2. Закріплення вивченого матеріалу

Варіанти проведення: тести з підручника, фронтальне опитування, розв'язування кросворда тощо.

Підсумовуючи урок, викладач задає практичне домашнє завдання — виконати лабораторну роботу № 1 з підручника. Правда, в реальних умовах успіх виконання роботи залежить від погодних умов. Якщо астрономія вивчається в першому семестрі, то за статистикою в Україні переважає малохмарна погода. Для тих, хто вивчає астрономію в другому семестрі, лабораторну роботу краще проводити в березні—квітні.

VI. Домашнє завдання §2.

Тема 4. Час та календар

Мета. Вивчити причину зміни пір року на Землі; пояснити, чому протягом року на небосхилі ми спостерігаємо не одні і ті ж сузір'я; з'ясувати, чому у різні пори року різні райони поверхні Землі отримують від Сонця неоднакову кількість енергії, хоча протягом року відстань до Сонця майже не змінюється; розібратися в основах вимірювання часу.

Обладнання. Карти зоряного неба, комп'ютерні програми, телурій, планетарій.

Тип уроку. Комбінований.

Поняття. Зодіак, рівнодення, тропіки, точка весняного рівнодення, полярні кола, сонцестояння, інсоляція, календар, сонячний час, юліанський календар, поясний час, григоріанський календар, всесвітній час, екліптика.

Очікувані результати. Після цього заняття студенти зможуть вимірювати час як за допомогою сонячного годинника, так і за допомогою звичайної палички. Крім того, студенти мають пояснити відмінність юліанського та григоріанського календарів та причину зміни пір року на Землі.

Хід уроку

1. Організаційний момент

2. Актуалізація опорних знань

Варіанти проведення: тести, фронтальне опитування, виконання домашнього завдання.

3. Вивчення нового матеріалу

Рекомендується починати вивчення нового матеріалу з таких проблемних питань: «Що таке час? Чому плин часу має тільки один напрям і його не можна повернути назад?»

Хоча ні фізики, ні філософи не мають чіткої відповіді на ці запитання, астрономи навчились вимірювати час за допомогою обертання Землі навколо своєї осі та її руху навколо Сонця.

План

1. Зодіакальні сузір'я та екліптика.

2. Зоряний та сонячний час .

3. Сонячний час.

4. Зміна координат Сонця. Координати Сонця у дні рівнодень та сонцестоянь.

5. Обертання Землі навколо осі та одиниці вимірювання часу — година, хвилина, секунда.

6. Обертання Землі навколо Сонця та календар.

1. Слово зодіак (від грец.— коло із зображень тварин) уперше почали вживати для визначення особливих сузір'їв ще кілька тисяч років тому. Ця назва пов'язана з тим, що Сонце, Місяць і планети Сонячної системи можна спостерігати на тлі 12 зодіакальних сузір'їв, які утворюють на небесній сфері велике коло, і серед назв цих сузір'їв переважають назви живих істот.

Рухаючись разом із Землею по орбіті, ми протягом року спостерігатимемо Сонце в різних напрямках на тлі різних сузір'їв. Якщо кожного дня позначати положення центра Сонця відносно далеких зір, то можна о тримати велике коло небесної сфери, яке називається екліптикою (від грец.— затемнення). Математичне визначення екліптики — це лінія перетину площини орбіти Землі з небесною сферою, тобто площина екліптики збігається з площиною орбіти Землі.

Площина екліптики протягом століть займає стале положення відносно зір, але полюси світу поступово зміщуються у космічному просторі — це явище називають прецесією (від лат.— випередження,). Вісь обертання Землі описує у космосі конус із періодом 26000 років. І якщо в наш час Північний полюс світу розташований у сузір'ї Малої Ведмедиці, то через 13000 років він переміститься у сузір'я Ліри, і наші нащадки будуть визначати напрямок на північ за допомогою зорі Вега.

2. Тривалість доби, тобто тривалість одного оберту Землі навколо, можна помітити за спостереженням якої-небудь зорі, або Сонця, звідси і назва доби – зоряна або сонячна та найменування часу – зоряний або сонячний.

Приймаючи Землю «умовно нерухомою», можна вважати, що обертання небесної сфери з Сходу на Захід здійснюється рівномірно, як і реальне обертання Землі із Заходу на Схід.

В астрономії час вимірюється зоряною добою.

Тривалість зоряного періоду обертання Землі визначається за добовим рухом точки Овна – точки «весняного рівнодення» (γ), яка займає на небесній сфері цілком певне положення і від неї ведуть рахунок прямих сходжень (α) і зіркових схилень (δ) світил.

Зоряна доба - інтервал часу між двома послідовними проходженнями точки «γ» через полуденну частину місцевого меридіана, тобто між двома послідовними верхніми кульмінаціями точки «γ».

Зоряний місцевий час (S_м) – інтервал часу від моменту верхньої кульмінації точки «γ» на місцевому меридіані до конкретного моменту по зоряному годиннику:

S_м = t^γ_м

Кожному географічному меридіану відповідає свій зоряний місцевий час.

Всесвітній час визначається як місцевий середній сонячний час на нульовому (Гринвіцькому) меридіані.

Поясний час дорівнює місцевому часу середнього меридіана певного поясу.

Всесвітній час (Т₀) – місцевий час Гринвіцького меридіана. Всесвітній час застосовують в астрономії для визначення моментів різних космічних подій.

Місцевий час пов'язаний із Всесвітнім часом за формулою:

Т_м = Т₀ + λ

К иївський час – час другого поясу, який на 2 години випереджає всесвітній час.

3. У повсякденному житті зручніше користуватися сонячним часом.

Справжня сонячна доба – інтервал часу між двома послідовними верхніми кульмінаціями центру видимого диска Сонця на одному і тому самому меридіані.

Сонячна доба – час за який Земля робить повний оберт навколо своєї осі відносно Сонця.

Для того щоб отримати постійну одиницю часу, уведені поняття середнього Сонця та середньої сонячної доби.

Середнє Сонце - це фіктивна точка, яка здійснює рух по небесному екватору зі сталою швидкістю.

Середня сонячна доба - інтервал часу між двома послідовними на добу нижніми кульмінаціями середнього Сонця на одному і тому самому меридіані. Середня сонячна доба «довше» від зоряної на 3хв 56,56 с та коротше від істинної на 8 с.