0764437_46863_tablicya_istoriya_ukra_ni_v_datah
...docПеріод поширення і ствердження російської влади
|
ХVІІІ століття |
1702 - 1704 |
Повстання на Правобережжі під проводом Семена Палія, Самійла Самуся, Захара Іскри та Андрія Абазіна. |
1703 |
Облога поляками Семена Палія у Фастові. |
1703 - 1711 |
Антигабсбурзьке повстання угорців під проводом трансільванського князя Ференца Ракоці; основний осередок повстання знаходився у Мукачеві. |
1703 – 1725 |
Десятки тисяч українських селян та козаків були насильно зігнані на будівництво Петербурга і Ладозького каналу, близько 25 тисяч загинули від хвороб в тамтешніх болотах. |
1704 – 1706 |
Похід І.Мазепи та російських військ на Правобережну Україну (Біла Церква-Острог-Замостя), під час якого, зокрема, було схоплено і страчено провідника повстання полковника С.Палія, а І.Мазепа отримав згоду Петра І на долучення до своїх володінь Правобережжя. (Польща у цей час вела Північну війну зі Швецією і не мала можливості дати гідну відсіч Гетьману). |
1707 - 1709 |
Повстання у Росії під проводом К.Булавіна – охопило, зокрема, Східну Слобожанщину і Запоріжжя. |
1708 |
Під час Північної війни шведські війська на чолі з королем Карлом ХІІ окупували Польщу і вступили на Смоленщину, після чого повернули на Україну. Петро І надавати військову допомогу І.Мазепі відмовився. Донос полковник Кочубея та Іскри на І.Мазепу Петру І. 28 (30?) жовтня – Гетьман Іван Мазепа з частиною старшини і козаків перейшов на бік ворога Петра І - короля Швеції Карла ХІІ. Наказ Петра І страчувати кожного запорожця. Російський церковний Синод за вказівкою Петра І оголошує анафему гетьману І.Мазепі. 2 листопада – Взяття і знищення військами князя О.Меншикова столиці – Батурина і від 6 до 15 тисяч його мешканців. 6 (11?) листопада – обрання промосковською старшиною нового Гетьмана – Івана Скоропадського (1708 – 1722). Перенос гетьманської столиці на російський кордон до Глухова. На чолі козацької армії і полкових округів призначено російських офіцерів. О.Меньшиков отримав землі на Лівобережній Україні, зокрема, Стародубщину. 19 листопада 1708 – 7 січня 1709 – оборона Веприка. 8 грудня: Петро І запровадив у Росії губернський поділ (засновано 8 губерній). Зокрема, утворено Київську губернію (у складі Гетьманщини, а також курських земель) і Азовську – у басейні Дону та Сіверського Дінця. |
1709 |
1 квітня – 26 червня – облога шведами Полтави. 14 (25) травня – російські війська за підтримку І.Мазепи взяли і зруйнували Запорізьку Січ (Чортомлицьку). Козаки рятуються у пониззі Дніпра – на землях Кримського ханства і споруджують тут Кам’янську Січ біля Газикермена (1709-1711). 27 (28) червня: Полтавська битва – російська армія Петра І розгромила шведську. 30 червня: капітуляція шведської армії під Переволочною. Карл ХІІ та І.Мазепа рятуються втечею у межі османських володінь у Молдавії, де І.Мазепа і помирає 21 вересня. Разом з гетьманом емігрувала частина козацької старшини та 4 000 запорожців. 7 липня – Решетилівські статті - петиція гетьмана І.Скоропадського з 1ё14 пунктів цареві Петру І з проханням регламентувати російсько-українські відносини. Задовільнені не були. На Україні поставлено на утримання 10 російських полків; козацькі загони спрямовуються у північну Росію для ведення бойових дій, а також будівництва Санкт-Петербурга і Ладозького каналу. Петро І примусив скоротити число студентів КиєвоМогилянської Академії з 2000 до 161, а кращі просвітники переїхали до Москви. Указ про обов'язковість цензурування до друку українських книжок у Москві 29 липня: ультиматум російського посла султанові про видачу Карла ХІІ і І.Мазепи. |
1710 |
