Питання для самоконтролю

1. Найпоширеніші хвороби картоплі (грибні, бактеріальні, вірусні), симптоми ураження, період прояву та джерела інфекції.

2. Основні шкідники картоплі, особливості їх біології та шкодочинність. Карантинні шкідники картоплі.

3. Організацїйно-господарськї та агротехнічні заходи захисту посадок картоплі від шкідливих організмів.

4. Пестициди, що використовуються для захисту посадок картоплі від шкідників, хвороб і бур'янів.

Бібліографічний список

1. Довідник із захисту рослин / за ред. М. П. Лісового. - К. : Урожай, 1999. -С. 226-274.

2. Довідник по захисту польових культур / за ред. В. П. Васильєва, М, IX Лісового. - К. : Урожай, 1993. - С. 95-97.

3. Пересипкін В. Ф. Сільськогосподарська фітопатологія / В. Ф. Пересипкін. -К. : Аграрна освіта, 2000. - С. 271-294.

4. Шкідники польових культур / за ред. М. Б. Рубана. - К. : Урожай, 1996. -С. 139-144.

Тема 8. Інтегровані системи захисту овочевих культур відкритого грунту

8.1. Розробка інтегрованої системи захисту капусти

Мета роботи: вивчити особливості біології та шкодочинність найпоширеніших шкідників і хвороб капусти, набути навичок у розробці інтегрованої системи захисту посадок капусти від шкідливих організмів.

Завдання:

1. Розглянути гербарій уражених рослин, вивчити особливості біології збудників найпоширеніших хвороб капусти.

2. Розглянути колекцію шкідників капусти, вивчити особливості їх біології та шкодочинність.

3. Ознайомитися із заходами, що обмежують розвиток шкідливих організмів у посадках капусти.

4. Заповнити табл. 26 і 27.

5. Розробити інтегровані системи захисту капусти від шкідливих організмів відповідно до ситуацій 25-27, результати оформити у вигляді табл. 28.

Матеріали та інструменти: гербарій уражених хворобами рослин, колекція шкідників, фіксовані препарати хвороб, кольорові фото шкідників і хвороб, атласи хвороб і шкідників, офіційне видання «Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених для використання в Україні».

Загальні відомості Найпоширеніші шкідники капусти та заходи захисту від них

Вовчок звичайний, або капустянка (медведка) (Сrуllоtаіра grуllоtаlра), Живе у норах - довгих (50-100 см) горизонтальних ходах, розміщених під поверхнею ґрунту, літає вночі, добре плаває. Надає перевагу вологим і багатим на гумус ґрунтам, заплавам рік,озер, боліт, добре угноєним полям. Зимують дорослі особини, німфи та личинки. Самка на глибині 10-20 см влаштовує земляну камеру, в яку купками відкладає яйця (до 360 шт.) Живлячись та роблячи ходи, шкідник перегризає коріння рослин, виїдає бульби та кореневища. Заходи захисту передбачають знищення бур'янів, ловильні ями з гноєм, принади, замочування коренів розсади перед висаджуванням у суспензії препарату Актара, 25% в.р.г.

Хрестоцвіті блішки (особливості біології див. у роботі №9). Шкодять жуки. Особливо, небезпечні для сходів культури і розсади. За масового розмноження в суху і жарку погоду можуть за 1-2 дні знищити сходи на великих площах. ЕПШ - 3-5 екз./рослину для сходів і розсади, 10 екз./рослину у фазі розетки листя. Заходи захисту передбачають знищення капустяних бур'янів, глибоку зяблеву оранку, висаджування розсади в ранні строки, обпилювання попелом чи тютюновим пилом або обприскування настоєм попелу невеликих присадибних ділянок, використання дозволених інсектицидів.

Капустяний білан (Ріеris brаssісаае). Зимують лялечки, прикріплені до субстрату (гілки дерев, тини, стіни будівель). Шкодять гусениці, живлячись м'якою частиною листя. Розвиваються у 2-4 поколіннях. Цикл розвитку - 26-32 дні. ЕПШ - 8-10 гусениць/рослину за 10%-го заселення. Чисельність білана обмежують ентомофаги: апантелес, гіпозетер, мухи-тахіни, птеромалюс, трихограма. Ефективним при ЕПШ є використання інсектицидів.

Капустяні мухи (весняна - Dеliа brаssісае, літня — Dеliа flоrаlіs). Зимує пупарій у ґрунті. Весняна муха вилітає наприкінці квітня, яйця відкладає поблизу кореневої шийки під грудочки ґрунту. Літня - вилітає наприкінці травня, яйця відкладає на кореневу шийку. Личинки проникають у корінь капусти, де живляться, спричиняючи втрати врожаю, особливо пізніх сортів. ЕПШ - 6-10 яєць/рослину або 5-6 личинок/рослину за 5%-го заселення. Заходи захисту передбачають глибоку зяблеву оранку, підживлення капусти, полив, підгортання, за ЕПШ - обробки інсектицидами. Хімічні обробки недоцільні при співвідношенні хижак-олеохара і капустяні мухи 1:10, або 3-5 особин ентомофага на 1м².

Капустяна попелиця (Вrеvісоrупе brаssісае). Зимують яйця на бур'янах, рослинних рештках і маточниках капустяних культур. Розвивається в 16 поколіннях. Найбільшої шкоди завдає пізнім сортам капусти. ЕПШ - 5-10% заселених рослин у період зав'язування головок. Розмноження шкідника обмежують ентомофаги сонечко, серфіди, золотоочки, павуки, а також ентомофторові гриби. Часті поливи сприяють розвитку епізоотії. Заходи захисту передбачають знищення капустяних бур'янів, качанів, розміщення поблизу насінників зонтичних культур, що приваблюють ентомофагів, при ЕПШ - використання інсектицидів.