85. Чи можна побої вважати різновидом легких тілесних ушкоджень? Аргументуйте свою позицію.

побої не є тілесними ушкодженнями оскільки з частиною 1 ст.126 побої спричиняють фізичний біль але не спричиняють тілесних ушкоджень

Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень

3.1. Побої не становлять особливого виду ушкоджень. Вони характеризуються заподіянням багаторазових ударів. Якщо після побоїв на тілі потерпілого залишились ушкодження, їх оцінюють за ступенем тяжкості, виходячи із звичайних ознак. Якщо побої не залишили після себе ніяких об'єктивних слідів, судово-медичний експерт відмічає скарги потерпілого, вказує, що об'єктивних ознак ушкоджень не виявлено і не встановлює ступеня тяжкості тілесних ушкоджень.

85. Чи передбачена у КК України відповідальність за умисне легке тілесне ушкодження, заподіяне в стані сильного душевного хвилювання?

Ні,не передбачено. Ст..123 КК передбачає відповідальність лише за умисне заподіяння у стані сильного душевного хвилювання тяжкого тілесного ушкодження. Умисне заподіяння за таких обставин середньої тяжкості або легких тіл.ушк. злочином не визнається.

85. Чи передбачена у КК України відповідальність за необережне тяжке тілесне ушкодження, заподіяне при перевищенні меж необхідної оборони?

Ні, не передбачена.

Суб’єктивна сторона злочину, передбаченого у ст..124 КК(Умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця) характеризується умислом. А заподіяння тяжкого тілесного ушкодження при перевищенні меж необхідної оборони через необережність не є злочином.

85. Чи передбачена у КК України відповідальність за умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, заподіяне в стані сильного душевного хвилювання?

Ні,не передбачено. Ст..123 КК передбачає відповідальність лише за умисне заподіяння у стані сильного душевного хвилювання тяжкого тілесного ушкодження. Умисне заподіяння за таких обставин середньої тяжкості або легких тіл.ушк. злочином не визнається.

85. Що слід враховувати для розмежування умисного вбивства від умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого (ч. 2 ст. 121 КК)?

Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи

22. Для відмежування умисного вбивства від умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого (ч. 2 ст. 121 КК ( 2341-14 ), суди повинні ретельно досліджувати докази, що мають значення для з'ясування змісту і спрямованості умислу винного. Питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Визначальним при цьому є суб'єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій: (при

умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного, а в разі заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, ставлення винного до її настання характеризується необережністю.

85. Як кваліфікувати дії винного у разі, коли він, позбавляючи життя певну особу, вважав, що потерпілий не є малолітнім і за зовнішніми обставинами не міг цього усвідомлювати, хоча насправді, потерпілий не досягнув 14-річного віку?

просте умисне вбивство (ч.1.ст.115 ККУ), так як у ППВСУ зазначено:

Під убивством малолітньої дитини (п. 2 ч. 2 ст. 115 КК ( 2341-14 ) розуміється умисне позбавлення життя особи, якій не виповнилося 14 років. Ця кваліфікуюча ознака наявна тоді, коли винний достовірно знав, що потерпілий є малолітнім, або припускав це, або за обставинами справи повинен був і міг це усвідомлювати.

85. Як кваліфікувати дії винного, якщо він помилково вважав, що вчиняє вбивство таким способом, який є небезпечним для життя потерпілого та інших людей, в той час як той спосіб фактично небезпечним не був?

У разі, коли винний, позбавляючи життя особу, помилково вважав, що робить це таким способом, який є небезпечним для життя потерпілого та інших людей, в той час як той фактично небезпечним не був, вчинене належить кваліфікувати як замах на вчинення злочину, передбаченого п. 5 ч. 2 ст. 115 КК (замах на умисне вбивство вчинене у спосіб небезпечний для життя багатьох осіб.

85. Як кваліфікувати дії підбурювача до умисного вбивства матір’ю своєї новонародженої дитини?

підбурювання до умисного вбивства малолітнього

ч.4ст.27 – п.2ч.2ст.115 КК України

85. Як кваліфікувати дії пособника до умисного вбивства матір’ю своєї новонародженої дитини?

пособництво в умисному вбивстві малолітнього

ч.5ст.27 – п.2ч.2ст.115 КК України

85. Як кваліфікувати умисне вбивство з метою подальшого використання органів чи тканин людини для трансплантації?