5 квітня – обрання у Бендерах гетьманом Пилипа Орлика (1710 -1742); проголошення «Пактів й конституцій законів і вольностей війська Запорізького». Травень: Кримський хан Девлєт ІІ Герай уклав союз з Пилипом Орликом. 20 листопада – Турція оголошує війну Росії. Початок Російсько-турецької війни 1710 - 1713 рр. |
1711 |
Січень – квітень: похід кримських татар на Правобережну Україну (за підтримки П.Орлика і польськіх загонів Й.Потоцького). 30 квітня: за відсутності провідника угорського повстання Ференца Ракоці його воєначальник барон Ш.Карої укладає з австрійською владою мирний договір у Сатмарі. 1 травня – основні сили куруцев (12 000) капітулюють біля Сатмара. 25 травня: невдалий штурм Білої Церкви татарами та козаками П.Орлика. Весна: московська армія вступає на Правобережну Україну. Початок Прутського походу Петра І. Квітень – Петр І укладає союз з молдавським господарем Д.Кантемиром. Червень: невдалий похід гетьмана І.Скоропадського (20 000) і Бутурліна (7 000) на Крим (Перекоп). 22 червня: здача габсбурзьким військам останньої фортеці угорських повстанців – куруцев – Мукачівського замку . 25 червня: армія Петра І (46 000 воїнів і 120 гармат) та загін Д.Кантеміра (5 000 воїнів) підступили до м.Ясси. 8-9 липня: битва і оточення російської армії південніше Ясс на Пруті. 12 липня: Прутська мирна угода: Росія повертала Османській імперії Азов, знищувала фортеці Таганрог, Кам’яний затон на Дніпрі та Новобогородицьку на Самарі, визнавала сюзеренітет турків над землями Запоріжжя, а також виводила свої війська з території Речі Посполитої (в т.ч. з Правобережної України). Фактичне припинення війни 1710 – 1713 рр. |
1711 - 1728 (1734?) |
Олешківська Січ у гирлі Дніпра. |
1712 |
Скасування полкового устрію на Правобережжі. |
1714 |
Відновлення польського панування на Правобережжі. Уз Петра І, яким дозволялось українське збіжжя експортувати лише через російські порти (Ригу, Петербург, Архангельськ). |
1716 |
Москва заборонила українцям їздити в Європу по крам |
1718 |
Пожежею знищено бібліотеку Києво-Печерського монастиря. Москва заборонила вивозити до Європи український тютюн. |
1719 |
Заборона вивезення українського збіжжя до Європи |
1720 |
Указ Петра І про заборону друкувати в Малоросії будь-які книги, крім церковних. Заборона вивозити скляні вироби до Європи. |
1721 |
30 серпня – Ништадтський мир: закінчення Північної війни Росії зі Швецією; Росія отримала частину Ліфляндії з Ригою, Естляндію, Іжору, частину Карелії. Наказ про цензурування українських книжок. Накладені штрафи на Київську та Чернігівську друкарні за книжки «не во всем с великороссийскими сходные». Знищення Чернігівської друкарні. Замість Московського патріархату Петро І запроваджує Святійший Синод у складі чиновників і церковних ієрархів. |
1722 |
29 квітня - Лівобережна Україна із відомства Колегії закордонних справ була переведена під управління Сенату Росії, що мало на меті подальше обмеження самоврядування в Україні. Заборона привозити в Україну західноєвропейські вироби. |
1722 |
З 16 травня - Перша Малоросійська колегія (1722 – 1727). Штат складався з 6 російських офіцерів та прокурора. Колегія стягувала побори до царської казни, розквартировувала на Україні російські війська, контролювала діяльність Генеральної військової канцелярії тощо. Призначення у Київ мітрополітом Варлама Вонятовича (1722 -1730). |
1722 |
Гетьман на Лівобережжі – Павло Полуботок (1722 – 1723) |
1722 - 1794 |
Життя Григорія Сковороди |
1723 |
29 лютого – у Петропавлівський фортеці у Петербурзі загинув гетьман П. Полуботок |
1725 - 1727 |
Царювання у Петербурзі Катерини І |
1727 |
1 жовтня - Гетьман на Лівобережжі – миргородський полковник Данило Апостол (1727 – 1734) Заснування Харківського колегіуму. |
1727 - 1730 |
Царювання у Росії Петра ІІ Олексійовича |
1730 |
Заслання Київського митрополит Варлама на північ. |
1730 - 1740 |
Царювання Ганни Іоанівни |
1731 - 1733 |
