Особливості ескізу компонування, як виду креслення

Схема, яка виконана у вільній техніці «від руки», є різновидом малюнку із усіма йому притаманними властивостями. А саме:

• вона виконується без застосування інструментів для креслення;

• усі побудови виконуються «на око», без використання визначеного масштабу для зображення, а лише із дотриманням приблизних пропорцій та співвідносин між елементами, які зображуються;

• її головна задача зафіксувати на кількісному рівні склад зображення відтворивши усі складові компоненти зображення (у нашому випадку :текст основного напису, самі зображення ордерів із усіма необхідними атрибутами, кутовий штамп) при цьому розміри та співвідношення елементів, які зображуються залишаються поки не визначеними і тому зображуються умовно, а не точно у масштабі.

Що ж стосується ескізу компонування, то він є різновидом креслення і том у повинен відповідати вимогам які пред’являються до креслень. А саме:

• ескіз завжди виконується у певному визначеному автором масштабі (у нашому випадку у масштабі майбутнього остаточного креслення);

• ескізне зображення будується, а не малюється;

• при побудові зображення використовується масштаб та інструменти для креслення, що у свою чергу передбачає ретельний розрахунок та знання правил побудови зображень (із курсів шкільного креслення та нарисної геометрії);

• на цьому етапі той хто виконує ескіз вже повинен вивчити і досконало розуміти об’єкти, які він буде зображувати, їхню структурну побудову, геометричні характеристики, розміри та пропорції ( у нашому випадку до моменту виконання ескізу, студент повинен чітко сформувати уявлення про ордерну систему, особливості різних ордерів, пропорційний стрій кожного з ордерів, кількісні співвідношення елементів ордерної системи, їхні назви, а для цього на етапі теоретичної підготовки повинні бути добре засвоєні матеріали підручників, довідників, енциклопедій та текстів оригіналів – трактатів авторів, які визначені для вивчення).

Таким образом підґрунтям для виконання ескізу компонування є:

• теоретичне знання, розуміння, уявлення про ордерну систему;

• схематичний малюнок «від руки», який показує об’єкт зображення на кількісному рівні;

• заповнені таблиці (таблиця 2 та 3 - як результат успішно пройденого теоретичного етапу ), які повинні співорганізувати усі компоненти ордерної системи на якісному рівні,

і лише дотримавшись усього того, що перелічено вище ми виходимо на етап створення ескізу компонування. Бо саме ескіз компонування повинен об'єднати усі ці моменти і якісно (а не тільки кількісно) у графічній формі за допомогою масштабних побудов за правилами створення графічних ортогональних креслень змоделювати ордерну систему, як зразок досягнень людства, які воно набуло у попередні віки.

16

Виконання ескізу компонування ордерів у масах

Виконання ескізу компонування може бути розглянуто як вирішення графічної задачі.

А будь яка задача завжди складається із умов та вимог.

Умови задачі:

н а підставі визначених нами на попередньому етапі роботи (етапі аналізу):

• формату майбутнього креслення – формат 2 А3 (297 X 840 мм);

• складу креслення – текст основного напису; 4 зображення ордерів (тосканський, доричний, іонічний, коринфський) із необхідними атрибутами креслення; кутовий штамп.

Вимоги задачі:

• виконати ескіз компонування ордерів у масах.

Д ля кращого уявлення проілюструємо постановку задачі за допомогою зображення (таблиця 7).

О так маючи усі складові майбутнього ескізу компонування ордерів у масах, їх необхідно об'єднати у єдине креслення – ескіз компонування.

Наша графічна задача розкладається на декілька складових частин.

П ерша складова – особисто композиційна – кількісна визначеність (робота компонування), вимагає досягнення цілісності, яка складається із декількох компонентів, за допомого композиційних закономірностей, за правилами композиції. Тобто, необхідно так розмістити окремі компоненти майбутнього зображення, визначивши конкретні місця їхнього розташування, щоб у результаті ми отримали єдине , гармонійне ціле (так формулюється уточнена композиційна складова вимоги нашої задачі)

Д руга складова – параметрична – якісна визначеність (розрахункова робота по встановленню параметрів - розмірів). Вона вимагає встановлення конкретних параметрів (розмірів) кожного із компонентів майбутнього креслення.

Проаналізувавши умови та вимоги нашої задачі по побудові ескізу компонування ми тепер можемо безпосередньо перейти до компонувальної роботи. Тут у пригоді нам стане, зроблене раніше, - схематичне зображення ордерів у масах виконане «від руки» (таблиця 6). Воно фіксує взаємне розташування усіх компонентів між собою із метою досягнення цілісності. Але це зображення виконане «від руки» «на око», лише приблизно фіксує місця розташування, параметри, розміри та пропорції окремих складових (на кількісному рівні). Як слідує, нам тепер необхідно, прийнявши за основу це схематичне зображення виконане «від руки», далі точно прорахувати та встановити усі необхідні розміри компонентів ескізу (перейти на рівень якісної визначеності).

17

Наступним кроком нашої роботи, необхідно зіставити усе те, що ми маємо на даний момент для подальшого виконання роботи.

О так ми маємо (ліва частина таблиця 8 – стан 1): схематичне зображення ордерів у масах виконане «від руки» та набір усіх необхідних складових майбутнього креслення – ескізу компонування ордерів у масах.

На підставі вихідних компонентів (стан 1) формулюється задача – створити ескіз компонування ордерів у масах (стан 2 – права частина таблиці 8)

Таблиця 8. «Графічне формулювання» задачі по створенню