Поняття про процес засвоєння знань
Учіння – система пізнавальних дій учнів, спрямованих на розв’язання навчально–виховних завдань.
Навчально–виховна діяльність супроводжується внутрішнім психологічним процесом засвоєння учнями навчальної інформації.
В процесі засвоєння знань формуються:
п
оняття
с
удження продукти
власної пізнавальної діяльності учнів
умовиводи
Поняття – одна з основних форм абстрактного мислення, відображення істотних ознак досліджуваного об’єкта; це мислене відображення загальних і істотних властивостей предметів і явищ дійсності.
Судження – основна форма мислення, в якій стверджується або заперечується наявність в предметах і явищах тих чи інших ознак, властивостей, зв’язків або відношень між ними.
Умозаключення (умовід) – одна з основних форм теоретичного мислення (поряд з поняттям і судженням), спосіб логічного зв’язку висловлювань.
Етапи засвоєння знань.
- Назвіть компоненти процесу навчання.
- Розглянемо організацію навчально–пізнавальної діяльності учнів (операційно – діяльнісний компонент).
Етапи засвоєння знань учнями (М.с. 135-145)
Існує кілька підходів до організації процесу засвоєння знань: І.Н.Менчиської та Д.Богоявленського; Д.Ельконіна; В. Давидова; П.Гальперіна та Н.Тализіної.
Етап створення готовності учнів до участі в процесі навчання (формування відповідних навчальних мотивів):
формування активно–позитивного ставлення до майбутньої пізнавальної діяльності;
створення мотиваційного фону;
опора на попередні знання і досвід;
зосередження уваги учнів на об’єкті пізнання.
В структурі уроку:
Організація класу.
Мотивація діяльності.
Оголошення теми і мети уроку.
Актуалізація опорних знань учня.
І етап: Сприймання нового матеріалу
ІІ етап. Осмислення і розуміння навчального матеріалу.
Без глибокого проникнення в суть процесу, явища не може бути повного засвоєння навчального матеріалу. Процес проникнення проходить етапи:
Повідомлення.
Осмислення.
Розуміння (осягнення).
Здійснюється систематизація навчального матеріалу.
ІІІ етап. Закріплення навчального матеріалу (запам’ятання).
IV етап. Застосування ЗУМ. Узагальнення, скорочення,
автоматизація дій.
Самостійна робота - варіативні задачі.
Міжпредметні зв’язки
Основні етапи засвоєння знань.
На основі передового педагогічного досвіду; відображають характер пізнавальної діяльності учнів:
Постановка, усвідомлення і прийняття учнями пізнавального завдання;
Сприймання навчального матеріалу;
Осмислення, розуміння навчального матеріалу і засвоєння основної його інформації, формування наукових понять, узагальнення і систематизація знань;
Закріплення і вдосконалення знань, їх запам’ятовування, формування навичок і умінь;
Застосування знань, навичок і умінь на практиці;
Зворотній зв'язок: перевірка засвоєння, аналіз і самоаналіз досягнень учнів.
Взаємозв’язок.
Постановка пізнавального завдання і прийняття його учнями.
Мотиви рухають учня до активної пізнавальної діяльності
Впливають дидактичні завдання (з боку вчителя) і навчальні завдання (з боку учня).
Вчитель зобов’язаний викликати в учнів внутрішню потребу оволодіти знаннями, формувати їх цілі, інтереси, ідеали.
Ці досягнення за допомогою усвідомлення учнями пізнавального завдання у формі проблемної ситуації.
Умови стимулювання учнів до активного учіння.
Ставити пізнавальні задачі в такий спосіб, коли останні переходять із зовнішнього у внутрішній план і стають задачами для учнів.
(Приклад.)
2. Сприймання . ----------------- Формуються уявлення. Ознайомлення.
Перший етап, рівень засвоєння знань.
Залежить від минулого досвіду, від наявного в учня запасу знань, від його психічного життя (явище аперцепції).
Встановлення зв’язків певних знань зі старими в процесі навчання, врахування інтересів, потреб, уваги, звичок учнів, їх волі, нахилів, переконань впливає на сприймання.
Готуючи учнів до сприймання нового матеріалу зв'язок старого з новим, активізувати відповідні опорні знання, уміння, навички.
Активізація зовнішніх органів чуття відчуття, сприйняття, уявлення.
Вивчення нового матеріалу з різних джерел:
Безпосереднє сприймання - наочність, екскурсії, ліплення, малювання, лабораторні і практичні роботи, експерименти, праця.
Опосередковане сприймання - усне і друковане слово, викладання,
вміння викликати в свідомості учнів потрібні уявлення залежить від знань і досвіду учнів, майстерності вчителя.
Треба вчити учнів в процесі навчання пов’язувати факти, систематизувати їх, розвивати спостережливість, виконувати мислительні операції розкривати суть явищ, подій.
Використовуємо різні логічні шляхи:
індуктивний (від конкретного до загального) ( Холмс Шерлок);
дедуктивний;
аналітико–синтетичний шлях.
Враховувати індивідуальні особливості учнів
Робити установку на сприймання.
90% інформації через зір.
Явище імпринтингу – першого враження.
3. Осмислення. ----------------- Формуються поняття.
Сприймання розуміння і запам’ятовування навчального матеріалу.
Осмислити – вкласти у сприйняту інформацію певний смисл.
Від учня залежить який.
Важливо встановлювати зв’язки між фактами, даними спостережень і висновками, щоб «чужий» досвід зливався з власним досвідом учня.
Здійснюється на основі життєвого досвіду і потрібних знань.
Розвивати різні види мислення.
Закономірність: взаємозв’язок чуттєвого і раціонального в процесі навчання, взаємодія обох сигнальних систем.
Виробляти асоціації.
Розуміння безпосередньо пов’язане з виявленням істотних ознак об’єкту пізнання, з утворенням понять.
Активність учнів необхідна при формуванні понять.
Робота вчителя.
Знання у переконання.
Мова!
Роль емоційно–вольових процесів.
Осмислення, розуміння – умова дієвості знань.