Спорудження Української оборонної лінії; загалом будівництво тривало і в 1740-ві. Існувала до 1764 р. |
1734 |
Запорожцям повернено статус підданих Російської імперії. Заснування Нової (Підпільнянської) Січі (1734 – 1775). Скасування гетьманства і створення «Правління гетьманського уряду»:3 російських чиновника і 3 представника старшини під головуванням князя Шаховського (незабаром – Баратинського). |
1735 |
Початок російсько-турецької війни 1735 – 1739 рр. Вторгнення російської армії (20 000) на чолі з Леонтьєвим у напрямку Криму, напади на ногайців і повернення в Україну. Втрати українців під час війни становили 35 000 осіб (при населенні Гетьманщини 1,2 млн. осіб), витрати на утримання 50-75 російських полків – 1,5 млн. карбованців (10 річних бюджетів). |
1736 |
Гайдамацьке повстання на Правобережжі (1736 – 1740). Похід Х.Мініха з Ізюму на Азов і з Царичанки на Крим. 1 червня – здобуття росіянами Перекопу; похід на Бахчисарай (25 червня) ; 20 червня - здобуття росіянами Азову. 2 липня – здобуття Кінбурна; відступ на Самару. |
1737 |
Квітень 70-тисячна армія Х.Мініха рушила на Очаків. 2 липня – здобуття росіянами Очаківа. 40-тисячна армія П.Лассі через Сиваш вдерлась у східний Крим і здобула 15 серпня Карасу-Базар, після чого відступила через Перекоп. |
1738 |
Заснування Переяславського колегіуму і Глухівської співочої школи. Літо – похід П.Лассі в Північний Крим |
1738 - 1745 |
Дії опришків у Покутті під проводом О.Довбуша |
1739 |
Російські війська залишили Кінбурн і Очаків. 27 серпня: перемога російських військ на чолі з Х.Мініхом над турками при Ставучанах, здобуття Ясс і Хотина. Бєлградський мир (закінчення війни Турції з Росією і Австрією) , за яким Росія отримала Азов (але без укріплень) і контроль над Запоріжжям. |
1741 |
Початок царювання Єлизавети Петрівни (1741 – 1761) |
1744 |
Запровадження «Прав, за якими судиться малоросійський народ». Візит імператриці Єлизавети до Києва; прохання старшини про вибори нового гетьмана. |
1745 |
Серпень – загибель О.Довбуша |
1747 - 1753 |
Спорудження Андріївської церкви у Києві. |
1749 |
Випуск першої газети в Україні – «Кур’єр Львівський» (польською мовою). |
1750 |
Поновлення гетьманства. Гетьман Лівобережжя і Запоріжжя – 22-річний Кирило Розумовський (1750 – 1764). Гайдамацьке повстання на Правобережжі. |
1751 |
Травень – царський уряд виділив частину запорізьких земель між Синюхою і Дніпром сербам на чолі з полковником Й.Хорватом. Нова Сербія (1752 – 1764) |
1752 |
Заснування Слов’яносербії на Сіверському Донці і Бахмуті (1752 – 1764) |
1754 |
Утворення Новослобідського полку на південь від Нової Сербії. Існував у 1754 -1759 і у 1761 – 1764 рр. Бюджет Гетьманщини поставлено під контроль Петербурга, митні кордони з Росією скасовано. |
1754 - 1757 |
Будівництво фортеці Святої Єлизавети. Заснування Олександрії. |
1756 - 1763 |
Семирічна війна за участю козацьких полків. |
1762 |
Після вбивства чоловіка – імператора Петра ІІІ (1761 – 1762) – імператрицею Росії під іменем Катерина ІІ (1762 – 1796) стає німецька принцеса. |
1763 |
Гетьман К.Розумовський розділив Гетьманщину на 20 повітів. |
1764 |
22 березня – утворення Новоросійської губернії (початково – на землях Нової Сербії і Слов’яносербії) Польськім королем обрано проросійського кандидата – Станіслава Понятовського (1764 – 1795) 10 (17?) листопада – остаточна ліквідація гетьманства; утворення 2-ї Малоросійської колегії (1764 – 1786 рр.) |
1765 |
Ліквідація слобідських козацьких полків. |
1768 |
Коліївщина - антипольське повстання на Правобережжі під проводом М.Залізняка та І.Гонти. Придушені поляками за допомогою російських військ. Повстання на Запоріжжі. «Барська конфедерація» 1768 – 1769 рр. – рух проти проросійського короля Польщі. Напад гайдамаків на прикордонну Балту і спалення містечка. |
