Міністерство освіти і науки України

Харківський національний університет радіоелектроніки

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до лабораторних робіт з дисципліни „Алгоритмізація та програмування ” для студентів напрямку підготовки 6.050101 „Комп’ютерні науки”

ЗАТВЕРДЖЕНО

кафедрою системотехніки

Протокол № 5

від “22” грудня 2009 р.

Харків 2010

Методичні вказівки до лабораторних робіт з дисципліни „Алгоритмізація та програмування” для студентів напрямку підготовки 6.050101 „Комп’ютерні науки” / Упоряд. Кузьменко В.М., Кузьменко С.В. – Харків, ХНУРЕ, 2010. – 78 c.

Упорядники: В. М. Кузьменко

С. В. Кузьменко

Рецензент: І. В. Гребеннік, д. т. н., проф. каф. системотехніки ХНУРЕ

ЗМІСТ

	Загальні положення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	4
1	Вивчення можливостей середовища Borland C++ Builder. Створення, трансляція та налагодження програм . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	6
2	Вивчення можливостей мови С++ при роботі з функціями . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	20
3	Вивчення можливостей мови С++ при використанні файлів. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	28
4	Вивчення можливостей мови С++ при роботі із текстовими файлами. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	39
5	Вивчення можливостей мови С++ при роботі з масивами та записами. . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	42
6	Створення та обробка списків у середовищі С++. . . . .	48
7	Створення та обробка черг у середовищі С++. . . . . . .	52
8	Створення та обробка стеків у середовищі С++. . . . . .	55
9	Створення та обробка двійникових дерев та графів у середовищі С++ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	62
10	Використання хеш-функцій. . . . . . . . . . . . . . . . .	70
	Перелік посилань . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	74
	Додаток А. Інструкція з техніки безпеки при виконанні лабораторних робіт . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	75
	Додаток Б. Форма титульного аркушу звіту з лабораторної роботи. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	76
	Додаток В. Склад розділів звіту з лабораторної роботи .	77

Загальні положення

Дисципліна «Алгоритмізація та програмування» є дисципліною циклу професійної та практичної підготовки студентів. В плані підготовки студентів дисципліна є базовою. Роль і значення дисципліни полягає в наступному: уміння програмувати є необхідним навиком для всіх студентів, які вивчають інформатику; навички, що їх отримують студенти, повинні забезпечити розширення наукового кругозору майбутнього фахівця, дати можливість успішно оволодіти суміжними спеціальностями і ефективно застосовувати сучасні інформаційні технології, тому опанування програмуванням на початку курсу навчання гарантує, що студенти матимуть потрібні знання під час переходу до основних і поглиблених дисциплін, споріднених з програмуванням. Ця дисципліна дає навики та тренінг, необхідний для студентів у їх майбутній роботі.

Мета викладання навчальної дисципліни «Алгоритмізація та програмування» полягає в тому, щоб навчити студентів використовувати основні прийоми програмування з урахуванням сучасних концепцій і тенденцій розвитку технологій програмування, розв’язувати реальні науково-технічні задачі різної складності за допомогою комп’ютерів. В даній дисципліни вирішуються такі основні завдання: вивчаються теоретичні принципи та практичні прийоми структурного, процедурного, модульного програмування з реалізацією різними мовами програмування; опановується технологія розробки алгоритмів прикладних задач на структурах даних, кодування вибраною мовою програмування, налагодження програми, оцінки достовірності отриманих результатів.

Мета методичних вказівок – допомогти студентам поглибити теоретичні знання з дисципліни та отримати практичні навички у використанні теоретичних знань у практиці алгоритмізації та розробки програмних засобів.

Лабораторні роботи розраховані на самостійну і активну діяльність кожного студента, добрі знання з основ алгоритмізації та програмування, дискретної та вищої математики.

