Навчально-практичне видання

Міністерство освіти і науки України

Головне управління змісту освіти

Академія педагогічних наук України

Програми для загальноосвітніх навчальних закладів

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

5—11

класи

____________

ВСЕСВІТНЯ

ІСТОРІЯ

6—11

класи

Затверджено Міністерством освіти і науки України

(Лист Міністерства освіти і науки України

№1/11-3580 від 22.08.2001 р.)

Програми підготували:

Історія України. 5—11 класи: В.Власов, Я.Грицак, І.Гирич, Р.Євтушенко, К. Крилач, С.Кульчицький, Р.Лях, Ю.Мицик, П.Панченко, І. Підкова, Н.Теплоухова, Ф.Турченко, О.Удод, Р.Шуст, Г.Швидько

Всесвітня історія. 6—11 класи: О.Бандровський, К.Баханов, Я.Бердичевський, Ю.Бураков, О.Галегова, Р.Євтушенко, О.Карліна, Г.Кипаренко, Ю.Комаров, О.Крижанівський, Т.Ладиченко, Ю.Лебедєва, О. Малій, О.Мартинюк, С.Мовчан, С.Осмоловський, І.Підкова, П.Полянський, М.Рожик, М.Савченко, І.Щупак

© Міністерство освіти і науки України, 2001

© Академія педагогічних наук ISBN 966-03-1563-5 України, 2001

Електронна версія

Інститут засобів навчання АПН України

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Головною метою сучасного загальноосвітнього навчаль­ного закладу в Україні є виховання громадянина України, соціально зрілої, працелюбної, творчої особистості. Виходя­чи з цього,

головними цілями навчання історії є:

• формування історичних знань, розвиток історичного мислення учнів, яке передбачає загальне розуміння історич­ного процесу в його різноманітності й суперечливості, здатність застосовувати історичні знання і набуті уміння;

• виховання в учнів особистісних рис громадянина Украї­ни, загальнолюдських духовних ціннісних орієнтацій, сприй­няття ідей гуманізму та демократизму, патріотизму і взаємо­розуміння між народами на основі особистісного усвідомлення досвіду історії;

• підготовка учнів до свідомої активної участі в суспіль­ному житті української держави, усвідомлення її ролі та місця в Європі й світі, формування в них співвідповідальності за долю України, Європи та світу.

Навчання історії в школі має сприяти:

• розвитку історичної свідомості, розумінню завдань, що стоять перед державою і світовою цивілізацією, критичному осмисленню минулого, прогнозуванню майбутнього;

• осмисленню ролі людини (включаючи і себе) в історії, відповідальності особистості за власні дії, усвідомленню уч­нями права на вибір моделі поведінки з урахуванням і дотри­манням правових гуманістичних засад;

• вихованню громадянської свідомості, гідності та честі в гармонійному поєднанні національних і загальнолюдських цінностей, утвердженню ідеалів гуманізму, демократії, добра і справедливості;

• формуванню толерантного, неупередженого ставлення до інших народів, груп та особистостей;

• розвитку творчого мислення, формуванню власного по­гляду та критичного ставлення до інформації;

• розкриттю і розвитку здібностей учнів;

• розвитку в учнів інтересу і поваги до історії й культури свого та інших народів; прагненню зберегти, примножити культурну спадщину своєї країни й усього людства.

Ці цілі реалізуються в процесі паралельного і синхронного вивчення історії України та всесвітньої історії.

5 клас	Вступ до історії України	34 год на рік
6 клас	Всесвітня історія	68 год на рік
7 клас	Історія України	34 год на рік
	Всесвітня історія	34 год на рік
8 клас	Історія України	34 год на рік
	Всесвітня історія	34 год на рік
9 клас	Історія України	68 год на рік
	Всесвітня історія	34 год на рік
10 клас	Історія України	68 год на рік
	Всесвітня історія	51 год на рік
11 клас	Історія України	51 год нарік
	Всесвітня історія	51 год на рік

У програмі закладено такі пріоритети: 1) вивчення історії України; 2) вивчення історії XX століття; 3) вивчення історії сусідніх країн, що мали історично зумовлені зв'язки з Украї­ною.

Матеріал у ній згруповано відповідно до віку учнів (тобто по класах) так як він викладається в загальноосвітніх навчаль­них закладах. Його не зведено в один потік окремими курсами всесвітньої історії та історії України. Це значно спрощує ко­ристування програмою, дає можливість краще простежувати внутрішньопредметні зв'язки, відповідає історичній логіці.

Програму приведено у відповідність до її назви та суті. Вона позбавлена жорсткого поурочного поділу і не є поуроч­ним плануванням, а лише окреслює необхідний навчальний

матеріал, на основі якого відбувається розвиток історичного мислення учнів. Такий підхід надає більшу свободу вчителю: дозволяє гнучкіше розподіляти навчальний матеріал, вибира­ти оптимальні форми і методи навчання. В програмі наво­дяться рекомендації щодо оцінювання досягнень навчальної діяльності учнів.

Для спрощення поурочного планування в програмі відпо­відним шрифтом виділено ключові аспекти тем, котрі, на розсуд учителя, можуть бути взяті як теми уроків. Програма передбачає уроки для тематичного оцінювання навчальних досягнень учнів.

