31. Законодавчі та правові аспекти захисту інформаційних систем.

Законодавчі засоби захисту визначаються законодавчими актами країни, який регламентуються правила використання, опрацювання і передачі інформації обмеженого доступу і встановлюються міри відповідальності за порушення цих правил.

Інформаційне законодавство є основним інструментом реалізації державної інформаційної політики, назріла необхідність проведення систематизації інформаційного законодавства з метою прийняття Інформаційного кодексу з окремим розділом „Інформаційна безпека” з визначенням його поняття, правових аспектів, правового статусу.

Закону України «Про захист інформації в автоматизованих системах» від 5 липня 1994 року № 80/94-ВР

32. Комплексна система захисту інформації в єаіс дмсу. Складові частини Комплексної системи захисту інформації в єаіс дмсу, їх призначення та функції.

Комплексна система захисту інформації повинна забезпечувати захист державних інформаційних ресурсів в автоматизованих системах, що входять до складу ЄАІС Держмитслужби, шляхом упровадження комплексу технічних, програмних, криптографічних, організаційних та інших заходів i засобів комплексної системи захисту інформації, спрямованих на забезпечення конфіденційності, цілісності, доступності, керованості інформації.

Комплексна система захисту інформації ЄАІС Держмитслужби повинна реалізувати єдину політику безпеки інформації в Держмитслужбі, що дозволить здійснювати автоматизовану обробку інформації з обмеженим доступом в Держмитслужбі відповідно до нормативних та законодавчих актів України в галузі захисту інформації.

До складу Комплексної системи захисту інформації ЄАІС входять такі системи: інформаційна система ідентифікації та автентифікації користувачів ЄАІС Держмитслужби; антивірусна система захисту інформації в ЄАІС Держмитслужби; інформаційна система здійснення цілодобового контролю за станом політики безпеки i доступу до інформаційних ресурсів в ЄАІС Держмитслужби; інформаційна система обміну інформацією в ЄАІС Держмитслужби; інформаційна системи моніторингу функціональних елементів ЄАІС Держмитслужби та інформаційної системи виявлення i управління інцидентами.

33. Призначення та умови застосування електронного декларування.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом учинення дій) точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також інформації, необхідної для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Вантажна митна декларація – письмова заява, яка містить у собі відомості про товари та інші предмети й транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України або відомості про зміну митного режиму щодо цих товарів, а також інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, ведення митної статистики, нарахування митних платежів.

Електронна ВМД – ВМД, що подається митному органу як електронний документ, засвідчений електронним цифровим підписом.

Електронне декларування – здійснення декларування, митного контролю та оформлення товарів та ТЗ з використанням електронної копії ВМД та інших електронних документів.

Государственная таможенная служба пересмотрела критерии оценки, которым должны соответствовать предприятия для представления электронных документов. Приказом N468/19206 от 11.04.2011, утверждены условия электронного декларирования.

Как сообщают в ведомстве, этим документом существенно упрощена процедура допуска предприятий к электронному декларированию, ведения их реестра, предусмотрено включение в такой реестр таможенных брокеров.

Единственным условием допуска к электронному декларированию (из четырех заложенных в предыдущем Порядке) осталось заключение предприятием договора с Гостаможслужбой о предоставлении уполномоченным должностным лицам таможни права доступа к документам, которые касаются перемещения товаров и транспортных средств через таможенную границу Украины.

Приказом предусмотрено, что представление электронной грузовой таможенной декларации (ГТД) может осуществляться как самим предприятием, которому принадлежат товары и транспортные средства, так и уполномоченным им таможенным брокером. Предприятие (в т.ч. таможенный брокер), которое представляет таможенному органу электронные ГТД, должно быть внесенным в Реестр.

Для включения в Реестр предприятие обращается непосредственно в Гостаможслужбу c письменным заявлением произвольной формы, к которому прилагаются два оригинала договора и копия учетной карточки субъекта внешнеэкономической деятельности. При этом рассмотрение заявления и внесение предприятия в Реестр осуществляться в срок не более 30 календарных дней со дня регистрации заявления.

Совершение сделок с участием предприятий, внесенных в Реестр, осуществляются при наличии у них усиленных сертификатов открытых ключей. Кроме того, сумма налогов и сборов, подлежащих уплате по электронной ГТД или внесению как денежный залог при оформлении электронного документа, не должна превышать 1 млн.грн.

Напомним, недавно Гостаможня запустила пилотный проект по декларированию, таможенному контролю и оформлению товаров с применением электронных деклараций. Он проводится на базе Киевской региональной, Киевской областной и Южной таможен. За два первых дня эксперимента было оформлено шесть деклараций.

