Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

0764437_46863_tablicya_istoriya_ukra_ni_v_datah

...doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
16.11.2019
Размер:
1.36 Mб
Скачать

Період поширення і ствердження російської влади

ХVІІІ століття

1702 - 1704

Повстання на Правобережжі під проводом Семена Палія, Самійла Самуся, Захара Іскри та Андрія Абазіна.

1703

Облога поляками Семена Палія у Фастові.

1703 - 1711

Антигабсбурзьке повстання угорців під проводом трансільванського князя Ференца Ракоці; основний осередок повстання знаходився у Мукачеві.

1703 – 1725

Десятки тисяч українських селян та козаків були насильно зігнані на будівництво Петербурга і Ладозького каналу, близько 25 тисяч загинули від хвороб в тамтешніх болотах.

1704 – 1706

Похід І.Мазепи та російських військ на Правобережну Україну (Біла Церква-Острог-Замостя), під час якого, зокрема, було схоплено і страчено провідника повстання полковника С.Палія, а І.Мазепа отримав згоду Петра І на долучення до своїх володінь Правобережжя. (Польща у цей час вела Північну війну зі Швецією і не мала можливості дати гідну відсіч Гетьману).

1707 - 1709

Повстання у Росії під проводом К.Булавіна – охопило, зокрема, Східну Слобожанщину і Запоріжжя.

1708

Під час Північної війни шведські війська на чолі з королем Карлом ХІІ окупували Польщу і вступили на Смоленщину, після чого повернули на Україну. Петро І надавати військову допомогу І.Мазепі відмовився. Донос полковник Кочубея та Іскри на І.Мазепу Петру І.

28 (30?) жовтня – Гетьман Іван Мазепа з частиною старшини і козаків перейшов на бік ворога Петра І - короля Швеції Карла ХІІ. Наказ Петра І страчувати кожного запорожця. Російський церковний Синод за вказівкою Петра І оголошує анафему гетьману І.Мазепі.

2 листопада – Взяття і знищення військами князя О.Меншикова столиці – Батурина і від 6 до 15 тисяч його мешканців.

6 (11?) листопада – обрання промосковською старшиною нового Гетьмана – Івана Скоропадського (1708 – 1722). Перенос гетьманської столиці на російський кордон до Глухова. На чолі козацької армії і полкових округів призначено російських офіцерів. О.Меньшиков отримав землі на Лівобережній Україні, зокрема, Стародубщину.

19 листопада 1708 – 7 січня 1709 – оборона Веприка.

8 грудня: Петро І запровадив у Росії губернський поділ (засновано 8 губерній). Зокрема, утворено Київську губернію (у складі Гетьманщини, а також курських земель) і Азовську – у басейні Дону та Сіверського Дінця.

1709

1 квітня – 26 червня – облога шведами Полтави.

14 (25) травня – російські війська за підтримку І.Мазепи взяли і зруйнували Запорізьку Січ (Чортомлицьку). Козаки рятуються у пониззі Дніпра – на землях Кримського ханства і споруджують тут Кам’янську Січ біля Газикермена (1709-1711).

27 (28) червня: Полтавська битва – російська армія Петра І розгромила шведську.

30 червня: капітуляція шведської армії під Переволочною. Карл ХІІ та І.Мазепа рятуються втечею у межі османських володінь у Молдавії, де І.Мазепа і помирає 21 вересня. Разом з гетьманом емігрувала частина козацької старшини та 4 000 запорожців.

7 липня – Решетилівські статті - петиція гетьмана І.Скоропадського з 1ё14 пунктів цареві Петру І з проханням регламентувати російсько-українські відносини. Задовільнені не були.

На Україні поставлено на утримання 10 російських полків; козацькі загони спрямовуються у північну Росію для ведення бойових дій, а також будівництва Санкт-Петербурга і Ладозького каналу.

