- •Київ нухт 2008
- •Лабораторна робота № 1 Вивчення методів та приладів для вимірювання температури (манометричного термометра, термометра опору та термоелектричного термометра – термопари)
- •1. Мета роботи
- •2. Завдання на виконання роботи
- •3. Загальні відомості про прилади для вимірювання температури
- •3.1 Загальна методика вимірювання температури
- •3.2 Теоретичні відомості про вимірювальний перетворювач температури sitrans tf2
- •4.Методика виконання роботи
- •4.1. Ознайомлення з принципом дії та будовою манометричного термометра
- •4.2. Порядок виконання повірки термометра опору та термоелектричного перетворювача
- •5. Висновки Контрольні запитання
- •2. Завдання на виконання роботи
- •3. Загальні відомості про манометри та методику вимірювання тиску
- •. Загальна методика вимірювання тиску
- •. Будова первинного вимірювального перетворювача надлишкового тиску Sitrans p zd
- •3.3. Принцип дії та будова електроконтактного мановакуумметра екмв
- •3.4. Будова первинного диференціального вимірювального перетворювача
- •4. Методика виконання роботи
- •4.1. Порядок виконання повірки sitrans р серії zd
- •4.2. Порядок виконання повірки екмв
- •4.3. Ознайомлення з принципом дії та будовою вимірювального перетворювача диференціального тиску sitrans р ds III
- •5. Висновки Контрольні запитання
- •2. Завдання на виконання роботи
- •3. Загальні відомості про вимірювання рівня
- •3.1. Загальні методики вимірювання рівня
- •3.2 Перетворювач тиску крт-с
- •3.3. Ультразвуковий рівнемір sitrans Probe lu
- •3.4. Ультразвуковий вимірювальний перетворювач рівня Multi Ranger 100 та сенсор xrs – 10.
- •4. Методика виконання роботи
- •4.1. Ознайомлення з принципом дії та будовою сигналізатора рівня та ультразвукового рівнеміра sitrans Multi Ranger 100
- •4.2. Порядок виконання повірки перетворювача гідростатичного тиску крт-с
- •4.3. Порядок виконання повірки ультразвукового рівнеміра sitrans probe lu
- •5. Висновки Контрольні запитання.
- •3. Загальні відомості про методи вимірювання витрати
- •3.1. Теорія магніто-індукційного методу вимірювання витрати
- •3.2. Загальні відомості про витратоміри постійного перепаду тиску
- •3.3. Магніто-індукційний витратомір sitrans fm mag 6000
- •3.4. Принцип дії водоміра (лічильника) схвк-1,5
- •4. Методика виконання роботи
- •4.1. Ознайомлення з принципом дії та будовою лічильника схвк-1,5, витратоміра постійного перепаду тиску (ротаметр) типу sitrans f va
- •4.2. Порядок виконання повірки магніто-індукційного витратоміра
- •5. Висновки Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 5 Вивчення і дослідження автоматичної системи позиційного і пропорційно-інтегрального регулювання
- •1. Мета роботи
- •2. Завдання на виконання роботи
- •3. Загальні теоретичні відомості про системи регулювання
- •3.1. Відомості про об’єкт регулювання
- •3.2. Відомості про об’єкт регулювання в аср з позиційним регулятором
- •3.3. Відомості про об’єкт регулювання в аср з пропорційно-інтегральним регулятором
- •4. Порядок виконання роботи
- •5. Висновки
- •3. Засвоєння процедури складання та введення ПрК до пам'яті Ломіконта
- •3.1. Структура ПрК
- •3.2. Складання ПрК
- •3.3. Введення програми керування до пам'яті Ломіконта
- •4. Порядок виконання роботи
- •5. Зміст протоколу.
- •6.Висновки
- •7. Контрольні запитання
- •1. Мета роботи
- •2. Складання програми керування та введення її до оперативної пам'яті мпк
- •3. Налагодження програм у Ломіконті
- •3. 1. Режим "Пуск"
- •3. 2. Робота зi змінними
- •3.3. Аналіз виконання ПрК
- •3.4. Оперативна зміна коефіцієнтів алгоритмів
- •4. Порядок виконання роботи
- •5. Зміст протоколу
- •6. Висновки
- •7. Контрольні запитання
- •Приклад аналізу задачі керуванння та складання ПрК Задача
- •Алгоритм
- •Контролери -серії
- •1. Загальні поняття
- •Програмування та керування контролерами -серії за допомогою клавіш
- •2.1. Об’єднання двох блоків
- •2.2. Доступ до функціональних блоків
- •2 .3. Встановлення параметрів функціональних блоків
- •2.4. Виконання та зупинка програми
- •Опис функціональних клавіш (клавіш управління)
- •Опис функціональних блоків
- •3. Програмування контролерів -серії за допомогою програмного забезпечення на комп’ютері
- •3.1. Обмін програмою користувача між контролером та комп’ютером
- •3.2. Виконання та зупинка програми
- •3.3. Опис бібліотеки функціональних блоків.
