53. Днок Аналоги — антинонін, гіалоліо, динок,

елгетокзо, ібертокс, карболіна ДК, крезо-

ніт садовий, креозан, нітрадор, новеда, сандолін А, селінон, синокс,

трифосид, трифрина, хемсект, екстар А. Діюча речовина — динітро-

ортокрезол. Хімічна назва діючої речовини — 2,4-динітро-6-

метилфенол; 4,6-динітроортокрезол. Виготовляється у формі 40 % п. ДНОК — пестицид комплексної,

контактно-викорінювальної дії. Він одночасно виявляє інсектицидну,

акарицидну, фунгіцидну і гербіцидну активність. Проникненню пре-

парату в середину плодових тіл збудників хвороб та шкідників сприя-

ють підвищена вологість повітря і опади. При низькій вологості і тем-

пературі ґрунту робоча суміш здатна проникати на глибину до 7 см,

спричинюючи пестицидну дію. При підвищеній температурі і підси-

ханні ґрунту препарат переміщується у верхній шар.

Осіннє використання препарату більш ефективне. Після застосу-

вання не рекомендується проводити технологічні операції з ґрун-

том, їх доцільно виконувати до застосування препарату.

Спектр дії. У холодній воді препарат утворює суспензію, а в теп-

лій — розчиняється повністю і утворює розчин. Для приготування

робочого розчину необхідну кількість препарату доцільно залити

подвійною нормою води, ретельно розмішати, а потім вилити у воду,

яка призначена для обприскування.

При застосуванні температура повітря має бути в межах 13 –

20 ºС. При нижчій температурі пестицидна активність препарату

зменшується, а при температурі 25 – 27 ºС він швидко випаровується.

ДНОК недоцільно використовувати в суміші з іншими хімічними

препаратами. Чутливими до нього є бруньки, що розпускаються,

молоді пагони, зав’язь, бутони. При обробці молодих дерев, які пере-

бувають у стані спокою, можливе гальмування розвитку і опік кори.

Каратан ЕЦ Аналоги — каратан ФН57 (динокап),

аратан, аркотан, ЕНТ24727, іскотан, кро-

тотан, сиаліт, СR-1693. Діюча речовина — динокап. Хімічна назва

діючої речовини — 2-(1-метилгептил)-4,6-динітрофенілкротонат (су-

міш 2,4-динітро-6-октифенолів та 2,6-динітро-4-октифенолів у спів-

відношенні 2 – 2,5 : 1). Виготовляється у формі 18,25 % з.п. Каратан — контактний фунгіцид

захисної та терапевтичної дії. Механізм дії полягає в гідролізі фер-

ментів грибів, під час якого вивільняється динітрофенол, що роз’єд-

нує процеси мітохондріального окисного фосфорилування. Інша ча-

стина молекули діючої речовини має інший механізм дії. За дотри-

мання регламентів застосування він не виявляє фітоцидності, але

при температурі понад 30 ºС і підвищеній концентрації небезпеч-

ний для рослин. У концентрації 0,15 % токсичний для ектопатоген-

ного гриба ашерсонії, паразита тепличної білокрилки. Слабо токси-

чний для яєць, личинок, імаго золотоочки та імаго хижої галиці.

Спектр дії. Каратан — фунгіцид вузького спектра дії. Він при-

гнічує розвиток збудників борошнистої роси, має акарицидну дію.

Неефективний проти пероноспорових грибів. Можна змішувати з

іншими фунгіцидами та інсектоакарицидами, які не мають лужної

реакції. Тривалість захисної дії в оптимальних концентраціях —

10 – 15 діб. Доцільно застосовувати з профілактичною метою. Пре-

парат не проникає в листки і плоди, тому легко з них змивається.

54. АРЧЕР Аналоги — відсутні. Діюча речовина та

хімічна назва компонентів — пропікона-

зол, 12,5 % + фенпропіморф, 30 %. Виготовляється у формі 42,5 %

к.е. Фізико-хімічні властивості, токсикологічно-гігієнічна характе-

ристика та механізм дії відповідають препаратам тілт і корбел.

Призначення та механізм дії. Арчер — контактно-системний фу-

нгіцид захисної і терапевтичної дії. Використовується для знищен-

ня фітопатогенних грибів, запобігає ураженню ними рослин, сприяє

їх оздоровленню. Діюча речовина швидко проникає в тканини і по-

ширюється по рослині акропетально. Механізм дії полягає в інгібу-

ванні розвитку фітопатогенних грибів на початковій стадії проник-

нення збудника в тканини рослини-живителя. Діюча речовина

впливає на біосинтез стиролів.

Арчер зареєстрований і дозволений для використання в Україні

на пшениці і ячмені. Пригнічує розвиток збудників борошнистої

роси, іржі, плямистостей. Норма витрати препарату 0,8 – 1,0 л/га.

Максимальна кратність обробок — дві.

КУРЗАТ Р к — п’ять.

Аналоги — відсутні. Діюча речовина та

хімічна назва компонентів — цимоксаніл,

4,2 % + оксихлорид міді, 39,75 %. Виготовляється у формі 43,95 %

з.п. Фізико-хімічні властивості, токсикологічно-гігієнічна характе-

ристика і механізм дії курзату Р близькі до препаратів групи міді.

В Україні курзат Р має експериментальну реєстрацію і дозволе-

ний для використання на картоплі проти фітофторозу, на огірках —

проти пероноспорозу. Норма витрати препарату — 3,0 кг/га. Мак-

симальна кратність обробок — дві – три

Ридоміл МЦ Аналоги — відсутні. Діюча речовина —

металаксил, 8 % + манкоцеб, 64 %. Виго-

товляється у формі 72 % з.п. Фізико-хімічні властивості, токсиколо-

гічно-гігієнічна характеристика, механізм дії відповідають препа-

ратам ридоміл і акробат.

Призначення та механізм дії. Ридоміл МЦ — фунгіцид захисної,

терапевтичної системної та контактної дії. Призначений для зни-

щення фітопатогенних грибів, обмежує ураження рослин, сприяє їх

оздоровленню. Металаксил системної дії швидко проникає в росли-

ни і поширюється акропетально, захищаючи ростучі листя та паго-

ни рослин зсередини. Манкоцеб виявляє контактну дію. Наявність

двох діючих речовин, які належать до різних хімічних груп і мають

різний механізм дії, запобігає формуванню резистентних популяцій

у фітопатогенних грибів. Такий механізм дії має важливе значення

для захисту від патогенних грибів, які виявляють свою агресивність

в умовах високої вологості повітря або при регулярному випаданні

дощів. При дотриманні регламентів застосування не виявляє фіто-

токсичності. Тривалість захисної дії в оптимальних концентраціях

— 10 – 15 діб.

Спектр дії. Ридоміл МЦ має широкий спектр дії. Він зупиняє роз-

виток пероноспорових грибів, збудників багатьох грибних плямистос-

тей. Не ефективний для захисту від борошнисторосяних грибів. За

потреби ридоміл МЦ можна змішувати з іншими інсектицидами, фу-

нгіцидами і агрохімікатами, які не мають лужної реакції.