А для внутренних перевозок в Украине планируется введение электронного перевозочного документа. Как сообщает Госкомпредпринимательства, электронный документ будет альтернативой бумажной накладной, которая является договором перевозки. Информация, включая обязательные реквизиты документа, будет фиксироваться в электронном формате. Одним из обязательных реквизитов такого документа будет электронная цифровая подпись, которая используется для идентификации автора документа.

34,35, Впровадження системи електронного декларування у Держмитслужбі України. Концепція створення Електронної митниці. Мета створення та основні принципи побудови багатофункціональної комплексної системи “Електронна митниця”.

Постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.03 № 208 встановлено, що одним з пріоритетних завдань розвитку інформаційного суспільства є надання громадянам та юридичним особам інформаційних та інших послуг шляхом використання електронної інформаційної системи «Електронний Уряд», яка забезпечує інформаційну взаємодію органів виконавчої влади між собою, з громадянами та юридичними особами на основі сучасних інформаційних технологій.Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг» встановлює основні організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів.

Митна служба України, як один з основних інститутів держави, приймає участь в формуванні і розвитку інформаційного суспільства та розпочала втілення новітніх технологій в митну справу ще в 1992 році. У 2005 році почався новий етап цієї роботи з розробки принципів побудови системи «Електронна митниця» та її часткової реалізації.

Метою Концепції є визначення стратегії створення багатофункціональної комплексної системи «Електронна митниця» на базі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (далі — ЄАІС) ДМСУ як одного з механізмів для забезпечення митної безпеки України.

Електронна митниця [e-customs] – це багатофункціональна комплексна система, яка поєднає інформаційно-комунікативні технології та сукупність механізмів їх застосування і дасть можливість підвищити якість митного регулювання та вдосконалити митне адміністрування з метою забезпечення митної безпеки України;

Тенденції світового розвитку встановлюють нові завдання по спрощення митних процедур та процедур логістики при постачанні товарів для ввезення та вивезення з території країни, зменшення рисків порушення безпеки мешканців, для чого необхідно створювати електронні інформаційні системи, які будуть функціонально сумісні між аналогічними системами різних країн, будуть доступні, керовані, безпечні, об’єднані та контрольовані.

Концепція передбачає визначення принципів побудови Електронної митниці, основних положень з формування її інформаційно-телекомунікаційного забезпечення, етапів впровадження, а також створення передумов до інтеграції України у світову інформаційну спільноту.

1992 р. – створено Інформаційно-обчислювальний центр митної системи України (ІОЦ МСУ); 1993 р. – прийнята концепція створення ЄАІС МСУ, яка була призначена для вирішення функціональних задач по здійсненню митного оформлення зовнішньоекономічних операцій;

1993 р. – створена відомча електронна пошта (далі ЄП) на базі програмного забезпечення IBM Lotus cc:Mail;

1993 р. – початок формування бази даних (БД) зовнішньоторговельної статистики на основі електронних копій вантажних митних декларацій (ЕК ВМД);

1996 р. – початок створення транспортної мережі супутникового зв’язку митної системи України (далі ТМСЗ МСУ);

1996 р. – початок розробки автоматизованої системи контролю за доставкою вантажів;

1997 р. – за допомогою сучасних інформаційних технологій було побудовано трирівневу систему клієнт-сервер з доступом користувачів до ресурсів серверів центральної бази даних через WEB-сервер. Почалася розробка та поетапне впровадження програмно-інформаційних комплексів (далі ПІК) ЄАІС яки охоплюють вісь спектр діяльності ДМСУ;

1998 р. – ТМСЗ МСУ введена в промислову експлуатацію, до складу якої ввійшло 225 станцій супутникового зв’язку, 6 радіорелейних станцій, комунікаційне устаткування;

1998 р. – Державна митна служба України ввела в дію такий важливий елемент ЄАІС, як центральна база даних (дали ЦБД). Фактично всі ПІК, які розроблялись і розробляються Держмитслужбою, побудовані з її використанням. Це надає можливість акумулювати в одному місці практично всю інформацію щодо митного оформлення вантажів і контролю за їх доставкою, ведення баз даних про порушників, санкцій до учасників ЗЕД тощо;

1999 р. – ДМСУ розробила та затвердила системотехнічний проект розбудови ЄАІС (пройшов Державну експертизу), де було закладено цілий ряд проектних рішень ключовим з яких е інформаційна інфраструктура Держмитслужби на базі якої розбудовується нова система митного оформлення вантажів;

2000 р. – ЦБД ЄАІС була переведена на використання СКБД ORACLE;

2002 р. – початок робіт по створенню комплексної системи захисту інформації (дали КСЗІ) Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України;

2004 р. – розпочато дослідну експлуатацію програмно-інформаційного комплексу «Автоматизована система митного оформлення товарів та інших предметів» – на той час єдиного інтегрованого інструменту для здійснення технологічних процесів митного оформлення, що допомагає приймати чіткі, обґрунтовані та зважені рішення на підставі всебічного аналізу інформації, що містяться у нормативно-довідковій системі, в поданих до митного оформлення документах та в результатах попередньої діяльності, накопичених у відповідних базах даних;