Петро І примусив скоротити число студентів КиєвоМогилянської Академії з 2000 до 161, а кращі просвітники переїхали до Москви. Указ про обов'язковість цензурування до друку українських книжок у Москві

29 липня: ультиматум російського посла султанові про видачу Карла ХІІ і І.Мазепи.

1710

5 квітня – обрання у Бендерах гетьманом Пилипа Орлика (1710 -1742); проголошення «Пактів й конституцій законів і вольностей війська Запорізького».

Травень: Кримський хан Девлєт ІІ Герай уклав союз з Пилипом Орликом.

20 листопада – Турція оголошує війну Росії. Початок Російсько-турецької війни 1710 - 1713 рр.

1711

Січень – квітень: похід кримських татар на Правобережну Україну (за підтримки П.Орлика і польськіх загонів Й.Потоцького).

30 квітня: за відсутності провідника угорського повстання Ференца Ракоці його воєначальник барон Ш.Карої укладає з австрійською владою мирний договір у Сатмарі. 1 травня – основні сили куруцев (12 000) капітулюють біля Сатмара.

25 травня: невдалий штурм Білої Церкви татарами та козаками П.Орлика.

Весна: московська армія вступає на Правобережну Україну. Початок Прутського походу Петра І.

Квітень – Петр І укладає союз з молдавським господарем Д.Кантемиром.

Червень: невдалий похід гетьмана І.Скоропадського (20 000) і Бутурліна (7 000) на Крим (Перекоп).

22 червня: здача габсбурзьким військам останньої фортеці угорських повстанців – куруцев – Мукачівського замку .

25 червня: армія Петра І (46 000 воїнів і 120 гармат) та загін Д.Кантеміра (5 000 воїнів) підступили до м.Ясси.

8-9 липня: битва і оточення російської армії південніше Ясс на Пруті.

12 липня: Прутська мирна угода: Росія повертала Османській імперії Азов, знищувала фортеці Таганрог, Кам’яний затон на Дніпрі та Новобогородицьку на Самарі, визнавала сюзеренітет турків над землями Запоріжжя, а також виводила свої війська з території Речі Посполитої (в т.ч. з Правобережної України). Фактичне припинення війни 1710 – 1713 рр.

1711 - 1728 (1734?)

Олешківська Січ у гирлі Дніпра.

1712

Скасування полкового устрію на Правобережжі.

1714

Відновлення польського панування на Правобережжі. Уз Петра І, яким дозволялось українське збіжжя експортувати лише через російські порти (Ригу, Петербург, Архангельськ).

1716

Москва заборонила українцям їздити в Європу по крам

1718

Пожежею знищено бібліотеку Києво-Печерського монастиря. Москва заборонила вивозити до Європи український тютюн.

1719

Заборона вивезення українського збіжжя до Європи

1720

Указ Петра І про заборону друкувати в Малоросії будь-які книги, крім церковних.

Заборона вивозити скляні вироби до Європи.

1721

30 серпня – Ништадтський мир: закінчення Північної війни Росії зі Швецією; Росія отримала частину Ліфляндії з Ригою, Естляндію, Іжору, частину Карелії.

Наказ про цензурування українських книжок. Накладені штрафи на Київську та Чернігівську друкарні за книжки «не во всем с великороссийскими сходные». Знищення Чернігівської друкарні.

Замість Московського патріархату Петро І запроваджує Святійший Синод у складі чиновників і церковних ієрархів.

1722

29 квітня - Лівобережна Україна із відомства Колегії закордонних справ була переведена під управління Сенату Росії, що мало на меті подальше обмеження самоврядування в Україні. Заборона привозити в Україну західноєвропейські вироби.

1722

З 16 травня - Перша Малоросійська колегія (1722 – 1727). Штат складався з 6 російських офіцерів та прокурора. Колегія стягувала побори до царської казни, розквартировувала на Україні російські війська, контролювала діяльність Генеральної військової канцелярії тощо.