Умисне вбивство з метою подальшого використання органів чи тканин людини для трансплантації, незаконної торгівлі тощо кваліфікується як вчинене з корисливих мотивів за п.6 ч.2 ст.115, і додатково за частинами 2, 3, 4 або 5 ст.143 КК(Порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини)

(коментар)

85. Як розмежувати склади злочинів незаконне проведення аборту та умисне тяжке тілесне ушкодження у вигляді переривання вагітності?

Залежно від наявності згоди потерпілої, якщо згода на переривання вагітності відсутня, то кваліфікують як умисне тяжке тілесне ушкодження.

Проведення аборту – це протиправне штучне переривання вагітності жінки за наявності її згоди на проведення операції.

85. Як розмежувати склади злочинів порушення порядку трансплантації та умисне тяжке тілесне ушкодження у вигляді втрати органу?

Якщо розмежовувати частину 1ст. 143 та ч.1ст.121, то критерієм розмежування є суб’єкт злочину. Бо при порушенні правил трансплантації суб’єкт є спеціальним(мед.працівник), а суб’єкт завдання тяжких тіл.ушк. є загальним.

Якщо є розмежовувати частину 2 ст. 143 та ч.1ст.121, то критерієм розмежування є суб’єктивна сторона, а саме мета, яка є обов’язковою ознакою для вилучення у людини шляхом примушування або обману її органів або тканин. Тут метою є наступна їх трансплантація. А у діянні передб. Ч1ст.121 мета відсутня.

Задачі:

1. Громадянин України Євген працював агентом іноземної розвідки. На замовлення іноземної розвідки він створив у Донецьку організацію “Разом з Росією”. Метою діяльності організації було від’єднання східної України і входження її в склад Російської Федерації. Євген разом зі своїми прибічниками розробили детальний план діяльності і почали залучати до організації прихильників їхньої ідеї. Учасники організації і сам Євген розповсюджували по території східної України матеріали із закликами до відокремлення. Як кваліфікувати дії Євгена?

Євгєша: ч.2 ст. 110; ч. 1 ст. 111 ККУкраїни

Т.е. 1) посягання на територіальну цілісність і недоторканність України за попередньою змовою групою осіб.>>> (шляхом розповсюдження матеріалів із закликами до відокремлення (тобто зміни меж державного кордону))

2) державна Зрада.>>> (вчинив шляхом надання допомоги іноземній державі [Росії} підривної діяльності проти України, а саме створенням організації на замовлення іноземної розвідки)

2. Громадянин України Євген працював агентом іноземної розвідки. У Донецьку він створив організацію “Разом з Росією”. Метою діяльності організації було від’єднання східної України і входження її в склад Російської Федерації. Євген разом зі своїми прибічниками розробили детальний план діяльності і почали залучати до організації прихильників їхньої ідеї. Учасники організації і сам Євген розповсюджували по території східної України матеріали із закликами до відокремлення. Інші учасники організації не знали, що Євген є агентом іноземної розвідки. Дії учасника організації слід кваліфікувати як …

ОС — умисні дії, вчинені з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого КУ, а також розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення таких дій

ч.1 ст. 110 ККУ

Посягання на територіальну цілісність і недоторканість України

3. Олена під час сварки зі своїм чоловіком Павлом сказала йому, що він не є батьком спільного сина Василя і вона все їхнє спільне подружнє життя таємно зустрічається із справжнім батьком дитини. Павло кинувся до дружини Олени з ножем і заподіяв їй 48 колотих ран, від яких Олена померла. Обмірковуючи все вчинене, Павло дочекався повернення зі школи 12 річного сина – Василя і задушив його. Дайте кримінально-правову оцінку діям Павла.

Павло:ст..116; п.2 ч.2 ст.115 КК України.

Дії Павла необхідно кваліфікувати за ст.. 116 КК України( стосовно його дружини – Олени) – умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання,що раптово виникло внаслідок…тяжкої образи з боку потерпілого. Та за п.2 ч.2 ст.115 КК України (стосовно його сина – Василя) – умисне вбивство малолітньої дитини ( сину-12 років) . P.S [ щодо дитини – умисел,бо з фабули задачі: «Обмірковуючи все вчинене…вбив сина»]

4. Іван, маючи на меті вбити Марину, отруїв воду у криниці, яка знаходилася на подвір’ї Марини. Марина і її сусідка Люба випили воду. Однак, завдяки вчасному наданню медичної допомоги вони залишитися живими. На стаціонарному лікуванні дівчата перебували 26 днів. Дії Івана слід кваліфікувати як…

Іванушка: ч. 2 ст. 15 – ч.1 ст. 155; ст.. 122 ККУкраїни.