Під час підготовки до виконання чергової лабораторної роботи студенти зобов’язані вивчити відповідні матеріали літератури, що рекомендується, зазначення щодо їх виконання та відповідний лекційний матеріал.

Для виконання лабораторних робіт використовуються ПЕОМ, оснащених стандартним набором приладів введення-виведення. До складу програмного забезпечення входять засоби операційної системи, стандартні загальносистемні програмні засоби та інструментальні засоби створення програм.

Завдання для виконання кожної з лабораторних робіт надає керівник. Студентам може бути запропонована індивідуальна постановка задачі. У зв’язку із обмеженою кількістю робочих місць студентська група за рішенням викладача може бути поділена на декілька підгруп.

Перед початком лабораторної роботи викладач виконує перевірку підготовленості студентів до її виконання, результати самостійної роботи та знання з відповідної теми теоретичного матеріалу. При незадовільній підготовленості студент може бути відсторонений від виконання лабораторної роботи.

За наслідками виконання лабораторної роботи кожним студентом оформлюється звіт. Зміст звіту, зазначення щодо обробки результатів виконання лабораторної роботи та їхнього оформлення наведено при описі кожної лабораторної роботи. До здачі звіту допускаються студенти, які виконали відповідні роботи і отримали позитивні оцінки за наслідками їх виконання. За рішенням викладача, найбільш успішним студентам залік з відповідною оцінкою може виставлятися за результатами допуску, виконання лабораторної роботи та оформлення звіту.

Основний зміст лабораторних робіт полягає у виконанні відповідних завдань:

1. Вивчення теоретичного матеріалу щодо основ алгоритмізації та програмування з використанням мови С++.

2. Використання можливостей середовища Borland C++ Builder по створенню, трансляції та налагодженню програм.

3. Ознайомлення із індивідуальним завданням на виконання відповідної лабораторної роботи.

4. Розробка алгоритму вирішення задачі щодо індивідуального завдання.

5. Розробка тексту програми у відповідності із розробленим алгоритмом.

6. Розробка тестових прикладів по налагодженню програми.

7. Використання середовища Borland C++ Builder для створення програми та її налагодження.

Порядок виконання лабораторної роботи складається з таких етапів:

1. Подати керівнику занять підготовлену під час самостійної роботи програму виконання лабораторної роботи, до складу якої входить:

• оформлені розділи звіту у складі: титульного аркушу, мети роботи, постановки задачі у відповідності із індивідуальним завданням, алгоритму та тексту програми, тестових прикладів для перевірки працездатності програми;

• підготовлені програмні документи у складі специфікації та тексту програми.

2. Введення тексту програми з використанням середовища Borland C++ Builder.

3. Виконання операцій по трансляції та налагодження програми.

4. Аналіз отриманих результатів, дооформлення звіту та програмних документів.

5. Захист звіту перед викладачем.

Звіт з лабораторної роботи повинен складатися з (Додаток В):

• титульного аркуша із зазначенням назви роботи, групи та прізвища студента, який виконував роботу (Додаток Б);

• мети роботи;

• постановки задачі у відповідності із індивідуальним завданням;

• розділу „Самостійна робота по підготовці до лабораторної роботи” у складі опису методу вирішення задачі, алгоритму вирішення задачі та його опису, тексту програми та контрольних прикладів для перевірки працездатності програми;

• розділу „Виконання експериментів по налагодженню програми” у складі результатів трансляції та налагодження програми у відповідності із підготовленими контрольними прикладами;

• висновків за результатами виконання лабораторної роботи;

• додатку у складі визначених викладачем програмних документів.

Студенти, які не здали виконану лабораторну роботу без поважних причин, до виконання наступних робіт не допускаються.

1. ВИВЧЕННЯ МОЖЛИВОСТЕЙ СЕРЕДОВИЩА BORLAND C++ BUILDER. СТВОРЕННЯ, ТРАНСЛЯЦІЯ ТА НАЛАГОДЖЕННЯ ПРОГРАМ