Податкова політика

1. Сутність податкової політики та напрями її проведення

Податки виникли на певному етапі історичного розвитку су­спільства разом із появою держави. Саме необхідність виконання державою своїх функцій спричинила формування нового специфіч­ного типу економічних зв'язків. З розвитком ринкових відносин податки стають фінансовим інструментом державного регулюван­ня економічних відносин. Частина вартості сукупного суспільного продукту, що одержавлюється за допомогою податків, набуває не тільки фіскального, а й економічного значення.

Історія розвитку оподаткування свідчить, що податки мо­жуть бути не тільки джерелом поповнення бюджетів, а й інстру­ментом регулювання тих чи інших соціально-економічних проце­сів. Свідоме використання податків для досягнення відповідних цілей проходить в межах податкової політики, яку проводить держава.

Податкова політика - це діяльність держави у сфері встанов­лення, правового регламентування та організації справляння подат­ків і податкових платежів у централізовані фонди грошових ре­сурсів держави. Формуючи свою податкову політику, держава шляхом збільшення або скорочення державної маси податкових надходжень, зміни форм оподаткування та податкових ставок, та­рифів, звільнення від оподаткування окремих галузей виробни­цтва, територій, груп населення може сприяти зростанню чи спаду господарської активності, створенню сприятливої кон'юнктури на ринку, умов для розвитку пріоритетних галузей економіки, реалі­зації збалансованої соціальної політики. Використовуючи ті чи інші податкові пільги, держава регулює пропорції в економічній структурі виробництва й обміну, пропорції у розвитку продуктив­них сил. Організація оподаткування справляє значний вплив на реалізацію суспільного продукту, темпи нагромадження капіталу і технічного оновлення виробничого потенціалу держави.

Із проголошенням незалежності Україна стала на шлях само­стійного розвитку з метою побудови ефективної соціально орієн­тованої ринкової економіки. Це був період становлення податкової системи, в основу якої було покладено класичну схему податків, характерну для країн з розвинутою ринковою економікою. Засто­сування такої класичної системи в умовах перехідного періоду України призвело до виникнення низки суттєвих проблем, серед яких:

• збільшення кількості збиткових підприємств;

• зріст безробіття;

• ускладнення соціально-економічної ситуації в країні.

Зумовлюється це тим, що акцент у податковій політиці було зроблено на фіскальній функції, а її регулююча та стимулююча роль фактично зведена нанівець. Тому проблема побудови ефектив­ної податкової системи залишилась однією з найактуальніших у процесі становлення ринкових відносин і закладення підвалин для економічного зростання України.

Податкова політика має бути спрямована на вирішення постав­лених перед суспільством завдань, серед яких виділяють довго­строкові і короткострокові. Перед керівництвом розвинутих країн стоять такі довгострокові цілі: економічне зростання, максималь­ний рівень зайнятості і благополуччя населення. Короткостроко­вими цілями відносно податкової політики можуть бути попов­нення державного бюджету, його збалансованість на певному рівні щодо внутрішнього валового продукту, стимулювання інвестицій­ної діяльності.