2. Способи встановлення мп.
Мінні поля можуть встановлюватись засобами механізації мінування, засобами дистанційного мінування і вручну.
До засобів механізації мінування належать:
мінні загороджувачі ГМЗ-2(3), ПМЗ-4, УМЗ
мінні розкладачі ВМР-1, ВМР-2 і автомобілі обладнані спеціальними механізмами і пристроями для розкладання мін.
Засоби механізації мінування знаходяться на озброєнні інженерних військ.
Дистанційні мінні поля встановлюються системами дистанційного мінування.
Системи дистанційного мінування бувають:
інженерні;
артилерійські;
ракетні;
авіаційні.
2.1 Встановлення птмп стройовим розрахунком.
Вручну мінні поля встановлюються стройовим розрахунком при відсутності безпосереднього зіткнення з противником. Від польового складу кожний солдат підносить чотири ,або дві міни.
При підношенні 4 мін, підрозділ (взвод, відділення, розрахунок, екіпаж) шикується на вихідній лінії в одну шеренгу з інтервалами між солдатами 8 кроків та розраховується за порядком номерів. За командою командира усі номери просуваються на вказану кількість кроків ( „ Взвод-10 кроків вперед - Кроком –РУШ!) Взвод висувається на ближній ряд МП. Командир подає команду (Покласти одну міну ліворуч - 2 кроки праворуч кроком –РУШ! 30 кроків вперед –Кроком –РУШ!) і т.п. до виходу взводу на перший ряд МП Далі подається команда (Кругом! До установки мін –ПРИСТУПИТИ!)
Взвод встановлює міні та ретельно їх маскує (норматив на установку однієї міни-12 хв.) Командири відділень перевіряють якість установки, маскування та спорядження мін. Командир правофлангового (лівофлангового) відділення під час установки позначає границі замінованої ділянки віхами, які знімаються при наступному виходу на мінування. Після виводу усіх солдат з МП та здачі запобіжних чек командиру, підрозділ направляється за наступним комплектом мін. При встановленні МП вночі порядок мінування залишається подібним, але кожний солдат несе міни до дальнього ряду МП. де встановлює одну міну, а з трьома повертається до ближнього до себе ряду і проводить установку наступної міни і ак до найближчого ряду. Границі позначаються односторонніми світловими знаками , які після мінування знімають командири. На кожне МП складається формуляр. У ньому вказують місце установки МП (карта, координати), хто наказав та коли було встановлено МП, кількість і тип , схема МП і схема його прив’язки, орієнтири.
Мал.2. Установка протитанкового мінного поля стройовим розрахунком при піднесенні кожним солдатом чотирьох мін:
а-план установки мінного поля; б - порядок дії номерів розрахунку;
1 - міни, 2 - прапорець; № 1-18 - номери розрахунку.
2.2.Встановлення птмп за мінним шнуром,що вкладається перпендикулярно фронту
В умовах безпосереднього зіткнення з противником встановлення протитанкового мінного поля проводиться за мінним шнуром, що вкладається перпендикулярно фронту.
Мінний шнур має довжину 60 м і складається з:
базисного шнура довжиною 35 м;
три кінцевика по 4 м;
три кінцевика по 3 м;
три кінцевика по 2 м;
з’єднувальний кінець;
котушки.
Мінний шнур завчасно готується для мінування за прийнятою схемою МП. Для цього всі кінцевими шнура з’єднуються між собою і з базисом. До шнура з інтервалами що дорівнюють відстаням між рядами, прикріплюється позначка відповідно з одним, двома і трьома кінцями.
Мінування проводиться взводом, при цьому кожному відділенню призначається ділянка. Командири відділень до складу обслуги не входять і мін не встановлюють. Вони керують діями своїх відділень, і встановлюють орієнтирні знаки, що вказують напрямок розгортання мінних шнурів. Командир взводу контролює дію відділень, керує ними, складає схему прив’язки і формуляр МП.
Весь особовий склад забезпечується піхотними лопатками, мінними шнурами по одному на обслугу і орієнтирними знаками по одному на відділення. Орієнтирний знак являє собою рейку, або шнур довжиною 4 чи 5,5 м з підкріпленими на кінці однобічним світловим знаком, добре видним з відстані 100-120 м з свого боку.
Мінування здійснюється в такій послідовності: - перед початком мінування командири відділень на своїх ділянках три обслуги по два чоловіки біля позначок, раніш встановлених в траншеї з інтервалами 4 або 5,5 м;
за сигналом командира взводу першими з траншеї висуваються командири відділень і перші номера перших обслуг. Командир відділення з орієнтирним знаком рухається вперед в напрямку вибраного орієнтиру чи за компасом, а перший номер закріпивши кінець мінного шнура до поясного ременя і взявши дві міни, рухається за ним і повністю розтягує шнур, після чого закріплює шнур шпилькою до землі і встановлює першу міну;
командир відділення виставляє орієнтирний знак праворуч (ліворуч) від шнура на 4 або 5,5 м, який служить орієнтиром і командою для висування другої обслуги;
перший номер обслуги встановивши першу міну, вертається назад, тримаючись за шнур лівою рукою і порівнявшись з позначкою на шнурі з одним кільцем, обернувшись до противника, встановлює в метрі ліворуч від шнура другу міну, після чого вертається в траншею;
другий номер після повного розмотування шнура з котушки подає про це знак першому номеру, закріплює котушку і взявши дві міни висувається по шнуру до позначки з двома кільцями і встановлює третю міну праворуч від шнура, вертається до позначки з трьома кільцями і встановлює четверту міну на 2 м праворуч від шнура. Після того, як другі номери залишають мінне поле, перші номери ривком за шнур висмикують шпильку, змотують шнур і обслуги переходять на наступні заходи для мінування.
Мал.3. Установка протитанкового мінного поля по мінному шнуру, укладають перпендикулярно фронту перед переднім краєм оборони вночі (розміри в м): 1 - ділянка мінування взводу, 2 - ділянки мінування відділень;
3 - смуги мінування першим заходом, 4 - напрямки переміщення відділень;
5-смуга мінування другим заходом; 6 - мінний шнур; 7 - орієнтирних знак; 8 - міни, що встановлюються першим номером розрахунку ; 9 - міни, що встановлюються другим номером розрахунку;
Час на установку 350-400 мін взводом - 5-6 год