Індексний аналіз
Поняття про індекси та індексний метод аналізу;
Зведені індекси якісних і об’ємних показників в агрегатній формі;
Індексний факторний аналіз;
Середні індекси;
Індексний метод аналізу динаміки середнього рівня якісного показника.
Поняття про індекси та індексний метод аналізу
Статистичний індекс – це відносний показник, який характеризує співвідношення рівнів явища у часі (індекс динаміки), у порівнянні з планом (індекс планового завдання та виконання плану) або у просторі (територіальний індекс).
За колом охоплення одиниць дослідженої сукупності індекси поділяються на:
Індивідуальні (і) – індекси, які дають порівняльну характеристику окремих елементів сукупності. Наприклад, за допомогою індивідуального індексу можна прослідкувати зміну цін на картоплю, або зміну обсягу продажу картоплі;
Зведені (I) – індекси, що характеризують норму співвідношення рівнів складного явища, тобто різноманітних видів одиниць сукупності. Наприклад, за допомогою зведеного індексу можна прослідкувати зміну ціни на всі овочі чи взагалі всіх товарів в магазині, місті чи державі.
Індексований показник – це показник співвідношення рівнів, який характеризує індекс. За своєю сутністю вони бувають:
Об’ємні – показники, які характеризують загальний розмір того чи іншого явища;
Якісні – показники, що характеризують розмір, тобто величину явища у розрахунку на одиницю сукупності.
Побудова індивідуальних індексів деяких показників:
Індивідуальний індекс планового завдання фізичного обсягу виробленої продукції:
Індивідуальні індекси динаміки цін:
Індивідуальний індекс виконання плану собівартості одиниці продукції:
Індивідуальний територіальний індекс вартості проданих товарів:
Між індивідуальними індексами існують наступні взаємозв’язки:
Між індексами планового завдання, динаміки та виконання плану існують таких ж самі взаємозв’язки, як і між відповідними відносними величинами;
Якщо добуток двох або більше показників дає третій показник, який має реальний економічний зміст, то і добуток індексів цін цих показників дорівнює індексу третього показника.
Зведені індекси якісних і об’ємних показників в агрегатній формі
Економічні явища та показники, що їх характеризують, сумірними та несумірними (соизмеримые и несоизмеримые).
Сумірні показники можна безпосередньо сумувати, несумірні – не можна.
Зведені індекси сумірних показників будуються аналогічно індивідуальним індексам цих показників. Наприклад: індекс цін загальних витрат час мають вид . Таким чином, зведений індекс витрат часу .
До несумірних показників відносяться:
Обсяг виробництва або продажу різнорідної продукції;
Загальні витрати сировини, матеріалів чи палива різних видів;
Валовий збір різнорідних культур;
Усі якісні показники.
Усі інші показники є сумірними.
Для того, щоб побутувати індекс несумірного показника, потрібно цей показник привести до такого вигляду, щоб його можна було у подальшій сумувати. Це здійснюється шляхом множення несумірних показників на так звані перехідні коефіцієнти.
Таким чином, побудова несумірного індексу зведеного показника потребує використання спеціальних прийомів, які складають специфіку індексного методу; тому зведені індекси таких показників називаються індексами у вузькому розумінні слова, або власне індексами.
Зведений індекс (власне індекс) – це відносний показник особливого роду, в якому рівні соціально–економічного явища розглядаються у взаємозв’язку з іншим явищем, причому вплив останнього усувається.
Правила побудови власне індексу:
Зміна досліджуваного явища (показника) розглядаються не окремо, а у взаємозв’язку з іншим показником, який відіграє роль статистичних вагів;
Ваги у чисельнику і знаменнику індексів фіксуються на одному і тому же рівні.
Правила побудови зведеного індексу:
По зведеним індексам об’ємних показників ваги у чисельнику і знаменнику фіксуються на рівні базисного періоду;
У зведених індексах якісних показників ваги у чисельнику і знаменнику фіксуються на рівні звітного періоду.
Різниця між чисельником і знаменником зведеного індексу якісного показника характеризує економічний ефект результативного показника, що обумовлюється зміною цього якісного показника. Агрегатна форма зведеного індексу є основною їх формулою, оскільки:
І чисельник, і знаменник цього індексу має реальний економічний зміст;
Усі інші форми зведеного індексу є похідними від агрегатної.
Розглянемо побудову індексів деякого показника:
Зведений індекс фізичного обсягу виробленої продукції:
Зведений індекс собівартості одиниці продукції:
Приклад: є наступні дані про продаж товарів у продовольчому магазині.
Таблиця 1
Вид |
Продано тов., шт. |
Ціна 1 кг, грн |
Вартість продажу тов., тис. грн |
||||
2008 р. |
2009 р. |
2008 р. |
2009 р. |
2008 р. |
2008 за 2009 рр. |
2009 р. |
|
М’ясо Риба |
8,2 2,4 |
9,2 2,0 |
42,00 24,00 |
48,00 30,00 |
344,4 57,6 |
386,4 48,0 |
441,6 60,0 |
Разом |
– |
– |
– |
– |
402,0 |
434,2 |
501,6 |
Визначити: індивідуальні і зведені індекси: фізичного обсягу проданих товарів; цін; вартості проданих товарів.
або 112,2% (+12,2%)
або 83,3% (–16,7%)
У 2009 р. порівняно з 2008 р. обсяг продажу м’яса в магазині збільшився в 1,122 раза а обсяг продажу риби зменшився на 18,7%.
або 108,1% (+8,1%)
У 2009 р. порівняно з 2008 р. фізичний обсяг продажу обох видів товарів збільшився в 1,081 раза, або на 8,1%.
або на 114,3% (+14,3%)
або 125% (+25%)
У 2009 р. порівняно з 2008 р. ціна на м’ясо в магазині зросла у 1,143 раза або на 14,3%, а ціна на рибу зросла в 1,250 раза, або на 25%.
або 115,5% (+15,5%)
У 2009 р. порівняно з 2008 р. ціни на обидва види товарів в магазині зросли в 1,155 раза або на 15,5%.
Визначення економічного ефекту (для магазину та покупців):
В результаті зростання цін на товари у 2009 році порівняно з 2008 роком, магазин додатково отримав кошти у сумі 67,2 тис. грн.
або 128,2% (+28,2%)
або 104,2% (+4,2%)
У 2009 р. порівняно з 2008 р. вартість продажу м’яса в магазині зросла в 1,282 раза або на 28,2%, а вартість продажу риби зросла в 1,042 раза або на 4,2%.
або 124,8% (+24,8%).
У 2009 р. порівняно з 2008 р. вартість продажу обох товарів зросла в 1,248 раза або на 24,8%.
Перевіримо взаємозв’язки між індексами.