2. Вимоги до змісту та оформлення структурних елементів дипломної (магістерської) роботи

Оформлення та обсяг дипломної роботи

Рівень (якість) оформлення дипломної роботи має важливе значення, оскільки в процесі виконання цього завдання розвиваються як необхідні навички з написання наукових праць, так і вміння представити отримані результати. Дипломну наукову працю слід оформляти відповідно до Державного стандарту України ДСТУ 3008-95 «Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення».

Дипломну роботу друкують машинописним способом або за допомогою комп'ютера (принтера) на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 (210x297 мм) півтора міжрядкових інтервали (в комп'ютерному варіанті використовують редактор Word). На сторінці допускається 28-32 рядки. Мінімальна висота шрифту має становити 1,8 мм (у комп'ютерному варіанті шрифт 14 редактора Word ). Можна також використовувати папір формату АЗ для таблиць, ілюстрацій або графіків. Щільність тексту дипломної роботи повинна бути однаковою. Шрифт друку має бути чітким, чорного кольору та середньої жирності.

Текст дослідження необхідно друкувати, залишаючи береги (поля) таких розмірів: лівий – 3 см, правий – 1 см, верхній – 2 см, нижній – 2 см.

Дипломну роботу подають у вигляді спеціально роздрукованого рукопису в твердому вертикальному переплетенні.

Загальний обсяг наукової праці, як правило, становить 70-90 сторінок – дипломна робота, 80-100 – магістерська дипломна робота – машинописного чи комп'ютерного тексту. Обсяг додатків не обмежується. До загального обсягу роботи не зараховуються сторінки, на котрих подано список використаної літератури та додатки. Проте всі сторінки зазначених елементів дослідження підлягають нумерації на загальних засадах.

Нумерація сторінок здійснюється у правому верхньому куті аркуша.

Абзацний відступ повинен бути однаковим впродовж усього тексту роботи і дорівнювати п'яти знакам (1,25).

Роботу зшивають за такою послідовністю : 1. Титульна сторінка (нумерація не ставиться) (Див. Додаток А); 2. Завдання (нумерація не ставиться) (Див. Додаток Б); 3. Анотація (нумерація не ставиться) (Див. Додаток В); 4. Зміст (нумерація не ставиться); 5. Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів (за потреби) (нумерація не ставиться); 6. Вступ (перша сторінка вступу теж не нумеруються), нумерація вперше починається з другої сторінки вступу і являється сторінкою 5 ; 7. РОЗДІЛ 1 ; РОЗДІЛ 2 ; РОЗДІЛ 3; після закінчення кожного розділу, на тій самій сторінці, обов’язково пишуть: Висновки до розділу 1; Висновки до розділу 2; Висновки до розділу 3; (все нумерується далі наскрізною нумерацією); 8. ВИСНОВКИ з нової сторінки (це загальні висновки до всієї роботи) нумерація продовжується; 9. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ (з нової сторінки) нумерація продовжується; 10. ДОДАТКИ починаються з титульної сторінки додатків (Див. Додаток Ж). На титульній сторінці додатків номер сторінки не ставиться, далі (з додатку А) продовжується наскрізна нумерація.

Першою сторінкою дипломної роботи є титульний аркуш, який ураховують у загальній нумерації сторінок, проте номера не ставлять. На наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті без крапки в кінці.

Титульний аркуш (Додаток А) має бути оформлений відповідно до наявних правил і містити найменування міністерства, якому підпорядкований вищий навчальний заклад; найменування вищого навчального закладу, факультету та кафедри, де виконано дипломну роботу; прізвище, ім'я, по батькові автора; тему дипломної роботи, написану великими літерами; шифр і найменування спеціальності; освітньо-кваліфікаційний рівень («спеціаліст», «магістр»); шифр групи, прізвище, ініціали та підпис студента; науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ініціали і підпис наукового керівника, а також консультанта (за наявності); відмітку про допуск до захисту, дату, прізвище, ініціали та підпис завідувача спеціалізованої кафедри; місто, рік (Додаток А ).

ЗАВДАННЯ (Додаток Б) заповнюється студентом самостійно, примітки заповнює науковий керівник. Усі дати, що вказуються у завдання слід уточнити на кафедрі.

Анотація (Додаток В) виконується українською й англійською мовами і містить відомості про автора; назву теми дипломної роботи; освітньо-кваліфікаційний рівень і спеціальність, за якими вона виконується; місце і рік захисту; стислий (до 1 сторінки) виклад змісту та результатів дослідження (Додаток В). Слово «АНОТАЦІЯ» пишеться по центру напівжирними великими літерами, без крапки наприкінці.

Зміст оформлюється за зразком поданим у Додатку Г. Слово «ЗМІСТ» пишеться по центру напівжирними великими літерами, без крапки (Додаток Г). Зміст містить найменування та номери початкових сторінок усіх складових: вступу, розділів, підрозділів і пунктів (якщо вони мають заголовок), висновків, списку використаних джерел, додатків тощо. У змісті кожний структурний елемент дипломної роботи супроводжується номером сторінки, з якої він розпочинається (Додаток Г).

Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів (пишеться по центру напівжирними великими літерами без крапки наприкінці, як показано на прикладі нижче).

Приклад:

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ АПК – агропромисловий комплекс ЗЕВ – зовнішньоекономічні відносини ЗЕД – зовнішньоекономічна діяльність НГК – національний господарський комплекс ПДВ – податок на додану вартість с/г – сільське господарство СОТ – світова організація торгівлі SWOT – метод діагностичного аналіз на основі визначення і т. д.

Усі прийняті у науці малопоширені умовні позначення, символи, одиниці, скорочення і терміни пояснюють у переліку, який вміщують безпосередньо після змісту, починаючи з нової сторінки. Незалежно від цього, за першої появи цих елементів у тексті роботи наводять їх розшифровку.

Перелік друкують двома колонками в яких зліва за абеткою наводять, наприклад, скорочення, справа – їх детальну розшифровку. Якщо в роботі спеціальні терміни, скорочення символи, позначення тощо повторюються менше трьох разів, перелік не складають, а їх розшифровку наводять у тексті при першому згадуванні.

Вступ до дипломної роботи за ОКР «спеціаліст» / «магістр» це відповідальна частина роботи, у якій коротко викладають оцінку сучасного стану проблеми, відзначаючи практично розв'язані та нерозв'язані задачі, наукові підходи, що існують у даній галузі, провідних вчених і фахівців, тенденції розв'язання поставлених задач, обґрунтування доцільності проведення наукових досліджень. Обов’язковими елементами вступу дипломної та магістерської роботи є: актуальність обраної теми; мета і завдання дослідження; об'єкт і предмет дослідження; обрані методи дослідження; наукова новизна і практична значущість отриманих результатів; інформація про апробацію результатів роботи та публікації. Слово «ВСТУП» пишеться по центру напівжирними великими літерами без крапки наприкінці. Зразок вступу наведено нижче:

Приклад:

ВСТУП Ціна і ціноутворення є важливим складовим функціонування ринкового механізму. Перед всіма комерційними і багатьма некомерційними організаціями постає завдання призначення ціни на свої товари та послуги. У зв`язку з цим формування цінової стратегії на українських підприємствах повинна ґрунтуватися на глибоких знаннях процесу ціноутворення та особливостей цінового регулювання. 5 Відомі найрізноманітніші види цін на товари і послуги. У найзагальнішому вигляді ціни є результатом домовленості між покупцем і продавцем товару чи послуг. Проте не завжди покупець і продавець мають можливість особисто вести переговори про прийнятний для обох сторін рівень цін. Найчастіше виробник чи продавець товару призначає ціну вже на стадії планування напрямків своєї діяльності, що вимагає прогнозування можливих варіантів цін на свою продукцію. Це, в свою чергу, вимагає глибоких знань суті процесу ціноутворення та формування навичок встановлення оптимальних рівнів цін. Однією із найбільш важливих і хворобливих проблем стало вільне ціноутворення внаслідок лібералізації цін. Тому виникає необхідність правильної орієнтації в ціновій кон`юнктурі ринку і проведення власної, ефективної для підприємця, цінової політики й формування цінової стратегії підприємства. Зміна ринкової кон`юнктури – складний динамічний процес, який впливає на ціноутворення і зумовлює необхідність постійного аналізу ринку, досконалого володіння методикою розрахунку цін та існуючих принципів регулювання процесу ціноутворення в Україні. Актуальність та необхідність подальшої розробки механізму ціноутворення та формування цінової стратегії на підприємствах різних галузей і різних форм власності в умовах трансформації економіки визначили вибір теми дипломної роботи. Метою роботи – є дослідження механізму формування цінової стратегії підприємства та її вдосконалення в сучасних умовах. Для досягнення мети в роботі поставлені наступні завдання: - систематизувати концептуальні підходи до процесу ціноутворення; - визначити організаційно-методичні засади механізму формування цінової стратегії підприємства; розглянути сучасні принципи та методи ціноутворення; 6 - розробити шляхи вдосконалення цінової стратегії підприємства в сучасних умовах. Об’єктом дослідження – є процес управління механізмом ціноутворення на підприємстві, як невід’ємної функції цінової стратегії. Предметом дослідження виступають оптимальні процеси ціноутворення на підприємстві ВАТ «Бершадський цегельний завод» та його цінова стратегія. Інформаційною базою дослідження послужили: опублікована статистична інформація, матеріали ВАТ «Бершадський цегельний завод», офіційна інтернет-сторінка Бершадського цегельного заводу www.bershtsegla.com.ua, баланс та фінансова звітність підприємства за 2009-2011 роки. Методи дослідження. При виконання роботи використані діалектичний метод, ситуаційний підхід, методи економіко-математичних розрахунків, статистичного, факторного та порівняльного аналізу. Наукова новизна роботи полягає в систематизації сучасних методик ціноутворення на підприємстві і застосування цих методик в практичній діяльності ВАТ «Бершадський цегельний завод», а також визначення оптимального варіанту процесу ціноутворення, який стане основою вдосконалення сучасної стратегії ціноутворення досліджуваного підприємства. Практичне значення одержаних результатів магістерської (дипломної) роботи полягає в наступному: - оцінено політику ціноутворення на підприємстві в процесі його операційної діяльності за 2009-2011 роки та виявлено несприятливі моменти у регулюванні цими процесами; - опрацьовано перспективні напрямки та шляхи удосконалення цінової політики підприємства. Апробація результатів. По темі дипломної роботи було опубліковано дві статті у збірнику матеріалів студентської наукової конференції присвяченої Дню науки «Формування особистості майбутнього економіста, фахівця високої кваліфікації» ВІЕ ТНЕУ (м. Вінниця).