Призначення у Київ мітрополітом Варлама Вонятовича (1722 -1730).

1722

Гетьман на Лівобережжі – Павло Полуботок (1722 – 1723)

1722 - 1794

Життя Григорія Сковороди

1723

29 лютого – у Петропавлівський фортеці у Петербурзі загинув гетьман П. Полуботок

1725 - 1727

Царювання у Петербурзі Катерини І

1727

1 жовтня - Гетьман на Лівобережжі – миргородський полковник Данило Апостол (1727 – 1734)

Заснування Харківського колегіуму.

1727 - 1730

Царювання у Росії Петра ІІ Олексійовича

1730

Заслання Київського митрополит Варлама на північ.

1730 - 1740

Царювання Ганни Іоанівни

1731 - 1733

Спорудження Української оборонної лінії; загалом будівництво тривало і в 1740-ві. Існувала до 1764 р.

1734

Запорожцям повернено статус підданих Російської імперії. Заснування Нової (Підпільнянської) Січі (1734 – 1775). Скасування гетьманства і створення «Правління гетьманського уряду»:3 російських чиновника і 3 представника старшини під головуванням князя Шаховського (незабаром – Баратинського).

1735

Початок російсько-турецької війни 1735 – 1739 рр. Вторгнення російської армії (20 000) на чолі з Леонтьєвим у напрямку Криму, напади на ногайців і повернення в Україну. Втрати українців під час війни становили 35 000 осіб (при населенні Гетьманщини 1,2 млн. осіб), витрати на утримання 50-75 російських полків – 1,5 млн. карбованців (10 річних бюджетів).

1736

Гайдамацьке повстання на Правобережжі (1736 – 1740). Похід Х.Мініха з Ізюму на Азов і з Царичанки на Крим.

1 червня – здобуття росіянами Перекопу; похід на Бахчисарай (25 червня) ; 20 червня - здобуття росіянами Азову. 2 липня – здобуття Кінбурна; відступ на Самару.

1737

Квітень 70-тисячна армія Х.Мініха рушила на Очаків.

2 липня – здобуття росіянами Очаківа.

40-тисячна армія П.Лассі через Сиваш вдерлась у східний Крим і здобула 15 серпня Карасу-Базар, після чого відступила через Перекоп.

1738

Заснування Переяславського колегіуму і Глухівської співочої школи.

Літо – похід П.Лассі в Північний Крим

1738 - 1745

Дії опришків у Покутті під проводом О.Довбуша

1739

Російські війська залишили Кінбурн і Очаків.

27 серпня: перемога російських військ на чолі з Х.Мініхом над турками при Ставучанах, здобуття Ясс і Хотина. Бєлградський мир (закінчення війни Турції з Росією і Австрією) , за яким Росія отримала Азов (але без укріплень) і контроль над Запоріжжям.

1741

Початок царювання Єлизавети Петрівни (1741 – 1761)

1744

Запровадження «Прав, за якими судиться малоросійський народ». Візит імператриці Єлизавети до Києва; прохання старшини про вибори нового гетьмана.

1745

Серпень – загибель О.Довбуша

1747 - 1753

Спорудження Андріївської церкви у Києві.

1749

Випуск першої газети в Україні – «Кур’єр Львівський» (польською мовою).

1750

Поновлення гетьманства. Гетьман Лівобережжя і Запоріжжя – 22-річний Кирило Розумовський (1750 – 1764). Гайдамацьке повстання на Правобережжі.

1751

Травень – царський уряд виділив частину запорізьких земель між Синюхою і Дніпром сербам на чолі з полковником Й.Хорватом. Нова Сербія (1752 – 1764)

1752

Заснування Слов’яносербії на Сіверському Донці і Бахмуті (1752 – 1764)

1754

Утворення Новослобідського полку на південь від Нової Сербії. Існував у 1754 -1759 і у 1761 – 1764 рр.

