4. Теплонадходження від опалювальних приладів

Тепловіддача опалювальних приладів при розрахункових внутрішніх та зовнішніх умовах для вентиляції визначається по наступній залежності:

,

де t_ср.пр – середня температура теплоносія в опалювальних приладах;

n – показник степеня, який враховує зміни температурного напору залежно від типу опалювального приладу.

Приймаємо температури теплоносія: t_г=95С, t_о=70С. t_ср.пр=(95+70)/2=82,5С.

Q = 2109,29 · [(82,5-20,32)/(82,5-20)] = 2098,49 Вт.

Зводимо отримані дані по теплонадходженнях у таблицю 3.1:

Таблиця 3.1.

Приміщення	Джерело теплонадходжень	Теплонадходження в період року, Вт
		теплий	холодний
Зала очікування	люди	2789,2	2850
	сонячна радіація	181,05	-
	штучне освітлення	168,3	168,3
	опалювальні прилади	-	2098,49
Всього		3138,55	5116,79

4. Складання теплового балансу приміщення

Різниця тепло надходжень і тепловтрат визначається тепло надлишками та тепло нестачами в приміщенні, які повинні бути компенсовані системою кондиціювання повітря. Отримані величини тепло надходжень та тепловтрат приводяться в таблиці 4.1.

Таблиця 4.1.

Приміщення	Період року	Сумарні теплонадходження, Вт	Сумарні тепловтрати, Вт	Асимілююча здатність, Вт
Зала очікування	Теплий	3138,55	-	3138,55
	холодний	5116,79	2109,29	3007,5

5. Надходження вологи та газових шкідливостей до приміщення

1. Надходження від людей

Згідно з (11 гл.4.3) кількість вологи що надходить від людей, залежить від складності роботи та температури оточуючого повітря, визначається за формулою:

де - вологовиділення однією людиною, згідно (11, таб. 4.1)

теплий період року = 115300=40250 г/год;

холодний період року =83300=29050 г/год.

2. Надходження від інших джерел

В приміщеннях громадських будівель основною газовою шкідливістю є вуглекислий газ, який виділяється людиною.

Кількість вуглекислого газу знаходимо згідно з (11 гл. 4.4)

де - =23 г/год - кількість вуглекислого газу, яку виділяє одна людина, приймаємо згідно з (11 табл. 4.11);

Приміщення	Розрахунковий період року	Вологовиділення (г/год)	Виділення вуглекислого газу (г/год)
Зал засідань	Теплий	40250	8050
	Холодний	29050

Визначення повітрообміну по шкідливостям.

1) Повітрообмін по санітарним нормам та на видалення ( розбавлення) вуглекислого газу.

а) повітрообмін по санітарним нормам:

Повітрообмін по мінімальній кількості повітря на одну людину ( за санітарними нормами для залу засідань складає q_сн=20-25 кг/год)

б) повітрообмін на розбавлення шкідливостей до ГДК, визначаємо згідно (7,ф.10.6) за формулою:

=8050 г/кг - кількість СО₂ , яке виділяється глядачами;

С_в =С_ГДК – гранично допустима концентрація СО₂ в приміщенні, згідно (7. дод.3); С_ГДК= 3,05 г/кг;

С_н – концентрація СО₂ в зовнішньому повітрі (для великих міст С_н = 0,76г/кг);

_в=_н (для теплого періоду)- густина внутрішнього та зовнішнього повітря, при розрахункових температурах;

;

Однозональна СКП з першою рециркуляцією повітря .

Однозональні СКП рекомендується приймати для обслуговування одного приміщення, максимальна площа якого F_макс визначається вимогам до точності підтримки температури, а саме: Δt=±0.5°С при F_макс=600 м² (F_прим=374,21 м²) .Основною вимогою, що визначає використання однозональних СКП з рециркуляцією, є можливість рециркуляції повітря по санітарно-гігієнічним нормам. СКП, що працюють з рециркуляцією, як правило, проектуються зі змінним об´ємом зовнішнього та рециркуляційного повітря з метою зменшення витрат тепла- в холодний період року та холоду- в теплий. Мінімальна кількість зовнішнього повітря визначається по санітарним нормам.

1. Теплий період року

Вихідні дані :

Параметри зовнішнього повітря: t_з = 28,7С, I_з =56,1 кДж/кг;

Параметри внутрішнього повітря: t_р = 25С, _р =45%, =65405.06Вт, М_вл = 40,25кг/год;

Послідовність розрахунку та побудова процесів на I – d діаграмі.

1. На I – d діаграмі наносимо точки “З” (за t_з і I_з) і “Р”( за t_р і _р ) відповідаючи параметрам зовнішнього та внутрішнього повітря, та визначаємо інші параметри.

Результати заносимо до таблиці №5

Характеристика повітря	Точка на I- d діаграмі.	Параметри
		t,С	I,кДж/кг	d,г/кг	, %
Зовнішнє	З	28,7	56,10	10,68	42,55
Рециркуляційне	В	27,0	52,19	9,89	43,47
Суміші	С	28,68	53,78	10,2	43,19
Після ПО	О	11,6	31,91	8,05	95,00
Після ПН	П	19,0	39,41	8,05	57,55
Припливне	П	20,0	40,63	8,05	54,37
Внутрішнє	Р	25,0	49,38	9,56	47,20
Видаляєме	В	26,0	51,21	9,89	46,07

2. Визначаємо кутовий коефіцієнт променя процесу за формулою:

ε_тп=(65405.06*3,6)/40250=5,85кДж/г

3. Враховуємо нагрів повітря в вентиляторі та повітропроводі на величину ⁰C; Через точку “Р” проводимо промінь процесу ε_тп=5,85 кДж/г;

Далі знаходимо температуру припливного повітря ;

де - - допустима різниця температур внутрішнього та припливного повітря ( );

;

та на промені процесу будуємо точку припливного повітря “П”.

Через точку “П” на лінії d_П = const відкладаємо відрізок до перетину з  = 90...95%, знаходимо точку “О” – параметри повітря після поверхневого повітроохолоджувача;

По лінії d_П = const, від точки “П” відкладаємо відрізок, рівний , отримуємо точку “П^” ^– параметри повітря після ПН- ІІ;