1768 - 1774 |
Російсько – турецька війна. |
1769 |
Червень – невдалий похід російських військ на чолі з генералом Бергом на Крим. Походи Крим-Герая на Запорізьки землі – останні походи татар на Україну. 9 вересня - Російські загони зайняли Хотин; 26 вересня – Ясси, а у листопаді – Бухарест. Створення Нововербованого козацького полку з населення Правобережної України. |
1769 - 1770 |
Повстання Дніпровського і Донецького пікінер них полків |
1769 - 1771 |
Заснування астрономічної обсерваторії у Львові. |
1770 |
Російсько-турецька війна: перемоги при Чесме (26 червня), на Ларзі (7 липня), при Кагулі (21 липня); російські війська окупували Молдову, Валахію, Буджак і Єдісан. |
1770 - 1771 |
Спорудження Дніпровської укріпленої лінії (від Олександрівська вздовж Кримського кордону до Петрівської фортеці). Заснування Олександрівська (нині м.Запоріжжя). |
1771 |
Російсько-турецька війна: Похід Долгорукова на Крим: здобуто Перекоп (червень), Гезлев, Кафу. Кримське ханство визнавалось незалежним, але під протекторатом Росії. У Криму залишились російські гарнізони. |
1772 |
1-й розділ Речі Посполитої: Пруссія отримала землі у пониззі Вісли, Росія – східну Білорусь, Австрія – Галичину. |
1773 |
Російсько-турецька війна: бойові дії йшли, в основному, на Нижньому Дунаї. |
1773 - 1775 |
Повстання у Росії О.Пугачьова. |
1774 |
10 липня - завершення російсько-турецької війни 1768 – 1774 рр.: Кючук-Кайнарджийський мирний договір – Росія отримала Кабарду, Азов, Керч і Єнікале, Кінбурн і землі між Дніпром і Південним Бугом, а також низку переваг. |
1775 |
7 травня: австро-турецька угода, за якою до Австрійської імперії перейшла Буковина. 4 червня – 100-тисячна російська армія на чолі з генерал-поручиком Петром Текелі при поверненні з Балкан захопила і знищила Запорізьку Січ (Більшість козаків ще не повернулись з війни). Кошового отамана Петра Калнишевського (1765 – 1775) з частиною старшини заслано на Соловки, де останній кошовий і помер 1803 р. Частина запорожців осіла в дельті Дунаю під захистом імперії, де була створена Задунайська Січ Ліквідація Полтавського полку. |
1776 |
Затверджено план побудови у пониззі Самари Катеринослава-І. Листопад - введення російських військ (кн. Прозоровський) до Криму з метою посадити на троні проросійського хана Шагин Герая. |
1776 – 1785 |
Задунайська Січ навколо Вілкова на Дунаї. |
1778 |
Літо – переселення кримських християн у Приазов’я, яке відбулося за ініціативи П.Румянцева-Задунайського і Катерини ІІ і за участю О.Суворова. Зокрема, Крим залишили 18 395 греків і 12 598 вірмен. 19 жовтня – заснування Херсону |
1779 |
Заснування греками Маріуполя (на місці козацького поселення Домаха) |
1780 |
Заснування Павлограду |
1781 |
Ліквідація автономного устрою Лівобережної України |
1782 |
Заснування Нікополя |
1783 |
8 квітня - Ліквідація Кримського ханства і долучення його земель у Криму, Приазов’ї і на Кубані до Російської імперії. 3 травня: Указ Катерини ІІ про закріпачення селян Лівобережної і Слобідської України. Ліквідація полкового устрою на Україні (Стародубський, Чернігівський, Ніжинський, Козелецький, Прилуцький, Переяславський, Лубенський, Миргородський, Гадяцький полки). На Україні засновано 5 намісництв: Новгород-Сіверське, Чернігівське, Київське, Харківське, Катеринославське. |
1784 |
Заснування російських колоній в Криму: Сімферополя (татарська Ак-Мечеть), Євпаторії (татарський Гезлєв), Севастополя. Заснування першого в Україні університету – Львівського (на базі єзуїтського) |
1785 |
«Жалувана грамота дворянству» Катерини ІІ: зрівняння української козацької старшини у правах з російським дворянством |
1785 - 1805 |
Розташування Задунайської Січі у Банаті. |
1785 - 1817 |
Бузьке козацьке військо |
1787 |
