3. Аналіз роботи амбулаторно-поліклінічних установ охорони здоров'я

У системі охорони здоров'я амбулаторно-поліклінічні заклади посідають одне з головних місць. У діяльності поліклінік реалізується найбільш масовий і загальнодоступний вид медич­ного обслуговування населення.

Стан амбулаторно-поліклінічної мережі характеризу­ється пропускною спроможністю амбулаторій та поліклінік. Ос­новним її показником є потужність, яка вимірюється кількістю відвідувань за зміну. Розрізняють потужність наявну (фактичну) та необхідну.

Наявна потужність поліклініки або амбулаторії залежить від наявності робочої площі і встановленої норми робочої площі на одне лікарняне відвідування за зміну.

Аналізуючи стан поліклінічної мережі, передусім необхідно ви­значити динаміку зміни потужності поліклініки за кілька років і дати характеристику відповідності наявної потужності потребам району обслуговування в обсягах позалікарняної медичної допомоги.

У нових умовах організації роботи амбулаторно-поліклінічних установ підвищується значущість аналізу господарської діяльно­сті поліклінік. Тільки систематичне вивчення результатів їхньої роботи уможливить успішне вирішення поставлених перед ними завдань.

Виходячи з цього можна сформулювати головні завдання еко­номічного аналізу діяльності амбулаторій і поліклінік:

1. Визначення потреби суспільства в послугах амбулаторно-поліклінічних закладів.

2. Вивчення повноти задоволення потреб суспільства в послу­гах амбулаторно-поліклінічних закладів і перевірка дотримання встановлених нормативів.

3. Оцінювання ефективного використання ресурсів.

4. Виявлення відхилень фактичних показників фінансово-госпо­дарської діяльності установи від нормативних, визначення їх об­сягів і причин.

Показником стану мережі амбулаторно-поліклінічного обслу­говування є також рівень лікарняної функції поліклініки. Вона ха­рактеризує можливості установи з обслуговування населення з урахуванням режиму праці, який визначається змінністю роботи і числом робочих днів за рік .

На зміну лікарняної функції поліклініки впливають повно­та використання встановленого режиму роботи поліклініки та її потужність. Оскільки в сучасних умовах зростають вимоги до надання медичної допомоги населенню у вільний від роботи час, то й лікарняна функція зростатиме.

Узагальнюючим показником стану амбулаторно-поліклінічної мережі охорони здоров'я є рівень забезпеченості населення по­слугами поліклініки, який вимірюється кількістю лікарняних від­відувань у розрахунку на одного жителя за рік. Його аналіз здійс­нюється порівнянням з установленими нормативами, із середнім рівнем у певному регіоні та аналогічним показником за поперед­ній рік.

Головною ланкою амбулаторно-поліклінічного обслуговування населення є терапевтична лікарська дільниця. Тому стан мережі значною мірою залежить від кількості дільниць в районі функціону­вання поліклініки та чисельності населення в розрахунку на дільни­цю. Для характеристики організації мережі визначається їх зміна цих показників порівняно з попереднім періодом, з норма­тивом і з іншими поліклініками. Водночас враховується, що розук­рупнення дільниць є важливим напрямом удосконалення амбулатор­но-поліклінічної мережі.

Функціонування амбулаторно-поліклінічної мережі охо­рони здоров'я реалізується через виконання її закладами визна­ченого обсягу роботи з медичного обслуговування населення. Основними показниками оцінки їхньої роботи є кількість лікар­няних відвідувань і чисельність осіб, які звернулися до полікліні­ки з приводу надання їм медичної допомоги. Значення показника лікарняних відвідувань в тому, що за його допомогою вимірю­ється обсяг роботи, виконаної окремими підрозділами і спеціалі­стами поліклініки за конкретні відрізки часу. За чисельністю осіб, які звернулися за лікуванням, визначається обсяг обслуго­вування населення, яке виступає споживачем послуг. Викорис­тання цих показників дає змогу системно оцінити процес надання послуг закладами охорони здоров'я.

Аналізуючи обсяг роботи поліклініки з надання медичних по­слуг, оцінюють виконання плану за кількістю лікарняних відві­дувань в цілому по поліклініці та окремих лікарських спеціаль­ностях, а також за рівнем відвідувань.

Функціонування амбулаторно-поліклінічної мережі пов'язано з укомплектованістю установ лікарським персоналом. Визначаю­чи кількість штатних посад, враховують чисельність населення та необхідний рівень медичного обслуговування (відвідувань) насе­лення. Фактичний рівень відвідувань, який залежить від захво­рювання населення та його звертань до поліклініки, визначається за результатами роботи лікарського персоналу.