РОЗДІЛИ.

Заголовки структурних частин роботи – «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» – друкують великими літерами по центру до тексту. Заголовки підрозділів подаються малими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Назви та порядковий номер розділів і підрозділів друкують жирним шрифтом. Крапку в кінці заголовка не ставлять. По основному тексту роботи нічого не підкреслюється і не виділяється.

Приклад: (назва розділу пишеться по центру, великими напівжирними літерами без крапки в кінці); (назва підрозділу пишеться з абзацу, маленькими буквами, крім першої великої.

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ МАРКЕТИНГОВОЇ СТРАТЕГІЇ ПІДПРИЄМСТВА 1.1. Сутність маркетингової стратегії підприємства Вибір видів маркетингової стратегії є однією зі складових успішного функціонування виробничого підприємства. Реалізація маркетингових цілей і стратегій може здійснюватися ……….. 1.2. Методика дослідження сучасних маркетингових стратегій Основними методологічними підходами в сучасних дослідженнях маркетингу промислових підприємств визнано методичні розробки ………… 1.3. Сучасні форми застосування маркетингових стратегій на промислових підприємствах України В період трансформаційних процесів, що стали властиві українським підприємствам, зокрема, й були ускладнені глибокими кризовими явищами в економіці держави, загалом, ……….. Висновки до розділу 1 В процесі формування маркетингової стратегії підприємства поряд з наведеними вище загальними підходами до її проведення, необхідно враховувати специфічні умови, притаманні промисловій діяльності. З погляду споживача маркетинг часто використовується як показник вартості ……….

По основному тексту відстані наступні:

- між заголовком розділу та підрозділу – один «Enter» (1,5 інтервали) пропускається, в наступному пишемо (як на прикладі вище);

- між заголовком підрозділу та основним текстом – один «Enter» (1,5 інтервали) пропускається, в наступному пишемо;

- по закінченню тексту підрозділу (1.1.; 1.2.) пропускаємо два «Enter» і починаємо наступний підрозділ, чи висновок до розділу.

Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розмежовують крапкою. Кожну структурну частину роботи (кожен розділ) треба починати з нової сторінки (це не стосується підрозділів і пунктів)

Перенесення слів у заголовку розділів не допускається. Відстань між заголовком і подальшим чи попереднім текстом має бути не більше ніж два рядки. Відстань між основами рядків заголовку, а також між двома заголовками приймають такою, як у тексті (1,5 інтервали). Не допускається розміщувати назву розділу, підрозділу, а також пункту й підпункту в нижній частині сторінки, якщо після неї розміщено тільки один рядок тексту.

Розділи, підрозділи, пункти, підпункти роботи слід нумерувати арабськими цифрами. Розділи повинні мати порядкову нумерацію в межах викладення суті роботи і позначатися арабськими цифрами без крапки, наприклад, 1, 2, 3 і т. д.

Приклад:

РОЗДІЛ 3 СУЧАСНІ ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ МАРКЕТИНГОВОЇ СТРАТЕГІЇ ПІДПРИЄМСТВА

Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, відокремлених крапкою. Після номера підрозділу ставлять крапку, наприклад 1.1., 1.2. і т. д.

Приклад:

РОЗДІЛ 3 СУЧАСНІ ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ МАРКЕТИНГОВОЇ СТРАТЕГІЇ ПІДПРИЄМСТВА 3.1. Визначальні чинники застосування елементів маркетингу на підприємствах з кризовими станами

Пункти повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу або підрозділу. Номер підпункту (за потреби) складається з номера розділу і порядкового номера пункту або з номера розділу, порядкового номера підрозділу та порядкового номера підпункту, відокремлених крапкою.

Приклад:

РОЗДІЛ 3 СУЧАСНІ ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ МАРКЕТИНГОВОЇ СТРАТЕГІЇ ПІДПРИЄМСТВА 3.1. Визначальні чинники застосування елементів маркетингу на підприємствах з кризовими станами 3.1.1. Маркетинговий реінжиніринг та його впровадження на українських підприємствах

Подання текстового матеріалу.

