- •Економічне зростання як узагальнюючий результат розвитку національної економіки.
- •Циклічний розвиток економіки. Особливості кризи 90-х років в Україні.
- •Зайнятість: сутність, форми, ефективність. Безробіття і його соціально-економічні наслідки.
- •Причини безробіття
- •Інфляція як прояв макроекономічної нестабільності.
- •Основні чинники зростання витрат:
- •Основні поняття:
- •Питання до самоконтролю:
- •Література:
Циклічний розвиток економіки. Особливості кризи 90-х років в Україні.
Для того, щоб розвиток національної економіки йшов безперервно, зростаючими темпами в ній повинен зберігатися стан макроекономічної рівноваги, оскільки при цьому вона зберігає здатність до саморегулювання. Тривалий час рівновага в економіці не може зберігатися, оскільки на сукупний попит і сукупну пропозицію впливає безліч чинників. Тому економічний розвиток об'єктивно йде: циклічно (хвилеподібно) як рух від рівноваги, що склалася, до її порушення і далі до формування нової рівноваги, на вищому рівні, рівноваги складнішого порядку.
Якщо порушення рівноваги досягає критичної точки, то його відновлення йде стрибкоподібно, тобто за допомогою економічних криз. В цьому випадку криза виконує роль специфічного інструменту відновлення рівноваги.
Період від однієї кризи до іншої називається економічним циклом.
Він включає 4 фази:
Криза (спад)
Депресія
Пожвавлення
Піднесення.
Криза (спад) – найскладніша і суперечлива фаза циклу. З одного боку вона несе величезну руйнівну силу: спад виробництва безробіття, наступ на демократію. А з другого боку – криза – це частина творчого процесу, оскільки вона прискорює відмирання старих систем, старих типів господарства, стимулює ділову активність, відновлює порушену рівновагу.
Депресія – «дно» циклу. Економіка досягає критичної точки за обсягами виробництва зайнятості, безробіття, банкрутства.
Пожвавлення – період поступового оздоровлення економіки: ростуть обсяги виробництва, доходи, ділова активність, створюються нові робочі місця.
Піднесення – зростання обсягів виробництва, що перевищує докризовий рівень. Воно йде нерівномірно в галузях і сферах економіки, що зумовлює настання нової кризи.
Серед економістів немає єдиної думки з приводу тривалості циклів.
Традиційно виділяють три основні види циклів:
Короткострокові (1 – 3 роки) порушується рівновага попиту і пропозиції на мікрорівні.
Середньострокові (5 – 7 – 11 років) рівновага порушується на рівні національної економіки.
Великі цикли або довгі хвилі в економіці (цикли Кондратьєва) – 40 – 60 років порушується рівновага на рівні світового господарства.
Причини циклів вивчає багато теорій. Традиційно виділяють зовнішні причини:
зміна чисельності населення;
надзвичайні події (політичні, військові і ін.)
поява винаходів революційного характеру.
Внутрішні причини:
нестабільність інвестиційних витрат
діяльність держави в сфері регулювання економіки.
Криза 90-х років ХХ століття в Україні характеризувалася величезними масштабами спаду виробництва:
1990 р. – 3,6%
1991 р. – 13%
1992 р. – 18%
1993 р. – 15%
1994 р. – 25%
1995 р. – 12%
1996 р. – 10%
Інфляція досягла тисяч %.
Специфічні особливості:
криза носила нециклічний характер, була викликана особливими причинами:
переходом від командної до змішаної економічної системи;
розривом економічних зв'язків з розпадом СРСР.
спад виробництва супроводжувався зростанням цін: (стагфляція), що пояснюється такими причинами:
а) грошова емісія держави;
б) перехід на світові ціни і невигідні умови для України (нафта, газ – дорого, с/г продукти - дешево)
в) погано підготовлена акція з лібералізації цін (тобто відсутність їх державного регулювання)
Відсутність масових банкрутств фірм, приховане безробіття. Банкрутств не було оскільки підприємства були в основному державні)