- •Характеристика продукції, що випускається.
- •Триацилгліцериди.
- •Супутні речовини.
- •Характеристика вхідної сировини, допоміжних матеріалів та енергоресурсів.
- •Опис технологічного процесу та схеми.
- •4.1. Стадія приймання, зберігання та видачі розчинника.
- •4.2. Стадія екстракції олії з підготовленої макухи розчинником.
- •4.3. Стадія відгонки розчинника зі шроту.
- •4.4. Стадія дистиляції місцели і отримання готової продукції (олії).
- •4.5. Стадія рекуперації розчинника.
- •4.6. Водооборотний цикл.
- •4.7. Система збирання конденсату водяної пари.
- •4.8. Установка газифікації азоту.
1. Загальна характеристика виробництва.
Олійно-екстракційна дільниця входить до складу підприємства по переробці насіння соняшника ЗАТ “ВІСМА-Плюс”.
Рік введення дільниці в експлуатацію - 2004.
Потужність дільниці екстракції становить 100 тонн обробленої макухи соняшника на добу.
Режим роботи дільниці – цілодобовий.
Річний фонд робочого часу – 7560 годин/рік.
Річна продуктивність дільниці екстракції становить 31 500 тонн обробленої макухи соняшника.
До складу олійно-екстракційної дільниці входить:
1) стадія приймання, зберігання та видачі розчинника;
2) стадія екстракції олії з підготовленої макухи розчинником;
3) стадія відгонки розчинника зі шроту (знежиреної макухи);
4) стадія дистиляції місцели і отримання готової продукції (олії);
5) стадія рекуперації розчинника;
6) водооборотний цикл;
7) система збирання конденсату водяної пари;
8) установка газифікації азоту.
Всі стадії виконані в одну технологічну лінію.
Методом виробництва є витяг олії з олійних матеріалів безперервною екстракцією гексаном (розчинником). В процесі екстракції хімічні реакції не відбуваються, а отже і нові хімічно-активні речовини не утворюються.
Генеральний проектувальник – АО „КІРОВОГРАДАГРОПРОЕКТ”.
Стадії екстракції олії з підготовленої макухи розчинником, відгонки розчинника зі шроту, дистиляції місцели і отримання готової продукції (олії) та рекуперації розчинника запроектовані фірмою „Вуксі Лонгжу Машинері енд Еквіпмент Ко. ЛТД”, Китай.
Черкаською філією інституту „Хімтехнологія” запроектовані:
В корпусі 34:
- зовнішнє оборотне бензосховище;
- вузол вивантаження макухи з автотранспорту та подачі її до олійно-екстракційної дільниці;
- вузол видачі шроту з олійно-екстракційної дільниці та завантаження його до автотранспорту;
- вузол приймання та видачі готового продукту - олії екстракційної;
- вузол приймання та видачі конденсату водяної пари;
- площадка під станцію газифікації азоту;
- вузол очищення стічних вод – бензоуловлювач.
Корпус 35 – заглиблена насосна водооборотного циклу.
Корпус 36 – градирня водооборотного циклу та її чаша.
Міжцехові комунікації з трубопроводами пари водяної, олії, азоту газоподібного та конденсату водяної пари.
Характеристика продукції, що випускається.
Соняшникова олія це суміш різних по складу ацилгліцеридів, що містить, як супутні речовини, інші ліпіди і речовини неліпідного характеру.
До ліпідів відносять природні біологічно активні похідні вищих жирних кислот, спиртів і альдегідів. Ліпіди - речовини, що добре розчиняються в органічних неполярних розчинниках: бензині, гексані, диетиловому ефірі, чотирихлористому вуглеці й інших і практично нерозчинні у воді.
Триацилгліцериди.
Триацилгліцериди складають основну масу (до 93 - 95%) ліпідів в насінні соняшника. По хімічній структурі триацилгліцериди - складні ефіри триатомного спирту гліцерину і жирних кислот.
Соняшникова олія відноситься до лінолево-олеїнової олії. У кислотах соняшникової олії міститься жирних кислот: лінолевої 55÷72%, олеїнової 25÷35%; насичених кислот: пальмітинової - 3,5÷6,4% і стеаринової - 1,6÷4,6%. В олії з високоолійного насіння соняшника в дуже невеликій кількості знайдена ліноленова кислота.
Тригліцериди в хімічно чистому виді безбарвні, не мають ні запаху, ні смаку.