Бюджет Гетьманщини поставлено під контроль Петербурга, митні кордони з Росією скасовано.

1754 - 1757

Будівництво фортеці Святої Єлизавети. Заснування Олександрії.

1756 - 1763

Семирічна війна за участю козацьких полків.

1762

Після вбивства чоловіка – імператора Петра ІІІ (1761 – 1762) – імператрицею Росії під іменем Катерина ІІ (1762 – 1796) стає німецька принцеса.

1763

Гетьман К.Розумовський розділив Гетьманщину на 20 повітів.

1764

22 березня – утворення Новоросійської губернії (початково – на землях Нової Сербії і Слов’яносербії)

Польськім королем обрано проросійського кандидата – Станіслава Понятовського (1764 – 1795)

10 (17?) листопада – остаточна ліквідація гетьманства; утворення 2-ї Малоросійської колегії (1764 – 1786 рр.)

1765

Ліквідація слобідських козацьких полків.

1768

Коліївщина - антипольське повстання на Правобережжі під проводом М.Залізняка та І.Гонти. Придушені поляками за допомогою російських військ. Повстання на Запоріжжі. «Барська конфедерація» 1768 – 1769 рр. – рух проти проросійського короля Польщі.

Напад гайдамаків на прикордонну Балту і спалення містечка.

1768 - 1774

Російсько – турецька війна.

1769

Червень – невдалий похід російських військ на чолі з генералом Бергом на Крим.

Походи Крим-Герая на Запорізьки землі – останні походи татар на Україну.

9 вересня - Російські загони зайняли Хотин; 26 вересня – Ясси, а у листопаді – Бухарест. Створення Нововербованого козацького полку з населення Правобережної України.

1769 - 1770

Повстання Дніпровського і Донецького пікінер них полків

1769 - 1771

Заснування астрономічної обсерваторії у Львові.

1770

Російсько-турецька війна: перемоги при Чесме (26 червня), на Ларзі (7 липня), при Кагулі (21 липня); російські війська окупували Молдову, Валахію, Буджак і Єдісан.

1770 - 1771

Спорудження Дніпровської укріпленої лінії (від Олександрівська вздовж Кримського кордону до Петрівської фортеці). Заснування Олександрівська (нині м.Запоріжжя).

1771

Російсько-турецька війна: Похід Долгорукова на Крим: здобуто Перекоп (червень), Гезлев, Кафу. Кримське ханство визнавалось незалежним, але під протекторатом Росії. У Криму залишились російські гарнізони.

1772

1-й розділ Речі Посполитої: Пруссія отримала землі у пониззі Вісли, Росія – східну Білорусь, Австрія – Галичину.

1773

Російсько-турецька війна: бойові дії йшли, в основному, на Нижньому Дунаї.

1773 - 1775

Повстання у Росії О.Пугачьова.

1774

10 липня - завершення російсько-турецької війни 1768 – 1774 рр.: Кючук-Кайнарджийський мирний договір – Росія отримала Кабарду, Азов, Керч і Єнікале, Кінбурн і землі між Дніпром і Південним Бугом, а також низку переваг.

1775

7 травня: австро-турецька угода, за якою до Австрійської імперії перейшла Буковина.

4 червня – 100-тисячна російська армія на чолі з генерал-поручиком Петром Текелі при поверненні з Балкан захопила і знищила Запорізьку Січ (Більшість козаків ще не повернулись з війни). Кошового отамана Петра Калнишевського (1765 – 1775) з частиною старшини заслано на Соловки, де останній кошовий і помер 1803 р.

Частина запорожців осіла в дельті Дунаю під захистом імперії, де була створена Задунайська Січ

Ліквідація Полтавського полку.

1776

Затверджено план побудови у пониззі Самари Катеринослава-І.

Листопад - введення російських військ (кн. Прозоровський) до Криму з метою посадити на троні проросійського хана Шагин Герая.

