Інформаційно-методичний матеріал

Ознайомитися із методикою розрахунку ГДВ та ступеня необхідної очистки викидів за даними ситуаційної задачі.

Задача. У Львівській області передбачається будівництво підприємства, у викидах якого буде міститись сірководень. Технологічні та метеорологічні параметри підприємства: М (кількість шкідливої речовини, що викидається у атмосферне повітря, г/с; (при наявності очистки значення М приймається після очистки) = 45,0 г/с; F (безрозмірний коефіцієнт, що враховує швидкість осідання шкідливих речовин у атмосфері: для газів та дрібнодисперсних аерозолів з нульовою швидкість осідання F = 1) = 1; m = 0,9; n = 1,2 (m, n - безрозмірні коефіцієнти, що враховують умови виходу газоповітряної суміші з гирла джерела викиду.); V (об’єм газоповітряної суміші, м³/с) = 50,0 м³/с; H (висота джерела викиду над рівнем землі) = 80 м, А (коефіцієнт, який визначає умови горизонтального та вертикального розсіювання шкідливих речовин у атмосферному повітрі (для України) = 160), ΔТ (різниця між температурами газоповітряної суміші і атмосферного повітря, ^оС) = 120^оС. ГДК (гранично допустима концентрація) сірководню у атмосферному повітрі (середньодобова) = 0,008 мг/м³. Необхідно: 1. Розрахувати: а) норматив ГДВ сірководню у атмосфері, г/с; в) ступінь необхідної очистки викидів для дотримання нормативу ГДВ сірководню у атмосферу

Визначити ступінь небезпечності викидів до впровадження нормативу ГДВ та після впровадження атмосфероохоронних заходів для дотримання нормативу ГДВ сірководню на виробництві.

Приклад розв’язування задачі

1. Розрахунок нормативу ГДВ сірководню у атмосферу, г/с.

2. Розрахунок ступеня необхідної очистки викидів для дотримання нормативу ГДВ сірководню у атмосферу

3. Визначення ступеня небезпечності викидів до впровадження нормативу ГДВ та після впровадження атмосфероохоронних заходів для дтримання нормативу ГДВ сірководню на виробництві:

До впровадження ГДВ:

Після впровадження атмосфероохоронних заходів для дотримання ГДВ на виробництві:

(рівень ГДК)

Висновок: Оцінка отриманих результатів свідчить, що при досягненні ГДВ сірководню 5,39 г/с у об’ємі газоповітряної суміші 50 м³/с на виході з гирла у атмосферу будуть забезпечені умови при яких С_м на межі СЗЗ та над територією для поселення буде на рівні ГДК при впровадженні комплексу заходів:

1. Встановлення очисних споруд із ступенем очистки викидів від сірководню 88,03 %.

2. Впровадження і дотримання ГДВ сірководню на виробництві.

3. Проведення постійного контролю за дотриманням ГДВ шляхом встановлення на викиді реєструючої автоматичної апаратури.

4. Проведення контролю за вмістом сірководню у приземному шарі атмосфери над територією для поселення.

Тема 13: Методика розрахунку гдс та ефективності водоохоронних споруд

Актуальність теми

Основна небезпечність випуску виробничих стічних вод – порушення санітарного режиму водойм внаслідок надходження завислих, органічних та токсичних речовин, що створює реальну загрозу гострого або хронічного отруєння людей, домашніх тварин, водних організмів.

Обмеження забруднення досягається обґрунтуванням і розрахунками гранично допустимих скидів шкідливих речовин, ефективності роботи водоохоронних споруд на промислових підприємствах. Розрахунок технологічної та гігієнічної ефективності водоохоронних споруд у складі обраної схеми очищення стічних вод і постійний контроль за дотриманням розрахованих величин при їхній експлуатації є необхідним заходом охорони водойм від забруднення і важливою умовою зміцнення здоров’я населення.

Навчальні цілі

Ознайомитися з методикою розрахунку ефективності роботи водоохоронних споруд по очищенню стічних вод на хіміко-фармацевтичних підприємствах,

Засвоїти методику розрахунку умов скиду стічних вод у водойми.

Вміти оцінити отримані результати та сформулювати висновки.

Базові знання та вміння

Знати методи визначення хімічних речовин (хімія), колообіг речовин у природі (біологія). Джерела та шляхи забруднення водних об’єктів.

Зміст теми

Джерела забруднення поверхневих водойм. Заходи із санітарної охорони водних об’єктів. Поняття “гранично допустимий скид”. Поняття ГДК хімічних домішок у воді водойм. Водоохоронні споруди по очищенню стічних вод. Методика розрахунку ефективності роботи водоохоронних споруд на промислових підприємствах. Поняття про біохімічну потребу кисню (БПК). Обґрунтування гігієнічного заключення про можливість та умови використання води для питних та господарсько-побутових потреб.

Рекомендована література

Основна:

1. Білявський Г.О., Фурдуй Р.С., Костіков І.Ю. Основи загальної екології. – Київ: Либідь, 2004. – С. 21-22, 148-161.

2. Білявський Г.О., Падун М.М., Фурдуй Р.С. Основи загальної екології. – Київ: Либідь, 1993. – С.18-19, 104-109.

3. Джигирей В.С., Сторожук В.М., Яцюк Р.А. Основи екології та охорона навколишнього природного середовища. – Львів: Афіша, 2000. – С.93-101, 181-201.

4. Лекційний матеріал.

Додаткова:

1. Чайка В.Є., Чайка В.В. Екологія. – В: Книга-Вега, 2002. – С. 243-249.

2. Даценко І.І. Гігієна та екологія людини. – Львів: Афіша, 2000. - С.35-41.

3. ДСанПіН №383, 1996 р. “Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання”.

4. “Санітарні правила по влаштуванню і утриманню колодязів, каптажів джерел, що використовуються для децентралізованого господарсько-питного водопостачання”, 1975.

5. СанПіН № 4630-88 “Санітарні правила і норми охорони поверхневих вод від забруднення”.

6. “Санітарні правила влаштування та утримання колодязів і каптажів джерел, що використовуються для децентралізованого господарсько-питного водопостачання", 1975.