Характеристика кордонів України з іншими державами

Захист державного кордону України є невід'ємною частиною загальнодержавної системи забезпечення національної безпеки і полягає у скоординованій діяльності військових формувань та правоохоронних органів держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом Ця діяльність провадиться в межах наданих їм повноважень через вжиття комплексу політичних, організаційно-правових, дипломатичних, економічних, військових, прикордонних, імміграційних, розвідувальних, контррозвідувальних, оперативно-розшукових, природоохоронних, санітарно-карантинних, екологічних, технічних та інших заходів

Охорона державного кордону України є невід'ємною складо­вою загальнодержавної системи захисту державного кордону і полягає у здійсненні Державною прикордонною службою України на суходолі, морі, річках, озерах та інших водоймах, а також Збройними Силами України у повітряному та підводному просторі відповідно до наданих їм повноважень заходів з метою забезпе­чення недоторканності державного кордону України

Державний кордон України встановлюється

на суходолі - по характерних точках і лініях рельєфу або ясно видимих орієнтирах,

на морі - по зовнішній межі територіального моря України,

на судноплавних річках - по середині головного фарватеру або тальвегу річки, на несудноплавних річках (ручаях) - по їх се­редині або по середині головного рукава річки, на озерах та інших водоймах - по прямій лінії, що з'єднує виходи державного кордо­ну України до берегів озера або іншої водойми Державний кордон України, що проходить по річці (ручаю), озеру чи іншій водоймі, не переміщується як за зміною обрису їхніх берегів або рівня води, так і за відхилення русла річки (ручаю) в той чи інший бік,

на водосховищах гідровузлів та інших штучних водоймах відповідно до лінії державного кордону України, яка проходила на місцевості до їх заповнення,

на залізничних і автодорожніх мостах, греблях та інших спорудах, що проходять через прикордонні ділянки судноплавних і несудноплавних річок (ручаїв),- по середині цих споруд або по їхній технологічній осі, незалежно від проходження державного кордону України на воді

Режим державного кордону України - це порядок перетинан­ня державного кордону України, плавання і перебування україн­ських та іноземних невійськових суден і військових кораблів у територіальному морі та внутрішніх водах України, заходження іноземних невійськових суден і військових кораблів у внутрішні води і порти України та перебування в них, утримання державного кордону України, провадження різних робіт, промислової та іншої діяльності на державному кордоні України

Громадянин України має право виїхати з України, крім випадків, передбачених законодавством, та в'їхати в Україну. На громадян України, які звернулися з клопотанням про виїзд з України, поши­рюються усі положення чинного законодавства, вони користуються всіма правами і несуть встановлені законом обов'язки. За громадя­нами України зберігаються на її території майно, кошти, цінні папе­ри та інші цінності, що належать їм на праві приватної власності. Будь-яке обмеження їх громадянських, політичних, соціальних, економічних та інших прав не допускається. Громадянин України ні за яких підстав не може бути обмежений у праві на в'їзд в Україну.

Документами, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну та посвідчують особу громадянина України під час пере­бування за її межами, є:

паспорт громадянина України для виїзду за кордон;

проїзний документ дитини;

дипломатичний паспорт;

службовий паспорт;

посвідчення особи моряка.

Перетинання громадянами України державного кордону України здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України після пред'явлення одного з документів, зазначених вище.

Громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта (тимчасово відмовлено у виїзді за кордон при наявності паспорта) у випадках, якщо:

він обізнаний з відомостями, які становлять державну таємни­цю, до закінчення терміну, встановленого чинним законодавством;

діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невикона­ні зобов'язання - до виконання зобов'язань, або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або за­безпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено між­народним договором України;

проти нього порушено кримінальну справу - до закінчення провадження у справі;

він засуджений за вчинення злочину - до відбуття покарання або звільнення від покарання;

він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням,- до виконання зобов'язань;

він свідомо сповістив про себе неправдиві відомості - до з'ясування причин і наслідків подання неправдивих відомостей;

він підлягає призову на строкову військову службу - до ви­рішення питання про відстрочку від призову;

щодо нього подано цивільний позов до суду - до закінчення провадження у справі;

він за вироком суду визнаний особливо небезпечним реци­дивістом чи перебуває під адміністративним наглядом міліції - до погашення (зняття) судимості чи припинення нагляду (Закон України від 21 січня 1994 р. № 3857-XII «Про порядок виїзду з України і в "їзду в Україну громадян України»).

Перетинання державного кордону України здійснюється через пункти пропуску через державний кордон, де встановлюється і діє єдиний порядок їх відкриття, діяльності та закриття. Пункт про­пуску - спеціально виділена територія на залізничних і автомобіль­них станціях, у морських і річкових портах, аеропортах (на аеро­дромах), з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, де здійснюються прикордонний, митний та інші види контролю і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, ван­тажів та іншого майна.

Слід зазначити, що існує практика двосторонніх угод, згідно з якими спрощується порядок перетинання кордону між два країнами для жителів прикордонних районів. Так, наприклад, згідно з Угодою між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації про порядок перетинання українсько-російського державного кор­дону жителями прикордонних районів України та Російської Федерації (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2006 р. № 1031), жителі прикордонних районів можуть перетинати кордон у місцевих пунктах пропуску (місцях перети­нання кордону), у будь-який час доби.