2004 р. – з метою впровадження в Держмитслужбі України електронного документообігу розпочато роботи зі створення системи інформаційно-телекомунікаційного комплексу Держмитслужби України «Електронна пошта» (далі – система ІТК) шляхом заміни старого серверного та програмного забезпечення ЕП Держмитслужби (далі – ПЗ) IBM Lotus cc:Mail, на більш перспективне та потужне ПЗ ЕП IBM Lotus Domino/Notes;

2004 р. – почалась модернізація існуючої системи зв’язку з переходом на наземні цифрові канали зв’язку з усіма митницями із збереженням і модернізацією супутникового сегменту зв’язку для місць віддаленого розташування митних підрозділів, в результаті чого було створена Відомча телекомунікаційна мережа (далі ВТМ) ДМСУ. На сьогоднішній день ВТМ об’єднує за допомогою супутникових та наземних каналів зв’язку 375 місць митного оформлення та контролю.

2006 р. – розробка сучасної автоматизованої системи митного оформлення (АСМО) «Інспектор – 2006». Даний ПІК не тільки охоплює вісь технологічний цикл митного контролю та митного оформлення, а і має вбудовану гнучку систему аналізу ризиків, розроблену з використанням принципу «нечітка логіка», «негативної» та «позитивної» історії;

2006 р. – початок роботи по впровадженню електронного декларування з використанням електронної цифрової підписи (ЕЦП);

2007 р. – ввід в постійну експлуатацію ПІК «Кадри», «Канцелярія», «Інспектор – 2006». Початок робот по створенню резервного комплексу ЦБД ЄАІС.

ЄС розробив Багаторічний стратегічний план впровадження «Електронної митниці», яким пропонується:

- об'єднати існуючи системи контролю за експортом, імпортом та транзитом в єдину систему;

- увести систему єдиного обліку суб’єктів ЗЕД з реєстрацією тільки в одній державі;

- надати суб’єктам ЗЕД можливість використання місць єдиного електронного доступу для оформлення зовнішньоекономічних операцій;

- проводити усі фактичні перевірки товару в єдиний час в єдиному місці;

- забезпечити обмін електронною інформацією між усіма органами та суб'єктами, задіяним в зовнішньоекономічних операціях (у тому числі з 3-ми країнами). Митниця буде діяти для цих органів та агентів як «єдине вікно»;

- відбір товарів для митного догляду на прикордонних та внутрішніх пунктах митного оформлення (ПМО) проводити на основі автоматизованого аналізу ризиків;

- збір, повернення, звільнення від платежів здійснювати уповноваженим суб'єктом в місці, де він зареєстрований та де знаходяться його документи;

- збір, повернення, звільнення від платежів здійснювати уповноваженим суб'єктом у митному органі за його вибором;

- уведення безпаперового середовища для митниці та торгівлі, подання митної декларації в електронному вигляді зі свого місця розташування, в незалежності від країни відправлення або ввозу товарів;

- проводити електронний обмін інформацією між митними пунктами пропуску на територій усього ЄС, де вона необхідна для митних процедур.

Цей план розрахований на впровадження до 2013 року.

Основними завданнями Електронної митниці є:

- автоматизація процесів митного контролю та митного оформлення товарів, предметів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України;

- забезпечення функціонування системи електронного документообігу;

- забезпечення функціонування системи аналізу ризиків;

- сприяння захисту прав інтелектуальної власності в процесі зовнішньоекономічної діяльності шляхом ведення відповідних автоматизованих систем;

- забезпечення інформаційної взаємодії митної служби України з правоохоронними органами та іншими органами державної влади України в межах двосторонніх угод або спільних наказів про обмін інформацією;

- формування банку даних Електронної митниці;

- забезпечення інформаційної безпеки при формуванні і функціонуванні банку даних Електронної митниці;

- накопичення інформації в результаті проведення митного контролю та митного оформлення товарів, предметів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України;

- забезпечення інформаційної взаємодії та співпраці відповідно до укладених Україною міжнародних договорів;

- проведення єдиної науково-технічної політики при створенні Електронної митниці.

Принципами побудови Електронної митниці є:

- законність;

- достовірність, цілісність та доступність інформації;

- єдність форматів даних, технічних і технологічних параметрів;

- уніфікованість документів;

- багаторівневість зберігання та доступу до інформації.

Електронна митниця повинна функціонувати в єдиному інформаційному середовищі із ступеневою системою обробки інформації та доступу до неї.

Основою Електронної митниці є інтегрована база даних та телекомунікаційне середовище. Інтегрована база даних Електронної митниці формується на базі центральної бази даних ДМСУ, центрах обробки даних митних органів.