3.13 Фактор мутності атмосфери

Безрозмірна величина, що характеризує дійсну мутність атмосфери відносно мутності ідеальної атмосфери, яка не має водяної пари і зважених аерозольних часток, але має такий газовий склад, як і реальна атмосфера

3.14 добова амплітуда фактора мутності

Різниця між максимальним і мінімальним значенням фактора мутності протягом дня

3.15 оптична маса атмосфери

Величина, що використовується для приведення значення інтенсивності прямої сонячної радіації до однакової висоти Сонця, яка визначає довжину шляху в атмосфері. Зазвичай використовують оптичну масу, що дорівнює 2 і є найменшим цілим числом, за яким інтенсивність радіації вимірюється у позатропічній зоні

3.16 інтенсивність радіації

Потік променистої енергії, що надходить на одиницю площі площини, яка проходить через дану точку перпендикулярно до напряму випромінювання, Вт/м²

3.17 енергетична освітленість площини

Густина потоку випромінювання, що надходить на дану площину, Вт/м²

3.18 просторова інтенсивність дифузної радіації

Середня енергетична освітленість в’язки площин, які проходять через дану точку, Вт/м²

3.19 енергетична кількість освітлення (доза радіації)

Кількість променистої енергії, що надходить за певний час на одиницю площі даної площини, Дж/м² (Вт/м²с)

3.20 енергетична яскравість

Потік випромінювання, що надходить на одиницю площини, перпендикулярної до напряму розповсюдження випромінювання, у межах одиничного телісного кута, Вт/(стерм²)

3.21 середня сумарна денна горизонтальна освітленість

Величина, яка визначається за середньою добовою сумою сумарної сонячної радіації за ясного неба або за умов середньої хмарності та складається з прямої освітленості, що створюється променями Сонця та розсіяної освітленості, яка надходить від небосхилу і відбивається від земної поверхні

3.22 середня розсіяна денна горизонтальна освітленість

Величина, що визначається за середньою добовою сумою розсіяної сонячної радіації за умов суцільної хмарності, коли пряма освітленість відсутня.

4 Архітектурно-будівельне кліматичне районування території україни

4.1 Поділ території України на кліматичні райони та підрайони зроблено на основі комплексного аналізу впливу середньомісячної температури повітря у січні та липні, середньої швидкості вітру у січні, середньої місячної відносної вологості повітря у липні та середньої річної кількості опадів на типологію будинків.

4.2 Карту архітектурно-будівельного кліматичного районування території України наведено на рисунку 1. Кліматологічні характеристики районів представлено у таблиці 1.

Таблиця 1 – Кліматологічні показники (характеристики) архітектурно-будівельних кліматичних районів та підрайонів

Кліматичний район, підрайон		Температура повітря, 0С				Кількість опадів за рік, мм	Відносна вологість у липні, %	Середня швидкість вітру у січні, м/с
		середня за		абсолютний мінімум	абсолютний максимум
		січень	липень
І – Північно-західний		Від -5 до -8	Від 18 до 20	Від -37 до -40	Від 37 до 40	Від 550 до 700	Від 65 до 75	Від 3 до 4
ІІ – Південно-східний		Від -2 до -6	Від 21 до 23	Від -32 до -42	Від 39 до 41	Від 400 до 500	Менше 65	Від 4 до 6
ІІІ – Українські Карпати	ІІІА – Гірсько-карпатський	-7	14	-38	35	1600	Від 77 до 81	3
	ІІІБ – Закар-патський	-4	19	-32	39	1000	Більше 70	3
IV – Південний берег Криму		3	23	-20	39	600	Менше 60	Від 4 до 5
V – Кримські гори		-4	16	-27	32	1060	70	Від 4 до 5