3. Суб’єкти патентних правовідносин.

А) Винахідник (автор промислового зразка). Суб’єктами права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок є, в першу чергу, творці вказаних об’єктів. Законодавство іменує творця винаходу, корисної моделі винахідником, а творця промислового зразка – автором промислового зразка.

Винахідник – людина, інтелектуальною, творчою діяльністю якої створено винахід (корисну модель) (ст.1 ЗУ “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі”). Відповідно до ст.1 ЗУ “Про охорону прав на промислові зразки”, автор промислового зразка – людина, творчою працею якої створено промисловий зразок.

Винахідником чи автором промислового зразка може виступати тільки людина – фізична особа. Законодавство виходить з того, що тільки людина здатна до інтелектуальної, творчої діяльності, а, відтак, тільки людина може набути статусу винахідника чи автора промислового зразка. Тому не може визнаватися винахідником чи автором промислового зразка юридична особа.

Б) Роботодавець і правонаступник. Суб’єктами права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок можуть бути також інші особи, які набули це право в силу договору чи закону (ст.463 Цивільного кодексу України). До таких Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» та Закон України «Про охорону прав на промислові зразки» відносять роботодавця і правонаступника.

Роботодавець – особа, яка найняла працівника за трудовим договором (контрактом) (ст.1 ЗУ “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі”, ст.1 ЗУ “Про охорону прав на промислові зразки”). Роботодавцем може виступати як юридична, так і фізична особа. Між роботодавцем і працівником повинні існувати трудові відносини, підставою виникнення яких є трудовий договір (контракт). Тому не вважатиметься роботодавцем особа, яка замовила створення винаходу чи іншого об’єкта за цивільно-правовим договором (ст.430 Цивільного кодексу України). Роботодавець виступає учасником патентних правовідносин не у всіх випадках, а лише стосовно службових винаходів, корисних моделей, промислових зразків.

В) Заявник. Володілець патенту.

Заявник – це особа, що подала заявку про видачу патенту або набула статусу заявника в іншому передбаченому законом порядку. Тобто заявником є суб’єкт правовідносин, що виникають при реалізації права на патент.

Володільцем патенту є особа, якій належить патент на винахід, корисну модель, промисловий зразок. Патент видається заявникові. Тобто у разі видачі патенту особа, що була заявником, стає володільцем патенту.

Г) Державний департамент інтелектуальної власності. Учасником патентних правовідносин є компетентний державний орган, який здійснює видачу патентів. У міжнародно-правових актах, вживається поняття «Відомство». Так, відповідно до Договору про патентне право (PLT), «відомство» - орган Договірної Сторони, уповноважений видавати патенти або займатися іншими питаннями, що регулюються цим Договором (ст.1). У законодавстві України вживається термін «Установа» - центральний орган виконавчої влади з питань правової охорони інтелектуальної власності (ст.1 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», ст.1 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки»). На сьогоднішній день таким органом є Державний департамент інтелектуальної власності утворений відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 4 квітня 2000 р. № 601 як урядовий орган державного управління у складі Міністерства освіти і науки України, молоді та спорту.

Д) Патентні повірені. У патентних правовідносинах можуть брати участь представники у справах інтелектуальної власності (патентні повірені). Варто зазначити, що відповідно до положень Законів України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» та «Про охорону прав на промислові зразки», іноземні особи та особи без громадянства, які проживають чи мають постійне місцезнаходження поза межами території України, у відносинах з Установою реалізують свої права лише через патентних повірених.