- •1. Цивільне процесуальне право: поняття, предмет, метод
- •2. Цивільна процесуальна форма
- •3. Цивільні процесуальні правовідносини: поняття, елементи, їх загальна характеристика
- •4. Конституційні принципи цивільного судочинства
- •5. Міжгалузеві принципи цивільного процесуального права та їх характеристика
- •6. Принцип змагальності
- •7. Принцип диспозитивності
- •8. Принцип об’єктивної істини
- •9. Принцип безпосередності
- •10. Поняття та ознаки сторін у цивільному процесі
- •11. Права та обов’язки сторін
- •12. Процесуальна співучасть у цивільному процесі
- •13. Заміна неналежної сторони належною
- •14. Процесуальне правонаступництво
- •15. Треті особи у цивільному процесі: поняття, ознаки, види
- •16. Права та обов’язки третіх осіб
- •17. Підстави та форми участі прокурора у цивільному процесі. Його процесуальні права та обов’язки
- •18. Підстави та форми участі органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Їх процесуальні права та обов’язки
- •19. Інші учасники цивільного процесу. Їх процесуальні права та обов’язки
- •20. Представництво у суді: поняття, види, їх загальна характеристика
- •21. Законне представництво
- •22. Договірне представництво
- •23. Повноваження представника у суді (об’єм та оформлення)
- •24. Процесуально-правове положення представника у суді першої інстанції, в апеляційному та касаційному провадженні
- •25. Поняття судових витрат та їх види
- •26. Судовий збір. Розмір судового збору, порядок його сплати та звільнення від сплати
- •Правила визначення ціни:
- •Випадки звільнення позивачів від сплат у категоріях справ:
- •27. Засоби процесуального примусу. Їх характеристика
- •28. Поняття процесуальних строків та їх види
- •29. Поняття судового доказування
- •30. Предмет доказування у цивільних справах
- •31. Факти, які не підлягають доказуванню
- •32. Поняття доказу у цивільній справі
- •33. Класифікація доказів
- •34. Поняття та види засобів доказування
- •35. Пояснення сторін, третіх осіб, їх представників, які допитані в якості свідків, як засіб доказування у цивільних справах
- •36. Показання свідка як засіб доказування у цивільних справах. Порядок допиту свідків
- •37. Письмові докази: поняття та їх класифікація
- •Класифікація:
- •38. Дослідження та оцінка письмових доказів. Повернення оригіналів письмових доказів
- •39. Речові докази: поняття, порядок дослідження й оцінки
- •40. Зберігання та повернення речових доказів
- •41. Порядок призначення експертизи у цивільних справах
- •42. Висновок експерта як засіб доказування
- •43. Належність та допустимість доказів
- •44. Забезпечення доказів: способи, порядок
- •45. Витребування доказів
- •46. Судові доручення щодо збирання доказів
- •47. Цивільна юрисдикція: поняття та види
- •48. Поняття та види підсудності цивільних справ
- •49. Територіальна підсудність, її види Види територіальної підсудності:
- •50. Позовне провадження: загальна характеристика
- •51. Позов і його елементи
- •52. Види позовів і їх характеристика
- •53. Передумови права на пред'явлення позову
- •54. Умови реалізації права на пред'явлення позову
- •55. Форма і зміст позовної заяви
- •56. Зустрічний позов
- •57. Заперечення відповідача проти позову
- •58. Відкриття провадження у справі: підстава та порядок
- •59. Підстави відмови у відкритті провадження у справі
- •60. Залишення заяви без руху
- •61. Підстави для забезпечення позову. Види забезпечення позову
- •Види забезпечення позову:
- •62. Підготовка справи до судового розгляду
- •63. Процесуальні питання, які вирішуються судом у попередньому судовому засіданні
- •64. Судовий розгляд як стадія цивільного судочинства. Строки розгляду справ
- •65. Частини судового засідання та їх характеристика
- •66. Наслідки неявки осіб, викликаних у судове засідання
- •67. Підстави для відводу судді й інших учасників процесу
- •68. Судові дебати: поняття, послідовність виступів
- •69. Фіксування цивільного процесу
- •70. Відкладення розгляду справи
- •71. Обов'язкове зупинення провадження у справі
- •72. Факультативне зупинення провадження у справі
- •73. Підстави та наслідки закриття провадження у справі
- •74. Залишення заяви без розгляду
- •75. Вимоги, які ставляться до судового рішення
- •76. Форма і зміст судового рішення
- •77. Законна сила судового рішення