Текстовий матеріал дипломної роботи подається у різних формах. До нього (окрім розглянутих, вище елементів) належать складні числівники, літерні позначення, цитати, посилання, перерахування і т. ін., тобто те, що при оформленні потребує знання особливих техніко-орфографічних правил. Тут, як правило, використовується цифрова та словесно-цифрова форма запису інформації.

Прості кількісні числівники, якщо при них немає одиниць виміру, пишуться словами (п’ять випадків, п'ять підприємств). Складні числівники пишуться цифрами, за винятком тих, якими починається абзац. Числа із скороченим позначенням одиниць виміру пишуться цифрами (24 кг, 125 грн.). При перерахуванні однорідних чисел (величин, відношень) скорочена назва одиниць виміру ставиться після останньої цифри. Числівники, які входять до складних слів, у наукових текстах пишуться цифрою (наприклад, 30-відсотковий обсяг).

У дипломних роботах часто використовуються скорочення, зокрема: літерні абревіатури; складноскорочені слова; умовні скорочення за початковими літерами слів; умовні скорочення за частинами слів та початковими літерами.

Літерні абревіатури складаються з перших (початкових) літер повних найменувань (наприклад, США, СОТ, ЄС тощо). Якщо використовуються не загальноприйняті абревіатури, а запропоновані автором, при першому згадуванні вони вказуються у круглих дужках після повного найменування, надалі вживаються у тексті без розшифровки, або подаються у переліку умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів перед вступом.

Іншим видом скорочень є складноскорочені слова, які складаються з усічених та повних слів (наприклад, профспілка, райдержадміністрація тощо).

Наведемо кілька загальноприйнятих умовних скорочень, що використовуються при оформленні дипломної роботи:

а) після перерахування (та ін.; і т.д.; і т.п.);

б) при посиланнях (див. - дивись, пор. - порівняти);

в) при позначенні цифрами століть і років (ст., р., рр.).

У наукових текстах і формулах дуже поширені літерні позначення. У дипломній роботі повинна бути створена така система, коли одному літерному позначенню відповідає одна величина, і навпаки, кожна величина репрезентується одним літерним позначенням.

Сторінки роботи слід нумерувати арабськими цифрами, додержуючись наскрізної нумерації впродовж усього її тексту. Номер сторінки проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці. Ілюстрації й таблиці, розмішені на окремих сторінках, включають до загальної нумерації сторінок.

Кожну структурну частину дипломної роботи треба починати з нової сторінки (це не стосується підрозділів і пунктів).

Основна частина роботи – це її головна структурна складова, яка містить викладення відомостей про предмет (об'єкт) дослідження або розроблення, котрі є необхідними і достатніми для розкриття сутності даної роботи (опис методології дослідження, характеристик і/або властивостей об'єкта дослідження, основних принципових рішень та механізмів, що забезпечують їх реалізацію) та її результатів. Вона складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів. У розділах основної частини детально розглядаються методика і техніка дослідження, узагальнюються його результати. Зміст розділів основної частини має точно відповідати темі роботи, її меті та завданням. Основна частина повинна складатися не менше як із трьох розділів, кожний розділ вміщує не менше двох підрозділів. Кожний розділ основної частини завершується висновками, які містять стислий виклад одержаних результатів (1 сторінка). Висновки до розділу пишуть одразу після тексту розділу, відступаючи лише два Enter.

Приклад:

Висновки до розділу 1 В процесі формування маркетингової стратегії підприємства поряд з наведеними вище загальними підходами до її проведення ……….

ВИСНОВКИ загальні (до усієї дипломної / магістерської роботи) розміщують безпосередньо після основної частини, починаючи з нової сторінки. У них наводять отримані автором особисто основні наукові результати, які розкривають ступінь досягнення мети та завдань дипломної роботи, їх наукову, економічну і соціальну значущість, відзначають позитивні та негативні сторони запропонованих рішень, порівняння з відомими розв'язками, формулюють рекомендації щодо наукового і практичного використання здобутих результатів. Текст висновків доцільно поділяти на пункти. Рекомендований обсяг висновків до дипломної роботи складає 2-3 сторінки; до магістерської роботи – 3-4 сторінки.

Приклад:

ВИСНОВКИ Результатом проведеного дослідження стало всебічне осмислення процесів формування маркетингового потенціалу підприємства, яке перебуває, сьогодні, на вельми мінливому українському ринку товарів та послуг. З цих позицій стає можливим визначення певних висновків та внесення пропозицій. 1. Перехід до ринкової економіки України передбачає розв’язання багатьох виробничих, науково-технічних, організаційних і економічних проблем. Прибутковість і конкурентоспроможність є основними критеріями оцінки маркетингової та виробничо-господарської діяльності кожного підприємства. В економічному аналізі використовується кінцевий фінансовий результат діяльності підприємства – це прибуток. 2. Прибуток є основним фінансовим ……….

