3. Методи виділення чистих культур, засновані на механічному принципі

Метод послідовних розведень (Пастер) – послідовні серійні розведення матеріалу в стерильному рідкомуж/с.

Метод Коха (метод пластинчастих розведень) – щільні живильні середовища на основі желатину або агар-агару. Матеріал розводиться у декількох пробірках з розтопленим і дещо охолодженим желатином, вміст яких виливається на стерильні скляні пластини. Після застигання середовища – культивується при оптимальній температурі. Утворювались ізольовані колонії мікроорганізмів, легко переносяться на свіже ж/с платиновою петлею – одерження чистої культури бактерій.

Метод Дригальського – на поверхню середовища в ч. Петрі піпеткою/петлею наносять досліджуваний матеріал. Металевим/скляним шпателем ретельно втирають у середовище. Чашка під час посіву привідкрита, обережно обертають. Не стерилізуючи шпателя, проводять ним посів в іншій ч. Петрі. Шатель занурюють у дезінфікуючий розчин/прожарюють у полум'ї. На по­верхні середовища 1 – суцільний ріст бактерій, у 2 – густий ріст, в 3 – ріст ізольованими колоніями.

Метод штрихових посівів Матеріал набирають бак­теріологічною петлею, наносять на поверхню ж/с біля краю чашки. Знімають надлишок матеріалу, проводять посів паралельними штрихами від краю до краю чашки. Через добу інкубації посівів при оптимальній температурі – ізольовані колонії мікробів.

Використовують ще тампон – привідкривають чашку Петрі із живильним середовищем, вносять тампон, втирають матеріал у поверхню чашки, повертаючи поступово тампон і чашку.

Методи виділення чистих культур, засновані на біологічному принципі

1.За типом дихання: аеробні (Corynebacteriumdiphtheriae, Vibriocholerae), анаеробні (Clostridium tetani, ClostridiumBotulinum, Clostridiumperfringens). Якщо матеріал, з якого слід виділити анаеробні збудники, прогріти, потім культивувати в анаеробних умовах – виростуть саме ці бактерії.

2.За спороутворенням – деякі мікроби (бацили і клостридії) здатні до спороутворення (Clostridium tetani, Clostridium botulinum, Clostridium perfringens, Bacillussubtilis, Bacilluscereus). Спори стійкі до дії факторів зовнішнього середовища. Досліджуваний матеріал може бути підданий дії термічного фактора, а потім інокулятивно перенесений в живильне середовище. Через деякий час на ньому виростуть саме ті бактерії, які здатні до спороутворення.

3.Стійкість мікробів до дії кислот і лугів (Mycobacterium tuberculosis, Mycobacteriumbovis) стійкі до дії кислот, матеріал, який їх містить, обробляють рівним об'ємом 10 % розчину сірчаної кислоти, потім висівають на ж/с. Холерний вібріон (Vibriocholerae) – галофільний – лужне середовище (1 % лужна лептонна вода). Через 4-6 год з'являються ознаки росту – голубувата плівка.

4.Рухомість бактерій. (Proteusvulgaris) мають тенденцію до повзучого росту, здатні швидко розповсюджуватись по поверхні дещо вологого середовища – краплинка конденсаційної рідини (утворюється при охолодженні стовпчика скошеного агару). 16-18 год – розповсюджуються на всю поверхню середовища.

5.Чутливість мікробів до дії хімічних речовин, антибіотиків та інших протимікробних засобів – стафілококи, аеробні бацили, що утворюють спори, стійкі до дії 7,5-10 % хлориду натрію – елективні живильні середовища (жовтково-сольовий агар, маніт-сольовий агар)

6.Введення деяких антибіотиків(ністатин) (гальмує ріст грибів). І навпаки, додавання антибіотика пеніциліну до середовища сприяє інгібуванню росту бак­теріальної флори, якщо треба виділити гриби. Фуразолідону в певних концентраціях до живильного середовища створює селективні умови для росту коринебактерій і мікрококів.

7.Здатність мікроорганізмів проникати через неушкоджені шкірні покриви – (Yersinia pestis) шерсть на тілі лабораторної тварини голять, втирають досліджува­ний матеріал зі сторонньою культурою. За деякий час тварину забивають, а з крові або внутрішніх органів виділяють мікроби.