- •78. Ухвала суду 1-ї інстанції
- •79. Заочний розгляд справи
- •80. Наказне провадження. Його особливість і відмінність від інших видів провадження
- •81. Поняття і загальна характеристика окремого провадження
- •Особливостями справ даного виду провадження є:
- •82. Розгляд судом справ про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи та визнання її недієздатною
- •83. Розгляд судом справ про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою
- •84. Розгляд судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення
- •85. Розгляд судом справ про відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника та векселі
- •86. Відновлення втраченого судового провадження
- •87. Право апеляційного оскарження
- •88, 89 Строк і порядок апеляційного оскарження судових рішень
- •90. Форма і зміст апеляційної скарги
- •91. Порядок розгляду справи судом апеляційної інстанції
- •92. Повноваження апеляційного суду
- •93. Право касаційного оскарження
- •94. Строк і порядок касаційного оскарження
- •95. Форма і зміст касаційної скарги
- •96. Порядок розгляду справи судом касаційної інстанції
- •97. Повноваження суду касаційної інстанції
- •98. Провадження в зв'язку з винятковими обставинами і з нововиявленими обставинами
- •99. Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах
- •100. Провадження у справах за участю іноземних осіб
83. Розгляд судом справ про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою
Фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування (ст.43 ЦК).
Фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припускати її загибель від певного нещасного випадку, — протягом шести місяців. Фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців (ст.46 ЦК).
Порушення справи. Заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місце перебування якої невідомо, або за місцезнаходженням її майна (ст.246 ЦПК).
У заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку (ст.247 ЦПК).
Підготовка справи до розгляду. Суд до початку розгляду справи встановлює осіб (родичів, співробітників тощо), які можуть дати свідчення про фізичну особу, місцеперебування якої невідоме, а також запитує відповідні організації за останнім місцем проживання відсутнього (житлово-експлуатаційні організації, органи внутрішніх справ або органи місцевого самоврядування) і за останнім місцем роботи про наявність відомостей щодо фізичної особи, місцеперебування якої невідомо. Одночасно суд вживає заходів через органи опіки та піклування щодо встановлення опіки над майном фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, якщо опіку над майном ще не встановлено (ст.248 ЦПК).
Розгляд справи в суді. Суд розглядає справи за участю заявника, свідків, зазначених у заяві, та осіб, яких сам суд визнає за потрібне допитати, і ухвалює рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або про оголошення її померлою.
Після набрання законної сили рішенням про оголошення фізичної особи померлою суд надсилає рішення відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану для реєстрації смерті фізичної особи, а також до нотаріуса за місцем відкриття спадщини, а в населеному пункті, де немає нотаріуса, — відповідному органу місцевого самоврядування для вжиття заходів щодо охорони спадкоємного майна. У разі наявності в населеному пункті кількох нотаріусів, а також у випадках, коли місце відкриття спадщини невідоме, рішення надсилається до державного нотаріального архіву з метою передачі його за належністю уповноваженому нотаріусу для вжиття заходів з охорони спадкового майна (ст.249 ЦПК).
У разі одержання заяви про появу фізичної особи, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошеної померлою, або відомостей про місцеперебування цієї особи суд за місцеперебуванням особи або суд, який ухвалив рішення про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою, призначає справу до слухання за участю цієї особи, заявника та інших заінтересованих осіб і скасовує своє рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою. Заяву може бути подано особою, яку було визнано безвісно відсутньою або померлою, або іншою заінтересованою особою. Копію рішення суд направляє відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану для анулювання актового запису про смерть (ст.250 ЦПК).