- •3.3.1. Група вхідних та вихідних сигналів (in та out)
- •Функціональні блоки вхідних сигналів
- •Функціональні блоки вихідних сигналів
- •3.3.2. Група логічних блоків (logi)
- •Функціональні блоки логічних функцій
- •3.3.3. Група функціональних блоків
- •3.3.4. Група системних біт та функціональних клавіш
- •4.2. Створення функціональних блоків користувача за допомогою контекстного меню
- •5. Порядок проведення лабораторних робіт
- •6. Зміст протоколу
- •7. Висновки.
- •8. Контрольні запитання
- •Література
Програмування та керування контролерами -серії за допомогою клавіш
Контролери -серії програмуються за допомогою функціональних блоків. У процесі програмування функціональні блоки об’єднуються. Існує п’ять базових елементів, які можна використовувати під час програмування: Входи, Клавіші управління, Дисплей, Функціональні блоки та Виходи.
В вімкнений контролер відображає на дисплеї дату, час і поточний стан входів/виходів. При натисканні будь-якої клавіші управління (табл. 2), відбувається перехід в основне меню (TopMenu), в якому доступні такі функції:
Run (Stop) – запуск (зупинка) контролера;
ProgEdit – режим редагування програми;
ProgClear – видаляє програму та дані з пам’яті контролера;
ClockSet – встановлення годинника реального часу;
LANGUAGE – вибір мови: англійська, японська, німецька, французька, італійська, іспанська;
Others... – доступ до додаткових функцій (перегляд версії програми, захист програми паролем, перехід на літній час, вмикання та вимикання контролера).
Для входу в режим програмування з основного меню вибирають пункт ProgEdit клавішами “” або “” і клавішею “ОК” підтверджують свою готовність до початку програмування контролера.
2.1. Об’єднання двох блоків
Ф ункціональні блоки зв’язані, коли на екрані дисплея покажчик виходу зв’язаний з покажчиком входу. Стрілка вказує на покажчик виходу, що завжди показується з правого боку функціонального блока. Вхідний вільний покажчик відображається як “>”, водночас вхідні зв’язані покажчики відображаються як “”. Утримують натиснуту клавішу зі стрілкою спрямованою праворуч “”, доки покажчик виходу не почне миготіти. Треба натиснути клавішу “+” для того, щоб об’єднати два блоки.
П ісля натискання клавіші “+”, функціональні блоки, доступні та вибрані для об’єднання, будуть відображатись з правого боку екрана. Для вибору необхідного блока використовують клавіші “” і “”. Поточний вибір буде миготіти. Коли підказка “Connect” (“об’єднання”) з’явиться вгорі або внизу екрана, клавішею “ОК” підтверджується вибір саме цього блока.
Контролер на екрані автоматично відображає інформацію про поточний стан (входів, виходів, функціонального блоку, пам’яті) при д одаванні нового функціонального блока.
Для підключення нового функціонального блока, вибирають пункт “AddFB”. Меню вибору “AddFB” відобразить список двадцяти двох функціональних блоків (табл. 3). Вибирають необхідний блок і клавішею “ОК” підтверджують вибір.
В ибирають вільний покажчик (“>”) входу і натискають клавішу “ОК”. Підказка “Connect” зникне з екрана – два функціональних блоки будуть з’єднані. Покажчики виходу можуть бути з’єднані з багатьма входами, але покажчик входу може бути з’єднаний тільки з одним виходом.
2.2. Доступ до функціональних блоків
Поки номер функціонального блоку миготить, можна переглянути сусідні блоки, використовуючи клавіші “+” та “-”. Наприклад, поки номер FB00 миготить на дисплеї, натискаючи клавішу “+”, можна переміститись на екран з номером FB01. Отже, можна переглянути інформацію про виходи, ключі, регістри, а також змінювати встановлені параметри функціональних блоків.