Жителі прикордонних районів можуть перетинати кордон піш­ки, на велосипедах і гужовому транспорті, що їм належать. Жителі прикордонних районів можуть переміщувати через кордон легкові транспортні засоби, що їм належать, без реєстрації їх на території прикордонних районів упродовж строку, визначеного законодав­ством держави Сторони перебування.

Жителі прикордонних районів перетинають кордон на умовах цієї Угоди на підставі документів, що посвідчують особу і громадянство України або Російської Федерації та підтверджують постійне прожи­вання в прикордонних районах, і мають право знаходитися на тери­торії держави іншої Сторони лише в межах прикордонних районів. Жителі прикордонних районів України - діти віком до 16 років пере­тинають кордон у супроводі батьків (усиновлювачів), опікунів, пік­лувальників або осіб, уповноважених на це батьками (усиновлюванами), опікунами, піклувальниками. Жителі прикордонних районів, які перетинають кордон на зазначених умовах, можуть знаходитися на території прикордонних районів держави іншої Сторони без ре­єстрації. При перетинанні кордону жителями прикордонних районів на умовах цієї Угоди міграційні картки не заповнюються.

Провідна роль у забезпеченні захисту і охорони державного кор­дону України належить Державній прикордонній службі України.

Загальну структуру Державної прикордонної служби України наведено на рис 19.3.

Рис 19.3 Загальна структура Державної прикордонної служби України

Україна намагається оптимізувати діяльність спеціальних суб'єк­тів щодо захисту та охорони державного кордону. Йдеться про те, що певні країни, з якими наша держава межує, стали членами Євро­пейського Союзу, що автоматично посилило вимоги відносно діяль­ності прикордонних служб. Концепція розвитку Державної прикор­донної служби України на період до 2015 р. (затверджена Указом Президента України від 19 червня 2006 р. № 546/2006) містить пе­релік напрямів, що їх прикордонна служба планує реалізувати у зазначений термін. Для створення сучасної інтегрованої системи охорони державного кордону та суверенних прав України в її ви­ключній (морській) економічній зоні планується:

сформувати відділи прикордонної служби, які будуть здійс­нювати оперативну, технічну та фізичну охорону державного кор­дону, прикордонний контроль і пропуск через державний кордон у встановленому порядку осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна, виявляти і припиняти випадки незаконного їх пере­міщення, а також забезпечувати дотримання режиму державного кордону та прикордонного режиму;

удосконалити охорону державного кордону поза пунктами пропуску шляхом запровадження системи збирання та аналізу да­них щодо протиправної діяльності, формування системи інженер­ного забезпечення;

удосконалити прикордонний контроль розгортанням новітніх технічних систем і комплексів, у тому числі для біометричного контролю, а також запровадити спільний контроль із відповідними органами суміжних держав за переміщенням у пунктах пропуску через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна;

реформувати мобільні підрозділи у підрозділи, які здатні за рівнем фахової підготовки особового складу, технічної оснаще­ності й забезпечення самостійно здійснювати спеціальні заходи з охорони державного кордону;

нарощувати оперативну складову в системі заходів з охорони державного кордону.

Розвиток оперативно-розшукової діяльності має бути спрямо­вано на посилення протидії транскордонній організованій злочин­ності у сфері незаконної міграції, торгівлі людьми, незаконного переміщення через державний кордон зброї та інших засобів теро­ру, товарів військового призначення і подвійного використання, наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, радіо­активних речовин, вантажів та іншого майна.

Деліміта́ція кордо́нів (лат. delimitatio — встановлення меж) — визначення загального положення і напрямів державного кордону між суміжними державами шляхом переговорів.

Ухвали про делімітацію звичайно є складовою частиною мирних договорів або спеціальних угод про встановлення або зміну державних кордонів. В ході делімітації договірні сторони складають — як правило, по карті, без проведення робіт на місцевості — опис проходження лінії кордону, який може бути самостійною статтею в самому договорі або в додатку до нього.

Відповідно до певного в договорі положення лінії кордону вона наноситься на географічну карту, яка, як правило, є складовою частиною договору про делімітацію і в цій якості служить наочним свідоцтвом про положення. Матеріали делімітації служать підставою для подальшого етапу визначення положення кордонів — проведення їх на місцевості (демаркації).

емарка́ція кордо́нів (лат. demarcatio — розмежування) — проведення лінії державного кордону на місцевості з позначенням його спеціальними прикордонними знаками.

Демаркація здійснюється на підставі документів про делімітацію кордонів (договір, опис лінії державного кордону з додатком спеціальної карти) спільними комісіями, створюваними на паритетних засадах.

Під час робіт по демаркації проводиться топографічна зйомка або аерофотозйомка місцевості, на підставі чого складається великомасштабна топографічна карта прикордонної смуги, встановлюються прикордонні знаки (стовпи, дротяні загороди тощо) і визначаються їх топографічні координати. Про всі дії по демаркації кордонів складаються спеціальні документи: протоколи з описом проходження лінії межі і прикордонних знаків (до протоколів додаються схеми і фотознімки цих знаків). Прикордонні знаки не підлягають довільному переміщенню, і сторони зобов'язані стежити за їх належним станом.

Перевірка раніше демаркованого кордону і відновлення або заміна зруйнованих прикордонних знаків називається редемаркацією.