- •Конспект лекцій
- •Тема 1. Україна у найдавніші часи. Київська Русь
- •2. Кочові народи та античні міста-держави північного Причорномор’я і Криму.
- •3. Походження і розселення слов’ян. Східнослов’янські союзи племен.
- •Тема 2. Україна-Русь у період політичної роздробленості. Галицько-Волинське князівство
- •1. Причини та наслідки феодальної (політичної) роздробленості Русі.
- •2. Галицько-Волинське князівство.
- •3. Монголо-татарська навала на Русь.
- •Причини роздробленості Русі;
- •Тема 3. Українські землі у складі Литви та Польщі (хіv - середина хvі ст.). Виникнення козацтва
- •1. Приєднання українських земель до Великого князівства Литовського. Литовсько-Руська держава.
- •2. Завоювання Галичини Польщею. Поширення польсько-католицької експансії.
- •3. Формування українського козацтва. Козацтво як суспільно-політичний та військовий чинник українського національного поступу.
- •Перші організатори козаччини
- •Хронологічний довідник до першого розділу
- •Література до першого розділу
- •Тема 4. Національно-визвольний рух у другій половині хvі - середині хvіі ст. Держава Богдана Хмельницького
- •Люблінська (1569 р.) і Берестейська (1596 р.) унії. Князь в.-к. Острозький
- •2. Козацькі війни наприкінці XVI ст.
- •4. Козацько-селянські повстання 1620-1630-х рр.
- •5. Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.
- •Тема 5.Козацьке державотворення та становище українських земель
- •1. Україна після б.Хмельницького. Руїна.
- •3. Козацька Конституція 1710 р. Діяльність п.Орлика в еміграції.
- •4. Обмеження та ліквідація козацько-гетьманської державності у хvііі ст.
- •5. Правобережна Україна у складі Речі Посполитої. Коліївщина. Розподіл
- •Хронологічний довідник до другого розділу
- •Література до другого розділу
- •Розділ 3 україна у хiх – першій половині хх століття:боротьба за державність. Вступ
- •Тема 6.Українські землі у складі Російської та Австро-Угорської імперій (кінець хvііі — початок XX ст.)
- •2. Соціально-економічний розвиток
- •3. Суспільно-політичний і національний рух.
- •4.Українські землі в роки Першої світової війни.
- •Тема 7.Боротьба за українську державність у 1917-1920 рр.
- •Політичне становище в Україні після повалення царизму. Українська Центральна Рада та її відносини з Тимчасовим Урядом Росії .
- •2. Проголошення Української Народної Республіки.
- •3. IV Універсал Центральної Ради. Брестський
- •4.Українська держава п.Скоропадського.
- •5. Унр у часи Директорії. Західноукраїнська Народна республіка.
- •Тема 8.
- •1. Нова економічна політика (неп).
- •2. Особливості більшовицького соціалістичного будівництва
- •3. Західноукраїнські землі.
- •Тема 9.Друга світова війна та Україна (1939 – 1945 рр.)
- •1.Політична ситуація у передвоєнній Європі та українське питання. Німецько-радянський договір про ненапад, як крок до початку п світової війни.
- •2. Агресія проти Польщі. Західна Україна в умовах радянського тоталітарного режиму (1939-1941рр.)
- •3. Німецько-радянська війна 1941-1945 рр.Й боротьба українців за незалежність.
- •Хронологічний довідник за третім розділом
- •Література до третього розділу
- •Четвертий розділ : Україна в другій половині хх – на початку ххі ст.
- •Становлення незалежності
- •Тема 10. Україна в умовах командно-адміністративної системи срср (1945—1985 рр.)
- •1. Україна в останній період “сталінщини” (1945 – 1953 рр.)
- •2. Лібералізація тоталітарної системи у 1950-х – 1960-х роках
- •3. Наростання застійних явищ у 1970-х – першій половині 1980-х рр.
- •Тема 11 Україна – незалежна держава
- •1.Урср на завершальному етапі системної кризи срср. “Перебудова” та її наслідки.
- •2. Україна – незалежна держава: проблеми становлення.
- •Хронологічний довідник до четвертого розділу (до 2002 року)
- •Література до четвертого розділу:
- •2. Монографії. Підручники і посібники
4. Козацько-селянські повстання 1620-1630-х рр.
Це був період нового піднесення антифеодального й національно-визвольного руху, викликаного посиленням експлуатації й безправ’я народних мас, а також політикою національно-релігійної дискримінації. Однією з причин було те, що польський уряд у жовтні 1621 р. наказав залишити в реєстрі лише 3000 чол. (під Хотином їх було більше 40 тис.), а всіх інших негайно повернути до своїх панів. До того ж, саме в ці роки закінчився термін “слобод”, коли з метою освоєння земель магнати й шляхта звільняли селян від податків і панщини.
Відбувається кілька великих повстань, в яких провідною силою виступає козацтво. До козаків приєднуються селяни. Повстання охоплюють переважно Черкащину, Київщину, частину Поділля й Волині. Очолюють їх досвідчені козацькі ватажки Марко Жмайло (1625 р.), Тарас Трясило (1630 р.), Павло Бут (1637 р.) Яків Остряниця і Дмитро Гуня (1938 р.). Повстанці здобули кілька перемог над польсько-шляхетськими військами. Дії козаків і селян знайшли відображення в народних переказах, легендах, піснях. Вони також оспівані у творах письменників і поетів. Наприклад, Т. Шевченко присвятив повстанцям вірш “Тарасова ніч”, в основу якого знаходиться опис подій, коли під час повстання 1630р. козаки увірвалися в польський табір і знищили т.зв. Золоту роту – особисту охорону коронного гетьмана, котра складалася із 150 шляхтичів із найзначніших родин.
“Ординація війська Запорозького” (1638 р.). Внаслідок козацьких повстань 1620-1630 рр. польський уряд змушений був піти на деякі поступки. Козацький реєстр був збільшений до 6 тис., а пізніше – до 8 тис. Але в другій половині 30-х рр. Річ Посполита вирішує остаточно приборкати український народ, в першу чергу козацтво. З цією метою на Дніпрі будується, по-перше, фортеця Кодак. По-друге, у лютому 1638 р. Сейм схвалив “Ординацію”, яка значно урізала права козацтва. Реєстр зменшувався до 6 тис. Ліквідовувалася виборність старшини. Реєстрове козацтво мав очолювати старший комісар із шляхтичів, призначений сеймом. Осавул і полковники теж призначалися зі шляхти. Жоден козак без дозволу комісара не міг піти на Січ. Міщанам заборонялося не тільки вступати в козаки, але й навіть віддавати заміж за них своїх доньок. Передбачалася відбудова фортеці Кодак, зруйнованої козаками у 1635 р. під проводом Івана Сулими.
Таким чином, польсько-шляхетській владі вдалося придушити козацько-селянські повстання. Причини поразок полягали, насамперед, у переважанні сил магнатів і польської шляхти, котрі мали у своїх руках державний апарат, армію, були краще організовані, ніж повстанці. Повстання мали стихійний, переважно неорганізований характер. Учасники їх були значно гірше озброєні. Жодне з них не поширювалося на всю Україну. Тактика повстанців носила, як правило, оборонний характер. Ці та інші недоліки були враховані ватажками великого повстання, що розпочалось після десятиліття так званого “золотого спокою” (1638 - 1647 рр.).