- •Веймарської республіки.
- •Реформи Ллойд Джорджа. Ірландське питання.
- •Цікаві факти
- •Перший лейбористський уряд 1924 р.
- •Загальний страйк 1926 р.
- •Матеріал до роз'яснення структурно-логічної схеми.
- •Цікаві факти
- •2.Франція в 1920-х роках. «Уряд національного порозуміння»*
- •2. "Національний блок". Створення Французької комуністичної парті (фкп)
- •3. Економічний розвиток у 1924–1930 рр.
- •4. "Картель лівих"
- •5. Уряд "національної єдності"
- •7. Французький фашизм
- •8 Народний фронт
- •3. Німеччина в період Веймарської республіки.
- •Основні положення Веймарської Конституції:
Вид заняття: лекція.
Тема: Великобританія та Франція у 20-х рр» Німеччина в період
Веймарської республіки.
Мета заняття:
Назвати основні внутрішньополітичні події у Англії, Франції, Німеччині періоду стабілізації 1924 - 1929рр.;
описати становлення Веймарської республіки в Німеччині; внутрішню політику консервативних і лейбористських урядів у Великій Британії:
охарактеризувати загальний страйк гірників у Англії в 1925 - 1926рр;
проаналізувати політику «уряду національного порозуміння» у Франції; закон про промислові конфлікти та тред-юніони 1927р.
скласти конспект.
Методи: інформаційно-проблемна лекція. Матеріально-технічне забезпечення: карта світу.
Література:
Я.М. Бердичевський, Т.М. Ладиченко. Всесвітня історія 10 кл. Підручник. -Запоріжжя: Прем'єр, 2004.
Полянський П. Всесвітня історія 10 кл. Підручник. - К.: Генеза, 2010
Структура заняття
Організаційна частина
Актуалізація опорних знань
Повідомлення теми, формування мети та основних завдань
Мотивація навчальної діяльності
План заняття
Велика Британія в 1920-х рр» Загальний страйк шахтарів.
Франція в 1920-х роках. «Уряд національного порозуміння»*
Німеччина в період Веймарської республіки.
6. Підведення підсумків.
Хід заняття
1. Велика Британія в 1920-х рр.. Загальний страйк шахтарів.
Всі повоєнні процеси, що відбувались в країні, проходили в конституційних межах традиційного парламентаризму. Країна-переможниця мала свої проблеми. Втрати від війни були значні(втратила 15% національного багацтва). З кредитора вона перетворилась у боржника. Зросла самостійність домініонів, активізувались національно-визвольні рухи в колоніях. Повоєнний спад виробництва призвів до зростання безробіття і загострення проблем традиційних галузей виробництва (суднобудівної, вугільної, металургійної) і, відповідно, до страйкової боротьби і соціальних проблем.
Несприятливі наслідки війни призвели до розколу в англійському суспільстві. Одна частина прагнула до повернення старих часів, вважаючи, що відхід від традиційних англійських цінностей породив негаразди в країні. Інша частина населення вважала, що після великої війни в Англії повинні утвердитися більш справедливі принципи суспільного устрою. Виразниками настроїв однієї частини населення були консерватори, другої — лейбористи. Ліберали, які у попередні роки були провідною силою в партійно-політичній системі, виявились розколотими і згодом відтісненими з політичної арени.
У 1918 р. лейбористська партія прийняла свій перший статут. Метою партії проголошувалося встановлення суспільної власності на засоби виробництва, а найближчими завданнями – розширення соціального законодавства і подальша демократизація політичного устрою
Реформи Ллойд Джорджа. Ірландське питання.
Нові настрої у суспільстві спонукали коаліційний уряд консерваторів і лібералів, який очолив лідер реформістського крила ліберальної партії Д. Ллойд-Джордж, до широких реформ.
Уряд Ллойд-Джорджа поставив собі за мету швидко ліквідувати закони воєнного часу і відновити «нормальне» становище в країні. Так було скасовано систему державного регулювання і контролю, згорнуто воєнне виробництво, демобілізовано 4-мільонну армію. Але ці заходи породили проблему з працевлаштуванням і сприяли розгортанню широкого страйкового руху (у 1919 р. страйкувало понад 2,5 млн осіб). Під тиском страйкуючих уряд провів ряд заходів: підвищив зарплату і скоротив робочий тиждень до 40 годин.
Ще в 1918 р. було проведено чергову реформу виборчого права, ліквідовано майновий ценз. Право голосу отримали жінки, яким виповнилося 30 років.
Після виборів уряд прийняв програму допомоги безробітним та будівництва дешевого житла для малозабезпечених. У 1918 р. було запроваджено восьмирічну освіту, а 1921 р. – дев'ятирічну обов'язкову безплатну освіту.
Уряд Ллойд-Джорджа пішов на рішучий крок,-надавши-у 1921 р. статус домініону (Домініо́н — фактически независимое государство в составе Британской империи (ныне — в составе Британского Содружества), признающее главой государства британского монарха, представленного в доминионе генерал-губернатором. У принципі, домініони мали повну свободу вирішувати свої власні справи у всіх областях, за винятком оборони і зовнішньої політики) своїй найстарішій колонії Ірландії. Шість графств у Північній Ірландії з переважно протестантським населенням залишались у складі Великої Британії. Після цього офіційна назва Великої Британії стала «Сполучене королівство Великої Британії та Північної Ірландії».
Реформи уряду Ллойд-Джорджа
– Ліквідація надзвичайних законів періоду війни. Згортання системи державного регулювання і контролю.
– Демобілізація армії (4 млн солдатів). Скорочення воєнних витрат.
– Підвищення зарплати і скорочення робочого тижня до 40 годин.
– Реформа виборчого права, ліквідація майнового цензу. Надання права голосу жінкам, яким виповнилося 30 років.
– Прийняття після виборів програми допомоги безробітним та будівництва дешевого житла для малозабезпечених.
– Реформування системи освіти (у 1918 р. було введено восьмирічну освіту, а 1921 р. – дев'ятирічну обов'язкову безплатну освіту.
– Надання статусу домініона Ірландії (1921р.), крім шести графств на півночі.