- •1492 Р. – Документальне згадка про козаків у листі литовського князя Олександра кримському хану Менглі - Гірею.
- •1572 Р. – Універсал польського короля Сигізмунда іі Августа про формування з українських козаків загону у 300 чоловік та залучення його на військову службу. Початок реєстрового козацького війська.
- •1577 Р. - Похід запорізьких козаків на чолі з Іваном Підковою у Молдавію. І.Підкова проголошений молдавським господарем.
- •1578 Р. - у Львові страчено і.Підкову.
- •1616-1622 Р. – Гетьманом реєстрових козаків був п.Сагайдачний.
- •1648-1657 Р. – Національно-визвольна війна українського народу проти польсько-магнатського панування.
- •1648-1657 Р. – Національно-визвольна війна українського народу проти польсько-магнатського панування.
- •9 Червня 1657 р. – Козацько-семиградські війська захопили Варшаву.
- •1657-1663 Рр. - Київським митрополитом був Діонісій Балабан
- •1659-1663 Рр. – Друге гетьманство ю. Хмельницького.
- •1663-1675 Рр. - Київським митрополитом був Йосип Нелюбович-Тукальський
- •17 Грудня 1668 р. - На козацькій раді у Новгород-Сіверському лівобережним гетьманом обрано Дем’яна Многогрішного (гетьманував до 1672 р.)
- •1669-1674 Рр. - у Речі Посполитій правив король Міхал-Корибут Вишневецький.
- •1672-1699 Рр. - На Поділлі існував Кам’янецький еялет – провінція Османської імперії
кінець ХІV ст. – Виникнення українського козацтва.
1492 Р. – Документальне згадка про козаків у листі литовського князя Олександра кримському хану Менглі - Гірею.
ХVІ ст. – Формування військової і політичної організації українських козаків.
1528 р. – Похід українських козаків під керівництвом черкаського старости Євстафія Дашкевича на Очаків.
1516 — 1563 рр. роки життя Д. Вишневецького. М. Грушевський відзначав, що саме Вишневецький дав початок: “ідеї Запоріжжя як постійної твердині серед степового моря”.
1556 р. – Похід Дмитра Вишневецького з запорізькими козаками до Криму. Захоплено укріплення Іслам -Кермей.
1572 Р. – Універсал польського короля Сигізмунда іі Августа про формування з українських козаків загону у 300 чоловік та залучення його на військову службу. Початок реєстрового козацького війська.
1577 Р. - Похід запорізьких козаків на чолі з Іваном Підковою у Молдавію. І.Підкова проголошений молдавським господарем.
1578 Р. - у Львові страчено і.Підкову.
1578 р. – Універсал короля Стефана Баторія про реорганізацію козацького реєстрового війська. Реєстр ставав більшим до 500 чоловік. Козаки звільнялися з-під юрисдикції магнатів та старост, мали свій суд, отримували за службу платню.
Кінець ХVІ ст. – Українське козацтво склалося як самостійний соціальний стан.
1604-1605 рр. – Запорізькі козаки взяли участь у поході Лжедмитра І на Москву.
1606 р. – Запорізькі козаки захопили турецьку фортецю Варна.
1609 р. – Похід запорізьких козаків на турецькі фортеці Ізмаїл, Килію та Акерман.
1609-1612 рр. – Участь запорізьких козаків у поході польсько-литовського війська на Москву.
1614 р. – Похід запорізьких козаків під керівництвом П. Сагайдачного (1570 — 1622 рр.) на турецьку фортецю Синоп.
1616 р. – Похід запорізьких козаків на чолі з П.Сагайдачним на турецькі фортеці. Взяття Кафи та звільнення невільників.
1616-1622 Р. – Гетьманом реєстрових козаків був п.Сагайдачний.
1648-1657 Р. – Національно-визвольна війна українського народу проти польсько-магнатського панування.
1648-1657 Р. – Національно-визвольна війна українського народу проти польсько-магнатського панування.
Листопад 1649 р. – До Б. Хмельницького прибуло московське посольство.
Осінь 1649 р. – У Наддніпрянщині пройшли виступи селян і козаків, невдоволених умовами Зборівської угоди.
Лютий 1650 р. – Виступ у Запоріжжі козаків під проводом Худолія, невдоволених умовами Зборівської угоди.
Квітень 1650 р. – До Чигирина прибуло посольство Семиградського князя Юрія ІІ Ракоці.
Червень 1650 р. – Місія венеціанського посла Альберто Віміни до Б. Хмельницького з пропозицією вступити до антитурецької ліги.
Серпень 1650 р. – Похід Б. Хмельницького до Молдавського князівства.
18 вересня 1651 р. – Між Польщею й Україною підписана Білоцерківська угода. Територія Війська Запорізького була зменшена до одного воєводства (Київського), козацький реєстр зменшено до 20000 чоловік.
Липень 1653 р. – Після довготривалих переговорів московський цар Олексій Михайлович послав в Україну посольство Ладижинского, яке повідомило про згоду царя узяти під протекторат Військо Запорізьке.
1 жовтня 1653 р. – У Москві Земский собор прийняв рішення узяти Військо Запорізьке під протекторат московського царя, та оголосив війну Польщі.
8 січня 1654 р. – На Переяславскій Раді прийнято рішення присягнути на вірність московському царю. Між царським посольством боярина В. Бутурліна та козаками трапився інцидент стосовно питання про присягу.
Січень-лютий 1654 р. – Поїздка В. Бутурліна по козацькій Україні для прийняття присяги. Відмовилася присягати частина населення Переяслава, Києва, Чорнобиля, Вінниці, київський митрополит С. Косов та архімандрит Києво-Печерського монастиря І. Тризна.
Середина березня 1654 р.– До Москви прибуло посольство, очолюване генеральним суддею С.Богдановичем - Зарудним та полковником П. Тетерею стосовно переговорів про визначення статусу Війська Запорізького.
27 березня 1654 р. – Українське посольство у Москві отримало затверджені царем “Статті Б.Хмельницького” (“Березневі статті 1654р.“), а також лист царя гетьману і Війську Запорозькому. Україна об'єдналася з Московською державою на умовах конфедерації. Повністю зберігався державний устрій, що склався у ході Визвольної війни. Гетьман обирався на козацькій раді і виконував воєнну, адміністративну, судову владу, мав право підтримувати відносини з іноземними державами. Встановлено реєстр 60000 козаків.
Жовтень 1656 р. – У Чигирині був укладений союзний договір Б. Хмельницького із семиградським князем Юрієм ІІ Ракоці про спільні воєнні дії проти Польщі.
Жовтень 1656 р. – Віленський договір між Московською державою та Польщею про перемир’я.
Квітень 1657 р. – Спільні воєнні дії військ семиградського князя Юрія ІІ Ракоці та козацьких полків А. Ждановича на Люблінщині в Пінському повіті. Взяття Любліна