Подорож Катерини ІІ разом з австрійським імператором до Криму. 9 травня - закладка імператрицею Преображенського собору і міста Катеринослав-ІІ (на новому місці – на Дніпрі). 13 серпня – початок російсько-турецької війни 1787 – 1791 років. Намагання турків оволодіти Кінбурном, відбиті загоном О.В.Суворова. |
1787 – 1792 |
Існування між Бузьким та Дністровським лиманами Чорноморського козацького війська. (Після 1792 р. чорноморці переселені на Кубань) |
1787 – 1796 |
Існування між Південним Бугом і Інгулом Катеринославського козацького війська. |
1788 |
24 травня – початок походу російської армії на Очаків. Бойові дії в Молдавії. 6 (17) грудня – штурм О.В.Суворовим Очакова і оволодіння ним; знищення турецького гарнізону. |
1789 |
Російсько-турецька війна: турки зазнали низку поразок у Молдавії (під Фокшанами, на Римніку тощо) і 3 листопада здали Бендери. Австрійці оволоділи Бєлградом і Бухарестом. Заснування Миколаїва |
1790 |
Російсько-турецька війна: турецький флот зазнав поразки на Чорному морі – біля Керчі і біля Тендри; російські війська оволоділи пониззям Дунаю. 11 грудня – О.Суворов захопив Ізмаіл. |
1791 |
Російсько-турецька війна: російські війська просунулись до Галаца, а також оволоділи Анапою. 29 грудня – Ясський мир: Османська імперія остаточно відмовилась від претензій на Крим і Кубань, а також поступилася Росії Очаковим і землями між Південним Бугом і Дністром. |
1792 |
Переселення козаків Чорноморського козацького війська на Кубань. Спорудження Кубанської укріпленої лінії по правому берегу Кубані. Заснування Тирасполю. |
1793 |
Другий поділ Речі Посполитої: Пруссія отримала Познань, а Росія – Правобережну Україну із Східною Волинню і Білорусь |
1793 - 1797 |
Створення дендропарку «Олександрія» у Білій Церкві. |
1794 |
Біля Хаджибею засновано Одесу і Овідіополь. Березень – грудень: повстання у Польщі під проводом Т.Косцюшко – зокрема, охопило центральну Польщу, Підляшшя, Берестейщину, Холмщину. |
1795 |
26 жовтня: Третій поділ Речі Посполитої: Пруссія отримала Мазовію і Варшаву, Австрія – Холмщину і західну Галіцію, Росія – Литву, західну Білорусь з Брестом і Західну Волинь. |
1796 |
Спорудження першої кам’яновугільної копальні у Донбасі (Лисичанськ) |
1796 - 1801 |
Створення дендропарку «Софіївка» в Умані. |
1796 - 1801 |
Царювання у Росії імператора Павла І |
1797 |
Переведення контрактової ярмарки з Дубна до Києва |
1798 |
Видання першого витвору нової української літератури – «Енеїди» І.П.Котляревського. |
1800 |
Задуто першу в Україні велику доменну піч на Луганському чавуноливарному |
[ред.] ХIХ століття
|
ХІХ століття |
1804 |
Відкриття першої в Україні гімназії (у Новгород-Сіверському). |
1804 - 1805 |
Будівництво у Києві першого міського театру. |
1805 |
Заснування російського Харківського університету Відкриття ліцею у Кременці |
1805 - 1813 |
Задунайська Січ дислокується у Сейменах на Нижньому Дунаї. |
1806 |
У відповідь на зміщення правителів у Молдові та Валахії Росія ввела до Дунайських князівств війська. Початок російсько-турецької війни 1806 – 1812 років. Без бою здалися турецькі гарнізони у Хотині, Бендерах, Аккермані , Кілії. Турки тимчасово захопили Бухарест, а серби – Бєлград. |
1807 |
Листопад - повстання ратників міліції у Києві, Балті, Дубосарах. |
1807 - 1809 |
Російсько-турецька війна: перемир’я, за яким сторони виводили війська з Дунайських князівств |
1808 |
Створення театру у Полтаві Поновлення Галицької митрополії. |
1809 |
12 березня – поновлення російсько-турецької війни. |
1809 |
Відкриття гімназії у Києві; відкриття оперного театру в Одесі. |
1812 |
