- •Розділ 1. Загальні положення про землевпорядне проектування. Закон України про землеустрій.
- •1.1. Загальні положення про землеустрій та його складові частин
- •1.2. Призначення та принцип землеустрою
- •1.3. Види документації із землеустрою
- •1.4. Проекти землеустрою. Зміст та стадії створення. Недоліки в землекористуванні.
- •Розділ 2 Розв’язування задач з техніки землевпорядного проектування
- •1. Планово-картографічний матеріал при землевпорядкуванні та вимоги до нього, його корегування.
- •2. Врахування деформації плану при визначенні координат точок, довжин ліній та площ фігур.
- •Ііі. Обчислення координат, довжин ліній та кутів
- •Пряма геодезична задача
- •Обернена геодезична задача
- •Обчислення координат точок перетину двох прямих Задача 2 з твердих точок а і в проведені прямі лінії під дирекцiйними кутами а-к в-к
- •Обчислення елементів кривої
- •Методи обчислення площ на планах землеустрою.
Розділ 1. Загальні положення про землевпорядне проектування. Закон України про землеустрій.
Людство живе на суші, що займає 29% загальної поверхневі Землі. Поверхня суші весь час досліджувалась та вивчалась через те, що Земля є головним чинником забезпечення людей продуктами харчування, водою, енергоносіями тощо.
Значна частина суші зайнята землями сільськогосподарського призначення, котрі використовуються або можуть бути використані для виробництва продуктів харчування людей, забезпечення кормами тваринництва та сировиною - легкої промисловості.
Для ефективного використання землі треба знати її основні властивості: територію (площу, форму та розташування ділянок); рельєф (він має значення для використання сільськогосподарської техніки, від рельєфу залежить сток талих та дощових вод, розвиток ерозії та мікроклімат окремих ділянок); ґрунти; природний травостій; лісові насадження; гідрогеологічні умови.
Кожна держава на Землі вживає заходів для забезпечення продукцією сільського господарства населення своєї країни. Для України, яка змушена купувати нафту та газ в обмін на продукцію сільського господарства, надзвичайно велике значення має збільшення його ефективності.
Одним з чинників підвищення ефективності сільського господарства є доцільна організація використання та охорони земель в країні. Земельні відносини в державі регулюються Земельним кодексом, який створює правову базу для раціонального використання та охорони земель, для рівноправного розвитку всіх форм господарювання.
Основною метою землевпорядного проектування є прагнення досягнути загальносуспільного чи громадського інтересу та спланувати землекористування так, щоб урахувати інтереси суспільства, окремих груп чи осіб щодо земельних інтересів та гарантувати безпеку і загальний добробут громадян.
Проектування землекористування охоплює такі аспекти:
Економічна ефективність. Рішення щодо моделей чи типів землекористування мають прийматися на економічно обґрунтованих рішеннях.
Соціальна узгодженість та справедливість. Вплив заходів проектів землеустрою на окремі соціальні верстви чи групи інтересів має ретельно враховуватися. Вигоди повинні бути не однобокими, а корисними суспільству в цілому.
Особиста та суспільна прийнятність. Заходи з організації використання землі мають бути суспільно прийнятні.
Забезпечення функції невиснажливого використання природних ресурсів. Екологічний аспект у землекористуванні є головною передумовою землевпорядного проектування, нанесення шкоди навколишньому природному середовищу повинно мінімізуватися, а також мають передбачатися заходи щодо ліквідації спричиненої шкоди.
Гнучкість. Стратегія використання земель та стратегії трансформування системи землекористування повинні передбачати можливість його пристосування до нових проблем, що виникають.
Отже, метою землевпорядного проектування є досягнення сталого розвитку територій, економічно обґрунтованих форм використання землі і простору, узгоджених з довкіллям і суспільними інтересами.