1776 – 1785

Задунайська Січ навколо Вілкова на Дунаї.

1778

Літо – переселення кримських християн у Приазов’я, яке відбулося за ініціативи П.Румянцева-Задунайського і Катерини ІІ і за участю О.Суворова. Зокрема, Крим залишили 18 395 греків і 12 598 вірмен.

19 жовтня – заснування Херсону

1779

Заснування греками Маріуполя (на місці козацького поселення Домаха)

1780

Заснування Павлограду

1781

Ліквідація автономного устрою Лівобережної України

1782

Заснування Нікополя

1783

8 квітня - Ліквідація Кримського ханства і долучення його земель у Криму, Приазов’ї і на Кубані до Російської імперії.

3 травня: Указ Катерини ІІ про закріпачення селян Лівобережної і Слобідської України.

Ліквідація полкового устрою на Україні (Стародубський, Чернігівський, Ніжинський, Козелецький, Прилуцький, Переяславський, Лубенський, Миргородський, Гадяцький полки). На Україні засновано 5 намісництв: Новгород-Сіверське, Чернігівське, Київське, Харківське, Катеринославське.

1784

Заснування російських колоній в Криму: Сімферополя (татарська Ак-Мечеть), Євпаторії (татарський Гезлєв), Севастополя.

Заснування першого в Україні університету – Львівського (на базі єзуїтського)

1785

«Жалувана грамота дворянству» Катерини ІІ: зрівняння української козацької старшини у правах з російським дворянством

1785 - 1805

Розташування Задунайської Січі у Банаті.

1785 - 1817

Бузьке козацьке військо

1787

Подорож Катерини ІІ разом з австрійським імператором до Криму. 9 травня - закладка імператрицею Преображенського собору і міста Катеринослав-ІІ (на новому місці – на Дніпрі).

13 серпня – початок російсько-турецької війни 1787 – 1791 років. Намагання турків оволодіти Кінбурном, відбиті загоном О.В.Суворова.

1787 – 1792

Існування між Бузьким та Дністровським лиманами Чорноморського козацького війська. (Після 1792 р. чорноморці переселені на Кубань)

1787 – 1796

Існування між Південним Бугом і Інгулом Катеринославського козацького війська.

1788

24 травня – початок походу російської армії на Очаків. Бойові дії в Молдавії.

6 (17) грудня – штурм О.В.Суворовим Очакова і оволодіння ним; знищення турецького гарнізону.

1789

Російсько-турецька війна: турки зазнали низку поразок у Молдавії (під Фокшанами, на Римніку тощо) і 3 листопада здали Бендери. Австрійці оволоділи Бєлградом і Бухарестом.

Заснування Миколаїва

1790

Російсько-турецька війна: турецький флот зазнав поразки на Чорному морі – біля Керчі і біля Тендри; російські війська оволоділи пониззям Дунаю. 11 грудня – О.Суворов захопив Ізмаіл.

1791

Російсько-турецька війна: російські війська просунулись до Галаца, а також оволоділи Анапою.

29 грудня – Ясський мир: Османська імперія остаточно відмовилась від претензій на Крим і Кубань, а також поступилася Росії Очаковим і землями між Південним Бугом і Дністром.

1792

Переселення козаків Чорноморського козацького війська на Кубань. Спорудження Кубанської укріпленої лінії по правому берегу Кубані.

Заснування Тирасполю.

1793

Другий поділ Речі Посполитої: Пруссія отримала Познань, а Росія – Правобережну Україну із Східною Волинню і Білорусь

1793 - 1797

Створення дендропарку «Олександрія» у Білій Церкві.

1794

Біля Хаджибею засновано Одесу і Овідіополь.

Березень – грудень: повстання у Польщі під проводом Т.Косцюшко – зокрема, охопило центральну Польщу, Підляшшя, Берестейщину, Холмщину.