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ (Додаток Д) містить перелік джерел, з яких у роботі використано матеріали і на які є посилання у тексті. Цей перелік починають з нової сторінки, подаючи бібліографічні описи в алфавітному порядку з їх наскрізною нумерацією. Бібліографічні описи посилань у переліку наводять відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи (Додаток Д та приклад).

Приклад:

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ Закон України «Про господарські товариства», затверджений Постановою ВРУ №1577-12 від 19.09.91 р. (із змінами №2409-ІІІ від 17.02.2011 р.) // ВВР. – 2011. – №31. – Ст. 146. Амоша О. Промислова політика України: концептуальні орієнтири на середньострокову перспективу / О. Амоша, В. Вишневський, Л. Збаразська // Економіка України. – 2010. – № 11. – С. 4-14. Березін О.В. Економіка підприємства: [Навч. посіб.] / О.В. Березін, Л.М. Березіна, Н.В. Бутенко. – К.: Знання, 2009. – 390 с. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.vin.gov.ua/ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.me.gov.ua/control /uk/publish/article?art_id=44593&cat_id=44592

ДОДАТКИ вміщують матеріал, який:

а) є необхідним повного висвітлення теми, але включення його до основної частини може порушити впорядкований й логічний виклад тексту роботи;

б) не може бути послідовно розміщений в основній частині роботи через великий обсяг або способи відтворення;

в) підтверджує апробацію та впровадження результатів досліджень.

У додатки можуть бути включені додаткові ілюстрації або таблиці, а також матеріали, які через великий обсяг, специфіку викладення або форму подання не можуть бути внесені до основної частини (оригінали фотографій, проміжні математичні докази, формули, розрахунки; інструкції, методики, опис комп'ютерних програм, первинні документи або їх копії тощо). Бажаним є розміщення в додатках Фінансової звітності та Балансу досліджуваного підприємства.

Додатки оформляють як окрему частину роботи, тому вони обов’язково мають титульний аркуш (Додаток Ж)

Кожний додаток має починатися з нової сторінки. Крім цього, він повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами (крім першої великої) по правому краю сторінки відносно тексту. Малими літерами (крім першої великої) потрібно зазначити слово «Додаток » і велику літеру для його позначення (наприклад, «Додаток А»).

Приклад:

Додаток А Коди Дата 11.12.2011 Підприємство Відкрите акціонерне товариство "Миронівське районне підприємство "Агромашдеталь" за ЄДРПОУ 01581373 Територія за КОАТУУ 0531610560 Форма власності ПРИВАТНА ВЛАСНIСТЬ за КФВ 10 Орган державного управління АКЦІОНЕРНІ ТОВАРИСТВА ВІДКРИТОГО ТИПУ за СПОДУ 6055 Галузь РЕМОНТ ТРАКТОРIВ I СIЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ МАШИН за ЗКГНГ 19234 Вид економічної діяльності Ремонт (спеціалізований) тракторів та інших сільськогосподарських машин за КВЕД 29.32.4 Одиниця виміру: тис. грн. Контрольна сума Адреса: д/в Київська Миронівський 28493 Миронівка Ленiна 70 Баланс на 31.12.2012 Актив Код рядка На початок звітного періоду На кінець звітного періоду 1 2 3 4 I. Необоротні активи Нематеріальні активи: - залишкова вартість 010 1 0 - первісна вартість 011 17 19 - накопичена амортизація 012 ( 16 ) ( 19 ) Незавершене будівництво 020 0 0 Продовження додатку А Основні засоби: - залишкова вартість 030 - первісна вартість 031 - знос 032 ( 2309 ) ( 2418 ) Довгострокові біологічні активи:: - справедлива (залишкова) вартість 035 0 0

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч і Ь (наприклад, додаток А, додаток Б і т. д.). Один додаток позначається як додаток А. Додатки повинні мати спільну з попереднім текстом наскрізну нумерацію сторінок.

Якщо матеріал додатку переноситься на наступну сторінку, слід у правому верхньому кутку вказувати : «Продовження додатку А».

Якщо один додаток складається з декількох частин або розділів його доцільно нумерувати наступним чином : «Додаток А 1» (наприклад для Балансу за 2010 рік; «Додаток А 2» – для Балансу за 2011 рік; «Додаток А 3» – для Балансу за 2012 рік.

Подання рисунків.

Ілюстрації (креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми, фотознімки) слід розміщувати у роботі безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. На всі ілюстрації мають бути посилання у тексті. Якщо ілюстрації створені не автором роботи, необхідно при їх поданні дотримуватись вимог чинного законодавства про авторські права, тобто посилатися на джерело.