Властивості олії визначаються складом жирних кислот і їхнім розташуванням у молекулі тригліцериду, тому що інший структурний елемент тригліцериду - гліцерин - однаковий для всіх олій.
Супутні речовини.
Інші речовини, що містяться в олії поряд з ацилгліцеридами жирних кислот, за походженням можна розділити на дві групи.
Супутні речовини - речовини, що утворюються в насінні у процесі дозрівання і переходять в олію в процесі витягу олії.
Домішки - речовини, матеріали, що переходять (попадають) в олію в процесі обробки насіння.
Вміст супутних речовин у оліях змінний. Він залежить від якості і складу олійної сировини й особливо від умов витягу з неї олії.
У соняшниковій олії містяться наступні супутні речовини:
вільні жирні кислоти;
воски — ліпіди, основою яких є складні ефіри вищих спиртів і вищих жирних кислот. У ядрі - 0,43 %, плодовій оболонці - 42,10 %, луззі - 19,20 % (від загальної кількості ліпідів в олії);
фосфоліпіди — тригліцериди, у яких один із трьох жирно-кислотних залишків замінений залишком фосфорної кислоти з групами, що заміщають. У ядрі - 1,12 %, плодовій оболонці - 0,01 %, луззі - 0,02 % (від загальної кількості ліпідів в олії). Вміст в олії: від 0,3 до 1,2 %;
речовини, що обумовлюють фарбування олії - каротиноїди. Вміст у ядрі - 0,21 %;
вітаміни — особливі органічні речовини, що відіграють велику роль у фізіології людського організму. Ліповітаміни (розчинні в олії): D, A, E, K, F;
стироли — поліциклічні, одноатомні, ненасичені спирти гідроароматичного ряду. Вміст до 0,5 %;
речовини, що обумовлюють смак і запах олії: вуглеводні - насичені і ненасичені, у тому числі терпени, альдегіди - насичені і ненасичені, кетони, спирти, леткі жирні кислоти. У летких продуктах, відігнаних під час дезодорації соняшникової олії, міститься (у перерахуванні на масу обробленої олії) 0,0135 ÷ 0,025 % терпенів, 0,0045 ÷ 0,013 % аліфатичних вуглеводнів, 0,0001÷ 0,0008 % метилкетонів;
вуглеводи і їхні похідні. В олійному насінні основна маса речовин вуглеводної природи представлена целюлозою і геміцелюлозою, що утворюють клітинні стінки рослинних тканин. У насінні соняшника загальний вміст вуглеводів 24÷27 %, у тому числі целюлози 13÷16 %, геміцелюлози 1÷2 %, сахарози 2÷4 %.
За органоліптичними та фізико-хімічними властивостями олія соняшникова нерафінована екстракційна повинна відповідати вимогам, які наведені в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1. Технічні вимоги до олії екстракційної.
Назва показника та одиниця вимірювання |
Значення фізичної величини з гранич-ними відхиленнями |
1. Масова частка вологи та летких речовин, %, не більше 2. Масова частка не жирових домішок, %, не більше 3. Масова частка фосфоровмісних речовин в перерахунку на стеароолеолецитин, %, не більше 4. Кислотне число, мг КОН/г, не більше 5. Число колірне, мг йоду, не більше 6. Температура спалаху, °С, не нижче |
0,3 0,3
1,2 6 35 225 |
Олія екстракційна є сировиною для отримання рафінованої, гідратованої та нерафінованої олії по ГОСТ 1129 або іншим нормативним документам.
У процесі екстракції олії з макухи соняшника утворюється шрот (знежирена макуха), який може використовуватись для кормових цілей шляхом безпосереднього введення в раціон тварин (у господарствах, на фермах) і для виробництва комбікормової продукції. Соняшниковий шрот випускається у відповідності з вимогами ГОСТ 11246 або іншим нормативним документам. Фізико-хімічні властивості шроту соняшникового тостованого наведені в таблиці 2.2.
Таблиця 2.2. Технічні вимоги до шроту.
Найменування показника |
Норма для марки |
1. Масова частка вологи і летких речовин, % 2. Масова частка сирого протеїну в перерахунку на абсолютно суху речовину, %, не менше 3. Масова частка сирої клітковини в знежиреному продукті в перерахунку на абсолютно суху речовину, %, не більше 4. Масова частка сирого жиру в перерахунку на абсолютно суху речовину, %, не більше 5. Масова частка остаточної кількості розчинника, %, не більше |
9÷11
36
25
1,5 0,08 |