- •I. Загальна характеристика будови і функцій нервової системи.
- •II. Рефлекторна діяльність нервової системи.
- •III. Поняття про нервові центри та їх властивості.
- •2. Структури головного мозку.
- •3. Довгастий мозок.
- •3. Середній мозок.
- •4. Сітчастий утвір.
- •V, Фізіологія автономної (вегетативної) нервової системи.
Модуль 1.
Лекція № 2
Тема: ФІЗІОЛОГЮ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ План:
I. Загальна характеристика будови і функцій нервової системи.
II. Рефлекторна діяльність нервової системи.
Поняття про нервові центри та їх властивості.
Фізіологія центральної нервової системи.
Будова і функції спинного мозку.
Структури головного мозку.
Довгастий мозок.
Задній мозок.
Середній мозок.
Сітчастий утвір.
Проміжний мозок.
Кінцевий мозок.
V. Фізіологія автономної (вегетативної) нервової системи.
I. Загальна характеристика будови і функцій нервової системи.
Нервова система координує функцію всіх органів і систем, забезпечує ефективне пристосування організму до зовнішнього середовища і формує цілеспрямовану поведінку. Всі ці функції здійснюються за допомогою нейронів, які спеціалізуються на сприйманні, обробленні, зберіганні й передачі інформації. Для виконання цих функцій нейрони об'єднуються у спеціалізовані нейронні ланцюги, мережі чи інші структури, утворюючи різні функціональні системи мозку. За своєю структурою залежно від кількості відростків розрізняють уні-, 6І- та мультиполярні нейрони. За функціональним призначенням розрізняють аферентні (чутливі), еферентні (рухові) і вставні (проміжні, інтернейрони) нейрони. Первинні аферентні нейрони розміщені поза центральною нервовою системою, вони сприймають сигнали, які виникають у рецепторах, і передають їх до ЦНС. Вставні нейрони розміщені в межах ЦНС. Вони забезпечують зв'язок між аферентними та еферентними нейронами. Еферентні нейрони своїми аксонами іннервують усі ефекторні органи і регулюють їхню функцію.
Крім нейронів у мозку є також нейрогліальні клітини — гліоцити, які, на відміну від нейронів, не мають синапсів. Гліоцити розміщуються навколо нейронів і в деяких ділянках мають з ними щільні контакти.
Нейроглія сформована двома типами клітин: астроцитами та олігодендроцитами. Астроцити контактують з капілярами і нейронами, а олігодендроцити формують мієлінові оболонки навколо довгих аксонів.
Основні функції нейроглії — опорна і трофічна. Нейроглія виконує також важливу роль резервуара електролітів, швидко поглинає К+ з міжклітинних проміжків, що важливо для підтримання внутрішньомозкового гомеостазу.
Структури нервової системи, розміщені у порожнині черепа і хребтовому каналі, називають центральною нервовою системою. Це — головний і спинний мозок. Нервові волокна, які виходять з ЦНС або входять до ЦНС і розміщені за її межами, становлять периферичну нервову систему. Частина периферичної нервової системи, яка регулює функції внутрішніх органів, забезпечує внутрішній гомеостаз організму і розміщена в різних ділянках тіла, утворює периферичну частину автономної (вегетативної) нервової системи. Вона поділяється на симпатичний і парасимпатичний відділи.
II. Рефлекторна діяльність нервової системи.
Головною формою нервової діяльності є рефлекси. Рефлекс — це реакція організму на дію подразників зовнішнього чи внутрішнього середовища, яка здійснюється через нервову систему. Для кожного рефлексу існує своя рефлекторна дуга, яка у найпростішому випадку складається з рецептора, чутливого (аферентного) нейрона, нервового центру, де розміщене тіло рухового (еферентного) нейрона, його аксона, який у складі рухового нерва підходить до ефектора, наприклад м'яза. Рефлекторна дуга переважної більшості рефлексів проходить через центральну нервову систему: у спинному мозку замикаються відносно прості рухові та вегетативні рефлекси, головний мозок здійснює замикання складніших безумовних і умовних рефлексів, контролює поведінку, забезпечує реалізацію вищої нервової і психічної діяльності. Невелика частина рефлексів може замикатись поза центральною нервовою системою — у периферичних вузлах. Це периферичні рефлекси, які регулюють локальні реакції внутрішніх органів.