Основні ідейно – політичні течії

Анархізм

Консерватизм

Неоконсерватизм

Лібералізм

Неолібералізм

Соціалізм

Представники

У. Гудвін, П. Прудон, М. Штірнер, М. Бакунін, П. Кропоткін, Д. Уоррен

Ф. Шатобріан, Е. Берк; Ж. Местр, Л. Бональд

Д.Белл,З.Бжезинский, Н.Подгорец, Н.Кристолл

Б. Констан, А. де Токвіль, Дж. Локк, А. Сміт, І. Бентам, І. Кант, І. Гізе, Т. Джеферсон

Д. Кейнс, Ф. Хейєк, Дж. Гелбрейт, Р. Даль, Ф. Д. Рузвельт

А.Сен-Сімон, Фурье, Роберт Оуэн, К.Маркс, Ф.Энгельс

Заперечує державу і владу взагалі, велику приватну власність при допущенні дрібної, проголошує крайній індивідуалізм, нічим не обмежену свободу.

Консерватизм виник в кінці XVIII століття як реакція на французьку освіту і велику французьку революцію. Найважливішим принципом консервативної ідеології є етичний абсолютизм, визнання існування непорушних етичних ідеалів і цінностей.Політика в цьому сенсі не може бути вільною від моралі. Консерватизм займається

збереженням традиційних поглядів,

визначає непорушність природного порядку, богом даної ієрархічності людського співтовариства, а відтак і моральних принципів, що лежать в основі сім’ї, релігії та власності.

Виступає за пріоритетність принципу свободи над принципом рівності. Рівність можливо тільки як рівність можливостей, але не як рівність умов і результатів. Соціальний порядок реалізується перш за все через суспільну ієрархію, яка виникає органічно, природним чином. Соціальне ринкове господарство - ось формула неоконсерваторов. Воно краще всього підходить людям: ставить перед громадянами завдання, але не розпоряджається ними. Таким чином неоконсерватизм проголошує необхідність сильної влади, сильної позиції держави, обмеження індивідуалізму сучасної людини, зміцнення політичної та духовної єдності нації, збереження її самобутності.

Центральне місце займає ідея індивідуальної свободи. Ліберальна теорія "суспільного договору" обгрунтовувала суверенність народу як джерела влади і формування держави як договору між народом і урядом. Метою держави є забезпечення торжества права та підкорення йому Таким чином лібералізм відстоює ідею правової держави, забезпечення основних політичних прав, утвердження громадянського суспільства, високоморальної особи.

Неолібералізм не порвав ідеологічного зв'язку з лібералізмом. Мостом між старим і новим лібералізмом стала прихиль-ність індивідуаль-ній свободі, соціальному прогресу і демо- кратії. Тільки тепер досягнення всього цього визнавалося неможливим без державного втручання,оскіль-ки тільки держава здатна виступити посередником між соціальними інтересами і діяти ради загального блага і в ім'я свободи кожного. Також неолібералізм проголошує ідею державного захисту ринку від монополізму, забезпечення рівних соціальних можливостей у здійсненні основних прав.

А) Марксистський проголошує революційну ліквідацію капіталізму, утвердження суспільної власності.

Б) Соціал – демократичний

відстоює ідею досягнення вищого рівня соціальної рівності і справедливості.

В) Християнський проповідує ідею позбавлення трудящих шляхом самовдоскона-лення, социальних революцій.

Демократичний – не має загальної програми і організації, відкидає союз церкви з державою.