Щодо Марини закінчений замах на умисне вбивство. Щодо Люби – умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження. Непрямий умисел – він очевидно припускав можливість настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді шкоди життю чи здоров.ю інших людей (а не лише Марини), бо ясно як білий день, що з криниці може напитись не лише вона.

5. У липні Павло дізнався, що його брат Іван поширює інформацію, що він (Павло) є представником сексуальних меншин. Ця звістка страшно обурила Павла, адже була неправдивою. Він вирішив вбити брата Івана і свого найкращого товариша Миколу, який нічого не зробив, щоб спростувати брехню. У вересні Павло вбив Івана, а у жовтні – Миколу. Як кваліфікувати дії Павла?

Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони злочину, якщо ми кваліфікуємо його за ст..116, є час його вчинення. Цей злочин може бути вчинений лише тоді, коли винний перебуває у стані сильного душевного хвилювання. Найчастіше такий стан є короткочасним і триває всього декілька хвилин (так пише мудрий коментар). А оскільки з моменту образи до першого вбивства пройшло 2 місяці, то воно якось не канає під короткочасність, а цілком виглядає на ч.1 ст.115 ККУ. Тим більше, що:

«У випадках, коли вбивство вчинено або тяжке тілесне ушкодження заподіяно після того, як стан сильного душевного хвилювання минув, дії винного потрібно кваліфікувати за статтями КК, що передбачають відповідальність за вчинення зазначених злочинів без пом'якшуючих обставин. Неправомірна поведінка потерпілого в такому разі може бути визнана обставиною, що зменшує суспільну небезпечність злочину і пом'якшує покарання винного.» - п.13 ППВСУ

А щодо другого вбивства – найкращого френда – то:

«Якщо винний не був засуджений за раніше вчинене вбивство чи готування до нього або замах на нього, ці його дії підлягають самостійній кваліфікації, а повторно вчинене вбивство кваліфікується за п. 13 ч. 2 ст. 115 КК» - п.17 ППВСУ

А того я думаю,що:

Павло: ч.1, п.13 ч.2 ст.115 КК України.

5. Микита у безлюдному місці накинувся на малолітню Олену, яка поверталася із дискотеки, що проводилася в університеті “Львівська політехніка” і вбив її. На допиті Микита повідомив, що не знав про те, що Олена є малолітньою, оскільки подумав, що вона вже студентка, а не учениця. За зовнішнім виглядом потерпіла виглядала старшою, ніж однолітки. Дайте кримінально-правову оцінку діям Микити.

Отож, дії Микити потрібно кваліфікувати за ст.115, але без кваліфікуючої ознаки п.2 ч. 2 ст. 115, тому що в ПП ВСУ №2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоровя особи» :

п. 6 каже, що винний мусив достовірно знати,що потерпіла є малолітньою,або припускати це, або за обставинами справ повинен був і міг це усвідомити.

Я думаю,що він не мав такої можливості (хіба би перевіряв її документи),бо:

по-перше – вона йшла з університетської диско (тобто він цілком обєктивно вважав її студенткою)

по друге – вона виглядала ззовні страріше,аніж її біологічний вік (а ви ше уявіть скільки на ній було макіяжу і як вона була одягнен,якшо йшла на диско до старшаків).

Отже:

за ст. ч.1 ст.115 та й усьо.

8. Микита у безлюдному місці накинувся на Олену, яка поверталася з магазину і вбив її. Олена була студенткою одного із ВУЗів і на момент вбивства вже досягнула 20 – річного віку. На допиті Микита повідомив, що думав, що Олена є малолітньою. Дайте кримінально-правову оцінку діям Микити.

ч.1 ст 115

замаху на вбивство малолітньої,мені здається,не буде,по коментар пише таке:

Вбивство дитини, яку винний помилково вважав малолітньою, або вбивство жінки, яку винний помилково вважав вагітною, підлягає кваліфікації за сукупністю злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 і п, 2 ч. 2 ст. 115 та, залежно від обставин справи, за відповідною частиною (пунктом ч. 2) ст. 115

А та Олена взагалі повнолітня і не дитина