16 травня – Закінчення російсько-турецької війни 1806 – 1812 рр. – Бухарестський мирний договір, за яким Росія отримала Бессарабію (східну Молдавію) і Буджак; Дунайські князівства повертались Османській імперії на правах автономій; Сербія отримала внутрішню автономію; Турція визнавала Російські володіння у Закавказзі, але утримувала за собою Анапу. Нашестя армій Наполеона на Москву. Вихід першої у Східній Україні газети «Харьковский еженедельник» |
1813 -1828 |
Задунайська Січ розташована у дельті Дунаю (Катирлез – Дунаваць) |
1814 - 1861 |
Життя Т.Г.Шевченка |
1817 |
Повстання бузьких козаків у Вознесенську Заснування Ришельєвського ліцею в Одесі. |
1819 |
27 червня: повстання військових поселенців у Чугуєві. |
1820 |
Відкриття у Ніжині гімназії вищих наук |
1821 |
Березень: створення Південного товариства декабристів на Україні. |
1822 |
Видання 4-томної «Історії Малої Росії» Бантиш-Каменського. |
1825 |
29 грудня – 3 січня: повстання Чернігівського полку. |
1825 - 1855 |
Царювання Миколи І. |
1826 |
Селянські заворушення в Уманському повіті під проводом О.Семенова. |
1828 |
14 (26) квітня - початок російсько-турецької війни 1828 – 1829 рр. Окупація російськими військами Дунайських князівств; здобуття Шумли і Варни у Болгарії, низки фортець у східній Анатолії. Перехід козаків Задунайської Січі на російській бік. |
1829 |
Літо – взяття російськими військами Ерзуруму, Сілістрії, Адріанополя. 2 (14) вересня – укладено Адріанопольський мирний договір: Росія одержала острови в дельті Дунаю, східний берег Чорного моря від гирла Кубані до Аджарії та фортеці Ахалкалакі та Ахалцих з прилеглими областями, а також низку привілеїв. Турція визнавала приєднання до Росії деяких територій в Закавказзі, зобов'язувалася надати автономію Сербії, Молдавії і Валахії, визнати широку автономію Греції. |
1830 - 1831 |
Польське повстання - торкнулося, зокрема, Волині і Галичини. |
1831 |
Царські реформи у західних губерніях: зачинено, зокрема, польські школи, польський Кременецький ліцей |
1834 |
Відкриття Київського університету |
1835 |
Київ останнім з міст позбавлено Магдебурзького права |
1836 |
Створення М.В.Гоголем «Ревізора» |
1837 - 1852 |
Дмитрій Бібіков – київський генерал-губернатор (Правобережна Україна). |
1839 |
Початок діяльності Одеського товариства історії і старожитностей. |
1840 |
Перше видання «Кобзаря» у Петербурзі Скасовано дію Литовського статуту на Правобережжі. |
1843 - 1844 |
Селянські заворушення на Буковині під проводом Л.Кобилиці. |
1844 |
Заснування технічної академії у Львові |
1845 |
Заснування обсерваторії Київського університету |
1845 - 1847 |
Діяльність Кирило-Мефодіївського братства в Києві |
1846 |
Селянське антипольське повстання у Галичині Опублікування «Історії русів» |
1848 - 1849 |
Революції у Австрії та Угорщині. Відміна кріпацтва у Австро-Угорщині. Вихід у Львові першої української газети «Зоря галицька». 1-3 листопада – повстання у Львові. Селянські заворушення на Буковині під проводом Л.Кобилиці. |
1853 |
4 жовтня – початок Кримської (Східної) війни 1853 – 1856 рр. Приводом стало введення російських військ до Дунайських князівств. З залишків задунайських козаків Михайло Чайковський створив загони у складі турецької армії. |
1854 |
Лютий: козацькі загони М.Чайковського (Садик-паші) увійшли до Бухаресту, де він став губернатором. 13 вересня – початок героїчної оборони Севастополя. |
1855 |
27 серпня – російські війська залишають Севастополь |
1856 |
18 березня – закінчення Кримської війни: Паризький мир, за яким Росія повертала Турції Карс, а Молдові передавала гирло Дунаю з прилеглою частиною Буджаку. Також Росія відмовлялась від протекторату над Валахією, Молдовою і Сербією. |
1861 |
19 лютого – маніфест імператора Олександра ІІ (1855 - 1881) про відміну кріпацтва. 4 листопада: відкриття першої в Україні залізниці – ділянка Перемишль – Львів і Львівського вокзалу. |
1863 |
Постановка першої української опери «Запорожець за Дунаєм» С.С.Гулака-Артемовського |
