- •Тема 1.2. Передумови виникнення друкарства в Європі
- •1. Зростання в XIV — першій половині XV ст. Попиту на книгу
- •1.1. Потреба в університетській книзі
- •1.2. Розповсюдження гуманістичної книги
- •1.3. Популярність книги для городян
- •1.4. Необхідність ідентичних церковнослужбових книг
- •2. Матеріально-технічний поступ у сфері книговиготовлення
- •2.1. Виготовлення паперу
- •2.2. Створення блокових книг
- •2.3. Використання преса
- •3. Прототипи друкарського процесу
- •3.1. Відбитки зі штампів
- •3.2. Відбитки з опуклих форм
- •3.3. Вибійка тканини
- •3.4. Ксилографія
- •3.5. Гравюра на металі
Тема 1.2. Передумови виникнення друкарства в Європі
1. Зростання в XIV — першій половині XV ст. попиту на книгу:
1.1. Потреба в університетській книзі.
1.2. Розповсюдження гуманістичної книги.
1.3. Популярність книги для городян.
1.4. Необхідність ідентичних церковнослужбових книг.
2. Матеріально-технічний поступ у сфері книговиготовлення:
2.1. Виготовлення паперу.
2.2. Створення блокових книг.
2.3. Використання преса.
3. Прототипи друкарського процесу:
3.1. Відбитки зі штампів.
3.2. Відбитки з опуклих форм.
3.3. Вибійка тканини.
3.4. Ксилографія.
3.5. Гравюра на металі.
1. Зростання в XIV — першій половині XV ст. Попиту на книгу
Розвиток ремісництва і торгівлі в Європі XI—XIII ст., зміцнення міських, державних та військових адміністративних апаратів породжують потребу у великій кількості освічених чиновників, а це, в свою чергу, вимагає зміни характеру самої освіти. В міських школах, починаючи з кінця XI ст., помітним стає послаблення впливу церковної ідеології на навчальний процес. Виникає необхідність у заснуванні вищих навчальних закладів.
1.1. Потреба в університетській книзі
В італійському місті Саперно було відкрито перший у Європі вищий медичний навчальний заклад (XI ст.). Наприкінці XIV — на початку XV ст. у країнах Європи вже діяло 55 університетів.
Щоб забезпечити учнів і студентів необхідною літературою, книжкові майстерні були змушені значно збільшити «тиражність» книг навчального та науково-пізнавального змісту: від букварів і лекційних курсів до науково-популярних та довідково-енциклопедичних рукописів.
Переписувачі в монастирських скрипторіях займалися копіюванням канонічних рукописів і були не в змозі задовольнити попит на книги для освітянських закладів. Тому:
в містах почали відкриватися численні книжкові ремісничі майстерні для масового виготовлення потрібної літератури, які з часом стали об'єднуватись у цехи;
у майстернях відбувся поділ праці: одні майстри каліграфічно писали текст, інші оздоблювали рукопис;
створювалися скрипторії і при університетських бібліотеках, де самі студенти за невелику платню власноруч переписували лекційні курси, наукові трактати та необхідні для навчання праці з науково-пізнавальними коментарями;
представники навчальних закладів розшукували найбільш потрібні університетам рукописи і за великі гроші їх купували.
В економічно розвинених містах, де існували університети, у XII—XIII ст. почали з'являтися переписувачі книжок зі знаннями латини, грецької та єврейської мов, які мали наукову університетську освіту, — антиквари. Вони закуповували стародавні рукописи, переписували їх, робили звірку списків з оригіналами, виконували в текстах необхідні уточнення та виправлення і продавали примірники у своїх крамницях. Діяльність антикваріїв згодом почала регламентуватися університетами: ціна рукописів мала бути доступною для студентів.
Наприклад, за регламентом Паризького університету від 1342 р., всі книгопродавці міста були зобов'язані вивішувати перелік існуючих у них манускриптів і продавати їх студентам за помірними цінами, встановленими університетом. Такі ж університетські регламенти-цінники діяли у Відні, Лондоні, Тулузі та інших містах Європи.
Типовий загальний підготовчий процес до вступу в університети і саме навчання в них у XIV ст. сформували масову потребу в книзі навчального характеру. До того ж тексти цих книжок повинні були пройти наукове редагування. Отже, технологія виготовлення книги мала змінитися відповідно до попиту на книгу: треба було розробити методи механічного розмноження текстів.