Забруднення навколишнього середовища

Забруднення – надходження у природне середовище будь-яких твердих, рідких і газоподібних речовин, мікроорганізмів або енергій (у вигляді звуків, шумів випромінювань) у кількостях, шкідливих для здоров’я, людини, стану рослин і екосистем.

3. Екологічні проблеми компонентів біосфери

3.1 Екологічні проблеми повітряного середовища та його охорона

Атмосфера – зовнішня газова оболонка Землі, що складається з різних газів: (О₂ – 21%, N₂ – 78%), водяної пари, твердих аерозольних частинок, інертних газів – 1%; маса атмосфери становить 5,15*10 ¹⁵ т), і яка обертається разом з нею під дією сили тяжіння. Вона сягає у космічний простір приблизно на 3000 км і ділиться на тропосферу (до 18 км), стратосферу (до 50-55 км), мезосферу (до 80 км), термосферу (до 1000 км), екзосферу (до 1900 км).

Атмосфе­ра є середовищем для розміщення газоподібних відходів вироб­ництва. Під впливом атмосферних опадів, сонячної радіації та в результаті переносу повітряних мас атмосферне повітря лишаєть­ся без зайвих домішок. Цей процес має назву самоочищення ат­мосфери.

Якість атмосферного повітря – це сукупність його властивос­тей, яка визначає ступінь впливу фізичних, хімічних та біологіч­них факторів на людей, рослинний та тваринний світ, а також на матеріали, конструкції та навколишнє середовище в цілому.

Атмосфера виконує наступні функції:

• містить кисень необхідний для дихання;

• є джерелом вуглекислого газу для фотосинтезу;

• захищає всі живі організми від космічного випромінювання;

• зберігає тепло Землі і регулює клімат;

• трансформує газоподібні домішки атмосфери та переносить водяну пару по планеті;

• є джерелом хімічної сировини і енергії;

• є середовищем літаючих тварин.

Забрудненістю атмосфери називають несприятливі зміни стану атмосферного повітря, цілком або частково зумовлені діяльністю людини, які безпосередньо чи опосередковано впливають на розподіл енергії, що надходить, рівні радіації, фізико-хімічні властивості атмосфери та умови існування живих організмів.

Забруднення атмосфери поділяється на природне та антропогенне.

До природних джерел забруднення атмосфери відносять: пилові бурі, зелені насадження в період цвітіння, степові і лісові пожежі, виверження вулканів. Домішки, що виділяються природними джерелами: рослинний пил, пил вулканічного і космічного походження, ґрунтовий пил, частинки морської солі, а також гази: вулканічного походження, продукти життєдіяльності тваринного, рослинного і мікробного походження.

Антропогенне забруднення пов’язане перш за все з підприємствами та транспортом. Промислові підприємства від яких відбуваються викиди поділяються на стаціонарні (координати джерела не змінюються) та пересувні.

Джерела викидів в свою чергу поділяються на точкові, лінійні та майданні. Кожен з них може бути затінений та незатінений.

Точкові джерела (зосереджені в одному місці): димарі, вентиляційні шахти.

Лінійні джерела: забруднення від автомобілів поблизу дороги.

Майданні джерела – займають площу всього підприємства: місце складування виробничих і побутових відходів, склади паливо-мастильних матеріалів.