Результати роботи поліклініки характеризуються великою різ­номанітністю лікарняних відвідувань. Тому в процесі аналізу важ­ливо розглянути склад відвідувань за різними ознаками. Це дає можливість виявити потреби населення в конкретних видах ам­булаторно-поліклінічної допомоги, встановити зміни в характері і трудомісткості послуг. Лікарняні відвідування різняться за та­кими ознаками:

— за видами звертання населення до поліклініки — відвіду­вання з лікувальною метою, у зв'язку з проходженням диспансе­ризації, профілактичних та інших спеціальних оглядів;

• за повторністю — відвідування вперше та повторно;

• за місцем надання послуг з охорони здоров'я — на прийомі у лікаря та лікарем у хворого вдома;

• за лікарськими спеціальностями та ін.

Склад лікарняних відвідувань вивчається окремо за кожною озна­кою (напрямом). Аналіз складу лікарняних відвідувань та оцінка його зміни залежать від характеру ознак групування відвідувань.

Облік зміни співвідношення між лікарняними відвідуван­нями в поліклініці та лікарем хворого вдома має важливе зна­чення для оцінювання роботи поліклініки в цілому та окремих лікарів, оскільки підвищення частки відвідувань лікарем хво­рого вдома є пріоритетним напрямом удосконалення ліку­вальної практики. Воно вказує на поліпшення якості обслу­говування населення та забезпечує скорочення термінів ліку­вання.

Завершальним етапом аналізу обсягу роботи поліклініки є оцінювання рівня амбулаторного обслуговування населення. З цією метою визначають чисельність осіб, які звернулися за на­данням медичної допомоги, та їх питому вагу в загальній чисель­ності населення району обслуговування. Порівняння фактичного їх рівня з даними попередніх періодів дає змогу зробити висно­вок про стан здоров'я населення та звертання його за медичною допомогою.

У забезпеченні раціонального використання мережі амбулаторно-поліклінічних установ і високої якості їхньої роботи важливу роль відіграють заходи організаційного характеру.

Головним показником рівня організації роботи поліклініки є ритмічність відвідувань. Вона вимірюється питомою вагою лікар­няних відвідувань за кожен день тижня в загальній їх кількості за тиждень. Ритмічність відвідувань передбачає рівну їх кількість кожного дня тижня з тим, аби забезпечити постійність наванта­ження лікарського персоналу. Навантаження лікарів планується на кожний день за встановленим нормативом лікарняних відвіду­вань за годину. Порушення ритмічності проявляється у відхилен­ні фактичної питомої ваги відвідувань за день від навантаження за нормативом.

Узагальнюючим показником організації роботи поліклініки є рівень інтенсивності роботи. Він характеризується кількістю робочих днів, відпрацьованих одним працівником чи полі­клінікою за рік, і визначається діленням обсягу роботи при збереженні встановленого режиму дня на наявну потужність поліклініки.

У процесі аналізу роботи амбулаторно-поліклінічних установ використовують як узагальнюючі, так і часткові показники. Та­кими показниками є загальна захворюваність і захворюваність з тимчасовою втратою працездатності.

Загальна захворюваність населення вивчається за даними звер­тань до лікувально-профілактичних закладів, за результатами пе­ріодичних оглядів і за відомостями про причину смерті. Вона характеризується чисельністю осіб, які звернулися у поточному році по медичну допомогу.

Захворюваність з тимчасовою втратою працездатності врахо­вується та оцінюється за кількістю випадків і днів втрати праце­здатності в цілому по району обслуговування і на 100 працюю­чих осіб.

Амбулаторно-поліклінічні установи виконують функції лікар­ської діагностики, лікування та профілактики захворювань. Тому оцінювати виконання цих функцій необхідно за окремими на­прямами. Оскільки кожен вид діяльності є відносно самостійним, то у процесі аналізу можливо використовувати систему частко­вих показників.

Якість роботи поліклініки щодо лікарняної допомоги характе­ризується кількістю випадків помилкових діагнозів і невиявлених захворювань. Для оцінювання якості роботи поліклініки в цілому кількість таких випадків зіставляють з даними попередніх періодів та інших установ.

Оцінювання якості лікувальної роботи поліклініки здійсню­ється на основі даних про середній термін непрацездатності та частоту відвідувань лікарями хворих вдома з приводу непраце­здатності через захворювання. Використання цих показників для аналізу роботи поліклініки зумовлено залежністю їх рівня від своєчасності та ефективності медичної допомоги, які, в свою чер­гу, залежать від наявності в установі необхідного устаткування, лікарських засобів, кваліфікації лікарського персоналу

Основним напрямом профілактичної роботи амбулаторно-поліклінічних установ є диспансеризація населення. Показни­ками, що характеризують якість такої роботи, є: питома вага хворих, які перебувають на диспансерному обліку; питома вага осіб, які вважаються хворими, але протягом року не нагляда­ються лікарями. Наявність таких хворих виявляє ставлення лі­карів як до цієї ділянки роботи в цілому, так і до окремого хво­рого. Показником якості профілактичної роботи поліклініки може слугувати і середня чисельність диспансерних хворих, що припадає на одного лікаря.