Ілюстрації можуть мати назву, яку розміщують під ілюстрацією. За необхідності під ілюстрацією розміщують пояснювальні дані. Ілюстрація позначається словом «Рисунок» «Рис.», яке разом з номером і назвою ілюстрації розміщують після пояснювальних даних по центру відносно тексту, наприклад, «Рисунок 3.1. Схема розміщення об'єктів приватизації».

Відстань між текстом і рисунком – один «Enter» (1,5 інтервали). Рисунок не повинен зливатися з текстом чи накладатися на нього. Після рисунку, одразу пишеться його назва (по центру), відступивши один «Enter» (1,5 інтервали) й далі основний текст (як це показано на прикладі).

Ілюстрації слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком ілюстрацій, наведених у додатках. Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, відокремлених крапкою, наприклад, «Рис. 3.2.» – другий рисунок третього розділу.

Якщо ілюстрація не вміщується на одній сторінці, можна переносити її на інші сторінки, вміщуючи назву ілюстрації на першій сторінці, пояснювальні дані – на кожній сторінці, і під ними позначають: «Рис. 2.1., аркуш 44». Ілюстрації, за необхідності, можуть бути перелічені в змісті з зазначенням їх номерів, назв і номерів сторінок, на яких вони вміщені.

Приклад:

Управління в сучасних умовах господарювання набуло широкого сенсу й застосування. Зміст мети в управлінні можна проілюструвати за допомогою кількох характеристик (рис. 3.2). Рис. 3.2. Характеристика основних груп факторів, що визначають мету в управлінні. Як видно з рисунку 3.2, визначення мети в управлінні – це логіко-аналітичний та емоційний процес, який має спиратися на наукові засади, що допомагають вибрати характеристики загальної мети.

Найбільш вживаними видами ілюстрацій є схеми, графіки, діаграми. Для їх виконання необхідно використовувати комп'ютерну техніку та типові комп'ютерні програми, наприклад, МS Оffice, Аdobe Роhotoshop, Согеl Draw та ін.

Подання таблиць.

Цифровий матеріал, зазвичай, оформлюють у вигляді таблиць. За змістом таблиці поділяються на аналітичні і неаналітичні. Аналітичні таблиці є результатом обробки й аналізу цифрових показників. Як правило, після таких таблиць робиться узагальнення про нове (виведення) знання, яке описується у тексті словами "таблиця дає змогу зробити висновок, що...", "із таблиці видно, що..." і т.д. До неаналітичних таблиць вміщують здебільшого числові дані, необхідні лише для подання інформації або констатації певного стану речей.

Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, у якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці мають бути посилання в тексті роботи. Номер таблиці: «Таблиця 1.1» – пишуть по правому краю з великої літери, без крапки в кінці. Назву таблиці пишуть по центру відносно тексту з великої літери, без крапки в кінці. В назві та у самій таблиці нічого не виділяють і не підкреслюють.

Приклад:

Фінансовий стан підприємства залежить від результатів його виробничої, комерційної та господарської діяльності (табл. 2.6). Показники даних значень є змінними. Таблиця 2.6 Основні фінансово-економічні показники і коефіцієнти № з/п Показники і коефіцієнти Нормативне значення Фактичне на початок 2012 р. Значення на кінець 2012 р. Висновки 1. Коефіцієнт покриття Кп >1 4,87 4,13 норма 2. Коефіцієнт автономії Кавт >0,5 0,85 0,83 норма 3. Коефіцієнт фінансової стабільності Кфс >1 9,77 15,44 норма Таким чином з таблиці 2.6 видно, що, фінансова стійкість підприємства є комплексним поняттям, що залежить від численних і різноманітних факторів. Особливо даний факт визначається за допомогою ……..

Таблиці слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком таблиць, що наводяться у додатках. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою, наприклад, таблиця 2.1 – перша таблиця другого розділу.

Таблиця повинна мати назву, яку друкують малими літерами (крім першої великої) і вміщують над таблицею по центру без жирних літер. Назва має бути стислою і відбивати зміст таблиці. Відстань від тексту до назви таблиці – один «Enter» (1,5 інтервали), і так само від таблиці далі до тексту – один «Enter» (1,5 інтервали). Таблиця не повинна зливатися з текстом, чи бути від тексту дуже далеко.

Якщо рядки або графи таблиці виходять за межі формату сторінки, таблицю поділяють на частини, розміщуючи одну частину під одною, або поруч, або переносячи частину таблиці на наступну сторінку, повторюючи в кожній частині таблиці її «шапку» і «боковик». При поділі таблиці на частини допускається її «шапку» або «боковик» заміняти відповідно номерами граф чи рядків, нумеруючи їх арабськими цифрами у першій частині таблиці.

Слово "Таблиця 1.1" вказують один раз праворуч над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть: "Продовження таблиці 1.1" з зазначенням номера таблиці.

Заголовки граф таблиці починають з великої літери, а підзаголовки – з малої, якщо вони складають одне речення з заголовком. Підзаголовки, що мають самостійне значення, пишуть з великої літери. В кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять. Заголовки і підзаголовки граф указують в однині.