1795

26 жовтня: Третій поділ Речі Посполитої: Пруссія отримала Мазовію і Варшаву, Австрія – Холмщину і західну Галіцію, Росія – Литву, західну Білорусь з Брестом і Західну Волинь.

1796

Спорудження першої кам’яновугільної копальні у Донбасі (Лисичанськ)

1796 - 1801

Створення дендропарку «Софіївка» в Умані.

1796 - 1801

Царювання у Росії імператора Павла І

1797

Переведення контрактової ярмарки з Дубна до Києва

1798

Видання першого витвору нової української літератури – «Енеїди» І.П.Котляревського.

1800

Задуто першу в Україні велику доменну піч на Луганському чавуноливарному

[ред.] ХIХ століття

ХІХ століття

1804

Відкриття першої в Україні гімназії (у Новгород-Сіверському).

1804 - 1805

Будівництво у Києві першого міського театру.

1805

Заснування російського Харківського університету

Відкриття ліцею у Кременці

1805 - 1813

Задунайська Січ дислокується у Сейменах на Нижньому Дунаї.

1806

У відповідь на зміщення правителів у Молдові та Валахії Росія ввела до Дунайських князівств війська. Початок російсько-турецької війни 1806 – 1812 років. Без бою здалися турецькі гарнізони у Хотині, Бендерах, Аккермані , Кілії. Турки тимчасово захопили Бухарест, а серби – Бєлград.

1807

Листопад - повстання ратників міліції у Києві, Балті, Дубосарах.

1807 - 1809

Російсько-турецька війна: перемир’я, за яким сторони виводили війська з Дунайських князівств

1808

Створення театру у Полтаві

Поновлення Галицької митрополії.

1809

12 березня – поновлення російсько-турецької війни.

1809

Відкриття гімназії у Києві; відкриття оперного театру в Одесі.

1812

16 травня – Закінчення російсько-турецької війни 1806 – 1812 рр. – Бухарестський мирний договір, за яким Росія отримала Бессарабію (східну Молдавію) і Буджак; Дунайські князівства повертались Османській імперії на правах автономій; Сербія отримала внутрішню автономію; Турція визнавала Російські володіння у Закавказзі, але утримувала за собою Анапу.

Нашестя армій Наполеона на Москву.

Вихід першої у Східній Україні газети «Харьковский еженедельник»

1813 -1828

Задунайська Січ розташована у дельті Дунаю (Катирлез – Дунаваць)

1814 - 1861

Життя Т.Г.Шевченка

1817

Повстання бузьких козаків у Вознесенську

Заснування Ришельєвського ліцею в Одесі.

1819

27 червня: повстання військових поселенців у Чугуєві.

1820

Відкриття у Ніжині гімназії вищих наук

1821

Березень: створення Південного товариства декабристів на Україні.

1822

Видання 4-томної «Історії Малої Росії» Бантиш-Каменського.

1825

29 грудня – 3 січня: повстання Чернігівського полку.

1825 - 1855

Царювання Миколи І.

1826

Селянські заворушення в Уманському повіті під проводом О.Семенова.

1828

14 (26) квітня - початок російсько-турецької війни 1828 – 1829 рр. Окупація російськими військами Дунайських князівств; здобуття Шумли і Варни у Болгарії, низки фортець у східній Анатолії. Перехід козаків Задунайської Січі на російській бік.

1829

Літо – взяття російськими військами Ерзуруму, Сілістрії, Адріанополя. 2 (14) вересня – укладено Адріанопольський мирний договір: Росія одержала острови в дельті Дунаю, східний берег Чорного моря від гирла Кубані до Аджарії та фортеці Ахалкалакі та Ахалцих з прилеглими областями, а також низку привілеїв. Турція визнавала приєднання до Росії деяких територій в Закавказзі, зобов'язувалася надати автономію Сербії, Молдавії і Валахії, визнати широку автономію Греції.