Програму значно розвантажено від надмірної деталізації. Залишено основні матеріали і усунуто докладні формулюван­ня, виклад основних ідей, а також другорядний фактичний матеріал.

Оскільки розвиток історичного мислення проходить шлях від виокремлення факту, визначення певного явища через узагальнення фактів у поняттях до опису й оцінки фактів, у програмі уточнено поняття, які формуються в учнів у процесі вивчення історії.

Визначено уміння та навички, над виробленням яких учні працюють під керівництвом учителя, та орієнтовні рівні їхньо­го розвитку, обумовлені можливостями школярів певного віку. Рівень розвитку цих умінь є одним із головних показників розвиненості історичного мислення учнів. Під час навчання вчитель визначає рівень розвитку учнів і спрямовує свої зу­силля на його підвищення.

Оцінювання навчальних досягнень учнів з історії
Рівні навчальних досягнень	Бали	Критерії навчальних досягнень учнів
І. Початковий	1	Учень може назвати одну-дві події, дати, історичні постаті чи історико-географічні об'єкти
	2	Учень називає кілька подій, дат, історичних постатей або історико-географічних об'єктів; обирає правильний варіант відповіді з двох запропонованих (на рівні «так-ні»); має загальне уявлення про лічбу часу в історії, визначає послідовність подій (на рівні «раніше-пізніше»)
	3	Учень може двома-трьома простими реченнями розповісти про історичну подію чи постать; упізнати історичну подію, постать за описом; співвіднести рік зі століттям, століття — з тисячоліттям (на рівні «так-ні»); має загальне уявлення про історичну карту
II. Середній	4	Учень може репродуктивно відтворити (у межах чотирьох - шести простих речень) частину навчального матеріалу теми; дати визначення історичних термінів, наведених у тексті підручника або названих учителем; назвати одну-дві основні дати; показати на карті історико-географічний об'єкт
	5	Учень може відтворити основний зміст навчальної теми, відповідаючи на запитання вчителя; визначити окремі ознаки історичних понять, назвати основні дати; за допомогою вчителя може показати на історичній карті основні місця подій
	6	Учень загалом самостійно відтворює фактичний матеріал теми; може дати стислу характеристику історичній постаті (за алгоритмом), встановити послідовність подій; загалом правильно вживає історичні терміни; може показати на карті місця основних подій, користуватись за допомогою вчителя (зразок, пам'ятка, алгоритм) джерелами історичної інформації (наочними та текстовими, що подаються у підручнику)
III. Достатній	7	Учень загалом послідовно і логічно, самостійно відтворює навчальний матеріал теми, виявляє розуміння історичної термінології, дає загальну характеристику події (причини, наслідки, значення), виділяє окремі ознаки явищ та процесів; «читає» історичні карти і картосхеми з опорою на їх легенду; встановлює послідовність і тривалість історичних подій; використовує наведені у підручнику документи як джерело знань
	8	Учень володіє навчальним матеріалом і використовує знання за аналогією, дає загалом правильне визначення історичних понять, аналізує історичні факти на основі їх опису і наочного відображення, порівнює однорідні історичні події та явища, характеризує причинно-наслідкові зв'язки між історичними явищами у межах теми, встановлює синхронність подій у межах теми; використовуючи легенду карти, супроводжує показ історичних об'єктів їх словесним описом

	9	Учень вільно оперує навчальним матеріалом, узагальнює окремі факти і формулює нескладні висновки, обґрунтовує свої висновки конкретними фактами, взятими з підручника (наочних посібників, історичних документів); може дати порівняльну характеристику історичним явищам, визначення понять; загалом самостійно встановлює причинно-наслідкові зв'язки; встановлює синхронність подій у межах курсу; може аналізувати зміст історичної карти, узагальнювати та застосовувати набуті знання
IV. Високий	10	Учень упевнено оперує набутими знаннями і застосовує їх для розв'язання нових навчальних проблем; виявляє розуміння історичних процесів; робить аргументовані висновки; характеризує історичні явища і процеси, використовуючи різні джерела інформації; рецензує відповіді учнів; співставляє і систематизує дані історичних карт і застосовує їх для характеристики подій, явищ, процесів; встановлює синхронність подій вітчизняної та всесвітньої історії
	11	Учень володіє глибокими і міцними знаннями, може вільно висловлювати власні судження і переконливо їх аргументувати; може аналізувати історичну інформацію, співвідносити історичні процеси з періодом (епохою) на основі наукової періодизації історії; має досить міцні навички роботи з історичною картою
	12	Учень у повному обсязі опанував програмовий матеріал; має глибокі й міцні знання, здатний, відповідно до вікових особливостей, презентувати власну інтерпретацію (версію, розуміння, оцінку) історичних явищ

Застосування на практиці критеріїв навчальних досягнень учнів потребує обов'язкового врахування вікових особливостей учнів та специфіки навчальних курсів. Природно, що загальна характеристика рівнів навчальних досягнень учнів матиме неоднакове втілення для учнів 5—6 класів і, наприклад, одинадцятикласників. Так, має певні особливості пропедевтичний курс «Вступ до історії України. 5 клас». Без їх урахування застосування критеріїв неминуче призведе до перевантаження учнів.