Приклад:

Фінансовий стан підприємства залежить від результатів його виробничої, комерційної та господарської діяльності (табл. 2.6). Показники даних значень є змінними. Таблиця 2.6 Основні фінансово-економічні показники і коефіцієнти № з/п Показники і коефіцієнти Нормативне значення Фактичне на початок 2012 р. Значення на кінець 2012 р. Висновки 1 2 3 4 5 6 1. Коефіцієнт покриття Кп >1 4,87 4,13 норма 2. Коефіцієнт автономії Кавт >0,5 0,85 0,83 норма Продовження таблиці 2.6 1 2 3 4 5 6 3. Коефіцієнт фінансової стабільності Кфс >1 9,77 15,44 норма 4. Коефіцієнт швидкої ліквідності >1 0,77 1,04 нижче норми Таким чином з таблиці 2.6 видно, що, фінансова стійкість підприємства є комплексним поняттям, що залежить від численних і різноманітних факторів. Особливо даний факт визначається за допомогою ……..

Подання формул та рівнянь.

Формули та рівняння розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки. Вище і нижче кожної формули або рівняння потрібно залишити не менш ніж один вільний рядок. Для їхнього виконання застосовують редактор формул.

Формули і рівняння у роботі (за винятком поданих у додатках) слід нумерувати арабськими цифрами за їхньою порядковістю в межах розділу. Номер формули або рівняння складається з номера розділу і порядкового номера формули чи рівняння, відокремлених крапкою (наприклад, формула (1.3) – третя формула першого розділу). Номер формули або рівняння зазначають на рівні формули або рівняння в дужках у крайньому правому положенні в рядку.

Приклад:

Таким чином, рівень конкурентного потенціалу марки, залежить від результатів управління процесом просування марки й характеру стратегічної її рекламної активності на ринку виробників сільськогосподарської техніки: ΥКПМ = f (ЕП бренда , Стр Акт) , (1.1) де КПМ – рівень конкурентного потенціалу марки; ЕП бренда – ефективність просування марки, оцінювана ступенем знання, споживання, лояльності до марки (внутрішній аспект); Стр Акт – стратегічна активність марки.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що містяться у формулі чи рівнянні, слід наводити безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони подані у формулі чи рівнянні. Пояснення значення кожного символу та числового коефіцієнта слід подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають з абзацу словом «де» з малої літери без двокрапки.

Перенесення формули чи рівняння у наступний рядок допускається тільки на знаках виконуваних операцій, повторюючи знак операції на початку наступного рядка. Коли переносять формули чи рівняння на знакові операції множення, застосовують знак «х».

Формули, розташовані одна за одною, відокремлюють комою.

Приклад:

Подання переліків.

У текстах використовують переліки, що складаються як із закінчених, так і незакінчених фраз. Незакінчені фрази пишуться з маленьких літер і позначаються арабськими цифрами або маленькими літерами із напівкруглою дужкою, що закривається.

Перший варіант: перелік складається з окремих слів (або невеликих фраз без розділових знаків), які пишуться в підбір з іншим текстом і відокремлюються один від одного комою. Наприклад: Продукція сільського господарства включає: 1) продукцію рослинництва, 2) продукцію тваринництва.

Другий варіант: перелік складається із розгорнутих фраз із власними розділовими знаками. При цьому його елементи доцільно писати з нового рядка і відокремлювати один від одного крапкою з комою, позначаючи їх малою літерою з круглою дужкою або знаком дефіс. Наприклад:

Сукупні ресурси домогосподарств включають:

а) грошові доходи, вартість спожитої продукції, отриманої з особистого підсобного господарства;

б) пільги та субсидії на оплату житлово-комунальних послуг, на придбання скрапленого газу, твердого, рідкого палива;

в) пільги на оплату санітарно-курортних путівок, послуг, міжміського транспорту, зв’язку;

г) інші надходження.

Коли елементи переліку є закінченими фразами, їх пишуть з абзацними відступами, починаються з великих літер і відокремлюють один від іншого крапкою.

Наприклад:

У системному блоці розташовуються всі основні вузли комп’ютера:

1. Електронні схеми, які керують роботою комп’ютера (мікропроцесор, оперативна пам’ять, контролери пристроїв та інші).

2. Блок живлення, що перетворює електроживлення мережі в постійний струм низької напруги.

3. Нагромаджувачі (або дисководи) для гнучких магнітних дисків, які використовуються для читання та запису на гнучкі магнітні диски (дискети).

4. Нагромаджувач на твердому магнітному диску, який призначений для читання і запису на твердий магнітний диск, що не знімається (вінчестер).

Текст усіх елементів переліку граматично підпорядковується головній увідній фразі, її не рекомендується переривати на прийменнику або сполучнику (на, із, від, те, що).