1863 |
Циркуляр міністра внутрішніх справ П.Валуєва про заборону друкування книг на українській мові. 2 грудня: у Херсоні заснували перший у Російський імперії Земський банк взаємного кредиту. |
1864 |
2 грудня: Земська і судова реформи - рівність усіх перед законом, незалежність і незмінність суддів, введення суду присяжних для кримінальних злочинів тощо. |
1865 |
Будівництво залізниці Одеса-Балта і Роздільна – Кучурган Відкриття Новоросійського університету в Одесі. |
1866 |
Відкриття залізниці Львів – Чернівці. |
1866 - 1870 |
Будівництво залізниці Київ - Балта |
1867 |
Заснування оперного театру у Києві. |
1868 |
Відкриття залізниці Київ - Курськ 8 грудня: у Львові засновано товариство "Просвіта" |
1869 |
12 липня: Відкриття ділянки залізниці Львів – Броди (до кордону з Російською імперією) Пуск залізниці Ростов – Горлівка 23 грудня: відкриття ділянок залізниці Курськ – Харків – Ростов. |
1870 |
Відкриття ділянки залізниці Золочів – Тернопіль. Відкриття залізничного мосту у Києві. |
1870 - 1871 |
Будівництво залізниць Полтава – Кременчук і Харків – Полтава. |
1871 |
Відкриття залізниці Тернопіль - Підволочиськ |
1871 - 1876 |
Будівництво залізниці Волочиськ - Жмеринка. |
1872 |
Введення в дію металургійного заводу «Новоросійського товариства» у Юзовці. Відкриття залізничного мосту у Кременчуці і залізниці на Одесу. |
1873 |
15 листопада: Відкриття залізниці Лозова – Олександрівськ з гілкою на Нижньодніпровськ. |
1874 |
Відкриття оперного театру у Харкові. Відкриття залізниць Гомель – Бахмач, Бахмач – Ромни, Мелітополь – Сімферополь (14 жовтня) |
1874 |
Відкриття Черновицького університету. |
1876 |
16 травня – Емський акт царського уряду, спрямований на утиск української культури і мови |
1877 - 1878 |
Російсько-турецька війна (на Балканах і у Східній Анатолії) |
1878 |
19 лютого (3 березня) – закінчення російсько-турецької війни: Сан-Стефанський мир, за яким Сербія, Чорногорія і Румунія отримували повну незалежність, а Боснія і Герцеговіна та Болгарія – автономію; Росія приєднувала Карс, Батум і південну Бессарабію. Відкрито залізниці Попасна – Слов’янськ, Дебальцеве – Луганськ і Мерефа – Суми – Ворожба. |
1881 |
Початок промислової експлуатації Криворізького залізорудного басейну |
1882 |
Заснування М.Л.Кропивницьким в Єлизаветграді української професійної трупи. |
1882 - 1904 |
Будівництво Катерининської залізниці |
1884 |
Відкриття ділянки залізниці Ясинувата – Катеринослав – Долинська і мосту через Дніпро в Катеринославі |
1886 |
Початок промислового видобутку марганцевих руд у Нікопольському басейну Відкриття в Одесі бактеріологічної станції (2-ї в Європі) |
1887 |
Відкрито перший великий завод у Катеринославі – Олександрівський Південно-Російський металургійний завод. |
1888 |
Відкрито залізницю Кременчук - Ромни |
1889 |
У Катеринославі став до ладу трубопрокатний завод «Шодуар-А» |
1890 |
Першотравневий мітинг робітників у Львові - перша «майовка» в Україні. Перший марксистський гурток (Катеринослав). Відкриття у Києві першої електростанції загального користування. |
1891 |
У Катеринославі став до ладу металургійний завод Гантке (нині – Нижньодніпровський трубний) В Одесі з'явився перший в Російській імперії автомобіль (завезений з Європи) |
1892 |
8 травня – пуск у Києві першого в Російській імперії електричного трамваю. |
1896 |
Створення перших хронікальних фільмів в Україні. |
1897 |
Створення київського та катеринославського «Союзів боротьби за визволення робітничого класу». 26 червня: пуск у Катеринославі електричного трамваю (3-й в Російській імперії) |
1898 |
Відкриття Київського політехнічного інституту. |
1899 |
Відкриття Катеринославського вищого гірничого училища. |
1900 |
Селянські заворушення у Галичині. |