Розділ 1 масові безладдя: підготовка, проведення та розрахунок параметрів

1.1 Змістовний опис, цілі, завдання, порядок підготовки, організації і реалізації масового безладу (дій юрби)

Дії людських мас…, як правило є інструментом досягнення конкретних цілей окремих осіб або груп осіб, у тому числі окремих держав, що можуть такі дії спланувати, підготувати, організувати і забезпечити поточне управління (мають у своєму розпорядженні необхідні ресурси – фінансові, інтелектуальні і ін.).

Простір (S [км²]) агітації можна оцінити виходячи з оцінок потрібної кількості людей (N [люд]) у натовпі, щільності (d [люд/км²]) населення й очікуваної частки (_моб ) мобільного населення (спроможного до тимчасового (як правило, оплаченого) переміщення в район масового безладу) з урахуванням резерву вільних від роботи людей (N_местн [люд]) безпосередньо в місці безладу:

. (1.1)

Здійснення агітації в такому просторі є ознакою підготування масового безладу. Одночасно, можна одержати оцінку планованої кількості людей що залучаються до безладу і обсягів заходів і затрат (матеріальних, фінансових, складських і ін.) на підготовку масових безладу. Такі оцінки можуть бути основою для активізації зусиль правоохоронних органів.

1.2 Склад істотних чинників і параметрів процесу масового безладу (дій натовпу)

Для виконання масових дій необхідно зібрати в одне місце достатню кількість людей, проти яких уряду застосувати силу буде важко (там повинні бути молодь, студенти, діти, старі, жінки). Назвемо цю частину учасників – натовп в складі N людей.

При щільному розміщенні на 1 м² площі натовпу очікується розміщення n₁ =1…2 людей (для розрахунків далі візьмемо n₁ =1,5). При формуванні натовпу з фронтом у 80 м (приблизна ширина проспекту в місті) і глибиною до 700 м, кількість людей у натовпу дорівнюватиме:

56 000  1,5 = 84 000 люд. (1.2)

Для керування такою кількістю людей простір натовпу має бути розділене на сукупність “секторів” із простором і кількістю людей, що є придатні для керування. В умовах порівняно не тихого натовпу застосування технічних засобів (гучномовців) у секторах утруднено в силу перешкод у секторах. Природна голосна промова стійко сприймається в межах L_сект = 8…12 метрів, що дозволяє оцінити простір керування:

S_сект= L_сект² (1.3)

і кількість керованих людей в однім секторі:

= (64…144)(1…2)  64…288 люд. (1.4)

Критерієм ефективності є вимога:

We = ∑g_jК_j = g₁К₁+ g₂К₂+ g₃К₃+ ... + g_nК_n → max, (1.5)

де We – сумарний (комплексний) критерій ефективності;

g_j – вагові коефіцієнти часткових показників;

К_j – часткові показники.

Додатковими вимогами критерію є нерівності:

_; (1.6)

(1.7)

де ∑ V_i вп – сумарні обсяги закупівель за заданий інтервал часу у постачальників, що припускають відстрочку платежу;

∑ V_i фп – сумарні обсяги закупівель за заданий інтервал часу у постачальників на умовах оплати по факту постачання;

∑ V_i – сумарні обсяги закупівель за заданий інтервал часу у постачальників, що вимагають передоплату;

D_вп – частка закупівель з відстрочкою платежу;

D_фп – частка закупівель за умовами оплати по факту постачання

Розміщення замовлень, що задовольняє потреби логістичної системи, безпосередньо впливає на ефективність усього процесу логістики, тому що замовлення визначає потужність матеріальних потоків й особливості їхнього формування, можливі методи й шляхи просування по логістичних ланцюгах. Організація процесу закупівель має певні етапи і може бути представлена схематично (рис. 1.1).

Будь-яка закупівля починається з визначення загальної потреби компанії й індивідуальних потреб кожного її підрозділу. Маючи таку інформацію, можна одержати матеріальні ресурси зі складу або шляхом переміщення надлишку товарів з іншого підрозділу, або купуючи нові товари.

Аналіз і визначення можливих джерел постачання

Визначення ціни й умов закупівель

Підготовка й розміщення замовлення на закупівлю

Контроль виконання замовлення й/або експедирування

Одержання й перевірка товарів

Обробка рахунку й оплата.

Облік надходжень матеріальних ресурсів.

Рисунок 1.1- Організація процесу закупівель.

Таблиця 1.1- Можливий склад функціональних груп натовпу
№	Призначення функціональних груп	Позн.	Розр.вир	Оцінк
1.	Загального стратегічного і поточного оперативного керування (група аналітиків, група керування процесом психологічного впливу) – розміщається на видаленні в безпечному місці, можливо в іншому регіоні;	Nстрт	10	10
2	Організатори дій у секторах натовпу (у секторі – N1):	N1 12	N1  NS	6720
2.1	Командир сектора (умовно-командир роти);	1
Продовження таблиці 1.1
2.1	прямування натовпу;	2
2.2	силового впливу на в/службовців, співробітників правоохоронних органів і на об'єкти наступу натовпу;	2
2.3	розвідки;	1
2.4	постачання спеціальних засобів (протигазів, кийків, …);	1
2.5	підтримки правопорядку в натовпу;	2
2.6	харчування;	1
2.7	фінансового постачання учасників;	1
2.8	агітатори населення в натовпі;	1
	Групи забезпечення прямування натовпу
3.1	розчищення шляхів прямування натовпу (болгарки, ломики, …);	Nрсч	5Nоб	15
3.2	поповнення натовпу ззовні;	Nппл	0,1Lпер	560
3.3	агітатори в/службовців, співробітників. Правоохоронних органів;	Naг	3Nоб	9

Для силового припинення безладу необхідно одночасно: порушити систему керування натовпом (використовуючи засоби інформаційної боротьби і РЕБ), ввести в систему керування помилкові команди, увести заходи, несподівані для плану дій керівників натовпу. Інформувати натовп про суть виконуваних ними протизаконних дій, про безкарність їхніх керівників і про те, що керівники знають про свою безкарність і намірено використовують натовп у своїх цілях, про неминучість законних дій правоохоронних органів.