МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНЕ АГЕНТСТВО РИБНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ

КЕРЧЕНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МОРСЬКИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра суспільних, економічних наук

та українознавства

Історія української культури

Методичні вказівки до семінарських занять для студентів для студентів напрямів: 6.070104 «Морський та річковий транспорт», 6.050702 «Електромеханіка», 6.040106 «Екологія, охорона оточуючого середовища та збалансоване природокористування»

КЕРЧ, 2012

УДК 930.85(477)

Автор: Снігирьова Л.М., к. філ. н., доцент кафедри суспільно-економічних наук і українознавства Керченського державного морського технологічного університету

Рецензент: Гадєєв О.В., к.ф.н., доцент кафедри суспільно-економічних наук і українознавства КДМТУ

Методичні вказівки розглянуті і схвалені на засіданні кафедри суспільно-економічних наук і українознавства КДМТУ, протокол № 1 від 31 серпня 2012 р.

Методичні вказівки затверджені та рекомендовані до публікації на засіданні методичної комісії морського та технологічного факультетів КДМТУ, протокол № ____ від _____________ 2012 р.

© Керченський державний морський

технологічний університет, 2012 р.

ЗМІСТ

№ № п/п	Назва теми	Кількість год.	Примітка
1	Вступ. Предмет і завдання курсу. Культура як суспільне явище. Періодизація розвитку української культури
2	Стародавня культура східних слов’ян
3	Культура Київської Русі та Галицько-Волинського князівства (Х-ХІІІ ст.)
4	Культура України ХVІ – ХVІІ ст. Українська культура козацької доби кінця XVII - на початку XVIII ст.
5	Українська культура ХІХ – початку ХХ ст.
6	Українська культура у ХХ столітті
7	Національно - культурне відродження України
8	Культура в умовах нової соціальної реальності
	Усього

ВСТУП

Вивчення курсу «Історія української культури» вимагає проведення значної за обсягом самостійної роботи. У посібнику, рекомендованому студентам, відповідно до робочої програми подані плани семінарських занять, тематика рефератів і повідомлень, а також завдання для самостійного опрацювання джерел і літератури. Запропоновані теми можуть бути уточнені і доповнені іншими варіантами індивідуальних завдань, які поглиблюють інтерес до вивчення курсу, привертають увагу до складних і дискусійних питань, а також до найцікавіших знахідок і досліджень вітчизняних і зарубіжних авторів.

Підготовку до семінарських занять необхідно розпочинати із опрацювання основних підручників та посібників. Із переліку додаткової літератури принципово важливе значення мають лекції за редакцією Д. Антоновича та І. Крип’якевича, а також популярні огляди І. Огієнка та М. Семчишина, які витримали декілька перевидань. Надзвичайно цінними надбаннями україністики є ґрунтовні історичні та мистецтвознавчі студії В. Александровича, Ю. Асєєва, П. Білецького, Я. Ісаєвича, Г. Логвина, В. Овсійчука, Д. Степовика, І. Шевченка, В. Шевчука та інших авторів, що їх праці представлені у списках літератури до вивчення окремих періодів. Перелік монографічної літератури є, звичайно, неповним, але може бути базовим у бібліографічному пошуку необхідних матеріалів.

До кожної теми необхідно створити короткий конспект опрацьованої літератури та підготувати ілюстративні матеріали.

При підготовці до занять можуть бути також використані підручники, посібники, книги і статті з історії України, історії української мови і літератури, книгодрукування, мистецтвознавства тощо. Фундаментальним систематизованим викладом матеріалу вирізняється академічна „Історія української культури“ у 5–ти томах за редакцією Б.Патона (протягом 2001–2008 рр. вийшло чотири томи). Цікавим проектом стало видання у 15–ти книгах науково–популярної серії „Україна крізь віки“ (К., 1998–2000): у відповідних розділах кожної з них подано матеріали з історії української культури.

Крім підручників і посібників, у постійному користуванні студентів мають бути тематичні словники і довідники. Словники відповідних термінів і понять, так само як і навчальні матеріали, нотуються у конспектах. Насамперед, рекомендуємо законспектувати ті загальновживані терміни і поняття, що стосуються кожної теми.