домашнє завдання.
Лабораторна робота № 8
Тема: Дослідження взаємодії металів з кислотами, витіснення активни-ми металами менш активних із розчинів їх солей.
Мета роботи: Вивчити основні властивості металів.
Тривалість заняття: 2 години
І. Матеріальне забезпечення:
1. Обладнання:
штатив з пробірками;
нагрівальний пристрій;
витяжна шафа;
пробіркотримач.
2. Реактиви та матеріали:
1.Розчини:
NaOH (KOH), CuSO4;
Н2SO4 концентрована;
Н2SO4 розбавлена;
HgCI2 розчин;
К3[Fe(CN)6 ];
метали: алюміній, цинк, залізо, мідь.
Правила охорони праці :
1. Інструкція № 1.
2. Інструкція № 2.
3. Інструкція № 3.
4. Інструкція № 7. Іі. Короткі теоретичні відомості
Метали характеризуються важливими фізичними властивостями: високою тепло- й електропровідністю, металічним блиском, високою пластичністю тощо.
Усі метали за винятком ртуті за звичайних умов перебувають у твердому стані. Метали утворюють кристалічні гратки, вузли яких зайняті переважно йонізованими атомами. Багатьом металам властивий поліморфізм.
Теорія металічного стану, розроблена А.Зоммерфельдом, Е.Фермі, Ф.Блохом, пояснює фізичні властивості металів наявністю делокалізованих електронів у межах певних рівнів енергії.
Механічні властивості металів визначаються будовою їхніх кристалічних граток.
Характерною властивістю атомів металів є їх здатність лише віддавати електрони з утворенням позитивно заряджених йонів.
Найактивніші метали мають малі потенціали йонізації. Їхні атоми характеризуються великими радіусами і невеликою кількістю електронів на зовнішніх енергетичних рівнях. За йонізаційним потенціалом можна порівняти активність металів. Однак активність металів краще характеризує стандартний електродний потенціал. Стандартні потенціали металів вимірюють у вольтах, це відносні величини, а потенціали йонізації мають абсолютні значення. Порівнявши стандартні електродні потенціали двох металів, легко визначити, який метал витіснятиме інший з розчину його солі. Метали в ряду стандартних електродних потенціалів розміщені за збільшенням їхньої електронегативності.
Ііі. Хід виконання робіт.
Дослід 1. Дія кислоти на метали.
У чотири пробірки налити по 3-4 мл розчину Н2SO4 і додати у кожну відповідно по шматочку алюмінію, цинку, заліза і міді.
Спостерігати за виділенням водню в деяких розчинах.
Скласти молекулярно-йонні рівняння реакцій, зробити висновки щодо дії кислот на різні метали. Як пояснити різну швидкість протікання реакцій?
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Дослід 2. Витіснення міді з її сульфату залізом.
У пробірку налити 4-5 мл розчину купрум(II) сульфату CuSO4 і в нього занурити очищений цвях або шматочок залізного дроту. Через 5-6 хвилин розчин вилити та спостерігати утворення шару міді на поверхні заліза.
Скласти молекулярно-йонне рівняння реакції, зробити висновок .
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Дослід 3. Руйнування захисної плівки на поверхні алюмінію.
Зачистити шліфувальним папером кінець алюмінієвого дроту і закрутити його спіраллю так, щоб він легко входив у пробірку.
Занурити спіраль у воду і впевнитися, що алюміній з водою не реагує.
Занурити спіраль у пробірку з розчином солі HgCI2 і перемішувати її протягом 2-3 хвилин.
Спіраль споліснути водою і занурити у пробірку з водою. Що відбувається?
Вийняти спіраль з води, протерти фільтрувальним папером та залишити на 2-3 хвилини на повітрі. Звернути увагу на зміни, які відбуваються на поверхні спіралі.
Скласти молекулярно-йонні рівняння реакцій, пояснити спостереження.
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________
Дослід 4. Пасивування заліза.
Залізний цвях ретельно очистити шліфувальним папером на висоту 2-3 см.
В пробірку налити 3-4 мл концентрованої сульфатної кислоти Н2SO4 і занурити в неї залізний цвях очищеним кінцем, залишити під тягою на 30 хв.
Вийняти цвях з розчину кислоти, споліснути водою і занурити у пробірку з розбавленим розчином сульфатної кислоти на 3-4 см глибше від того рівня, на який він був занурений в концентровану кислоту.
Чому реакція з кислотою відбувається лише на непасивованих ділянках?
Скласти рівняння відповідних реакцій, зробити висновки.
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Дослід 5. Корозія лудженого й оцинкованого заліза.
Відрізати ножицями дві пластинки лудженої (білої) й оцинкованої бляхи. На кожній з них зробити з обох боків подряпити на таку глибину, щоб зачепити залізо.
Пластинки помістити в окремі пробірки, в яких міститься по 4-5 мл розбавленого розчину сульфатної кислоти Н2SO4 і по 3-4 краплини гексаціано(III) ферату калію К3[Fe(CN)6 ] . Що відбувається?
К3[Fe(CN)6 ] з йонами Fe2+ утворює турнбулеву синь складу Fe 3[Fe(CN)6 ] темно-синього кольору, а з йонами Zn2+ сполуку складу Zn3[Fe(CN)6 ] світло- жовтого кольору.
Скласти рівняння відповідних реакцій, пояснити спостереження, зробити висновки.
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________