Для подальшої деталізації переліку використовують другий рівень, для позначення якого слід використовувати арабські цифри з дужкою.

Приклад:

а) грошові кошти;

б) дебіторська заборгованість;

в) витрати майбутніх періодів.

Переліки першого рівня деталізації друкують малими літерами з абзацного відступу, другого рівня – з відступом відносно місця розташування переліків першого рівня.

Примітки.

Примітки вміщують у роботі за необхідності пояснення змісту тексту, таблиці або ілюстрації. Примітки розташовують безпосередньо після тексту, таблиці, ілюстрації, яких вони стосуються. Одну примітку не нумерують. Слово "Примітка" друкують з великої літери з абзацного відступу, не підкреслюють, після слова "Примітка" ставлять крапку і з великої літери в тому ж рядку подають текст примітки. Текст примітки друкувати кеглем 12 з одинарним інтервалом.

Приклад:

Примітка. Розраховано автором за даними [3, 125].

Декілька приміток нумерують послідовно арабськими цифрами з крапкою. Після слова "Примітки" ставлять двокрапку і з нового рядка з абзацу після номера примітки з великої літери подають текст примітки.

Приклад:

Примітки:

1. За даними Держкомстату України.

2. Станом на 1.01.2011 р.

Виноски.

Пояснення за окремими даними, наведеними у тексті або таблицях, допускається оформляти виносками. Виноски позначають надрядковими знаками у вигляді арабських цифр (порядкових номерів). Нумерація виносок – окрема для кожної сторінки. Знаки виноски проставляють безпосередньо після того слова, числа, символу, речення, до якого дають пояснення, та перед текстом пояснення.

Текст виноски вміщують під таблицею або в кінці сторінки й відокремлюють від таблиці або тексту лінією довжиною 30-40 мм, проведеною в лівій частині сторінки. Текст виноски починають з абзацного відступу і друкують кеглем 12 з мінімальним міжрядковим інтервалом.

Приклад:

Текст: «Він базується на використанні інтуїтивного прогнозування за методом Дельфи1». ___________________________________ 1 У стародавньому місті Дельфи жерці змагались у пророкуванні майбутнього. Метод, який названо ім'ям цього міста, спочатку використовувався для «прорікання» часу настання події, що прогнозувалася. Він не допускає прямих контактів між експертами.

Оформлення цитат і посилань на джерела та літературу.

Дипломну роботу як кваліфікаційну працю оцінюють також за рівнем використання автором бібліографічних джерел. Цитати слід використовувати для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або критичного аналізу друкованого твору. Науковий етикет вимагає точно відтворювати цитований текст, бо найменше скорочення наведеного тексту може викривити зміст, закладений автором. Крім тексту до цитат відносяться запозичені таблиці, схеми, діаграми, формули тощо.

Загальні вимоги до цитування такі:

1. Текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться дослівно, тобто у тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, зі збереженням особливостей авторського написання.

2. Цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту і без перекручень думок автора. Пропуск слів і речень у цитаті допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками.

3. Кожна цитата обов’язково супроводжується посиланням на джерело.

4. При непрямому цитуванні (переказі, викладанні думок інших авторів своїми словами) слід бути максимально точним і коректним, посилатись на джерело.

Посилання в тексті роботи на джерела слід зазначати порядковим номером за списком використаних джерел, виділеним квадратними дужками, наприклад, «у роботах [1-7]». При цитуванні або використанні цифрового чи іншого матеріалу в посиланні крім порядкового номера джерела через кому вказують сторінку [7, 18]. При посиланні на декілька джерел між їх номерами ставиться крапка з комою [15, 145-146; 34, 321].

Допускається наводити посилання на джерела у виносках, при цьому оформлення посилання має відповідати його бібліографічному опису за списком використаних джерел із зазначенням номера.

При посиланнях на розділи, підрозділи, пункти, підпункти, ілюстрації, таблиці, формули, рівняння, додатки зазначають їх номери. При посиланнях слід писати: «... у розділі 4 ...», «...дивись 2.1 ...», «... за 3.3.4 ...», «... відповідно до 2.3.4.1...», «... на рис. 1.3 ...», або «...на рисунку 1.3 ...», «... у таблиці 3.2 ...», «... (див. табл. 3.2) ...», «...за формулою (3.1)...», «... у рівняннях (1. 2) - (1.5)...», «... у додатку Б...».

У додатках К – Н подано взірці оформлення документів, які подаються при захисті дипломної та магістерської роботи:

1. Додаток К – зразок відзиву наукового керівника.

2. Додаток Л – зразок рецензії.

3. Додаток М – зразок довідки про замовлення виконання дипломної роботи.

4. Додаток Н – зразок довідки про впровадження окремих результатів та рекомендацій дипломної роботи.

ДОДАТКИ

Додаток А

Зразок титульного аркуша дипломної роботи за ОКР «магістр»

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Тернопільський національний економічний університет

Вінницький інститут економіки