1830 - 1831

Польське повстання - торкнулося, зокрема, Волині і Галичини.

1831

Царські реформи у західних губерніях: зачинено, зокрема, польські школи, польський Кременецький ліцей

1834

Відкриття Київського університету

1835

Київ останнім з міст позбавлено Магдебурзького права

1836

Створення М.В.Гоголем «Ревізора»

1837 - 1852

Дмитрій Бібіков – київський генерал-губернатор (Правобережна Україна).

1839

Початок діяльності Одеського товариства історії і старожитностей.

1840

Перше видання «Кобзаря» у Петербурзі

Скасовано дію Литовського статуту на Правобережжі.

1843 - 1844

Селянські заворушення на Буковині під проводом Л.Кобилиці.

1844

Заснування технічної академії у Львові

1845

Заснування обсерваторії Київського університету

1845 - 1847

Діяльність Кирило-Мефодіївського братства в Києві

1846

Селянське антипольське повстання у Галичині

Опублікування «Історії русів»

1848 - 1849

Революції у Австрії та Угорщині. Відміна кріпацтва у Австро-Угорщині. Вихід у Львові першої української газети «Зоря галицька». 1-3 листопада – повстання у Львові.

Селянські заворушення на Буковині під проводом Л.Кобилиці.

1853

4 жовтня – початок Кримської (Східної) війни 1853 – 1856 рр. Приводом стало введення російських військ до Дунайських князівств. З залишків задунайських козаків Михайло Чайковський створив загони у складі турецької армії.

1854

Лютий: козацькі загони М.Чайковського (Садик-паші) увійшли до Бухаресту, де він став губернатором.

13 вересня – початок героїчної оборони Севастополя.

1855

27 серпня – російські війська залишають Севастополь

1856

18 березня – закінчення Кримської війни: Паризький мир, за яким Росія повертала Турції Карс, а Молдові передавала гирло Дунаю з прилеглою частиною Буджаку. Також Росія відмовлялась від протекторату над Валахією, Молдовою і Сербією.

1861

19 лютого – маніфест імператора Олександра ІІ (1855 - 1881) про відміну кріпацтва.

4 листопада: відкриття першої в Україні залізниці – ділянка ПеремишльЛьвів і Львівського вокзалу.

1863

Постановка першої української опери «Запорожець за Дунаєм» С.С.Гулака-Артемовського

1863

Циркуляр міністра внутрішніх справ П.Валуєва про заборону друкування книг на українській мові.

2 грудня: у Херсоні заснували перший у Російський імперії Земський банк взаємного кредиту.

1864

2 грудня: Земська і судова реформи - рівність усіх перед законом, незалежність і незмінність суддів, введення суду присяжних для кримінальних злочинів тощо.

1865

Будівництво залізниці Одеса-Балта і РоздільнаКучурган

Відкриття Новоросійського університету в Одесі.

1866

Відкриття залізниці ЛьвівЧернівці.

1866 - 1870

Будівництво залізниці Київ - Балта

1867

Заснування оперного театру у Києві.

1868

Відкриття залізниці Київ - Курськ

8 грудня: у Львові засновано товариство "Просвіта"

1869

12 липня: Відкриття ділянки залізниці ЛьвівБроди (до кордону з Російською імперією)

Пуск залізниці РостовГорлівка

23 грудня: відкриття ділянок залізниці КурськХарків – Ростов.

1870

Відкриття ділянки залізниці ЗолочівТернопіль. Відкриття залізничного мосту у Києві.

1870 - 1871

Будівництво залізниць ПолтаваКременчук і ХарківПолтава.

1871

Відкриття залізниці Тернопіль - Підволочиськ

1871 - 1876

Будівництво залізниці Волочиськ - Жмеринка.

1872

Введення в дію металургійного заводу «Новоросійського товариства» у Юзовці.

Відкриття залізничного мосту у Кременчуці і залізниці на Одесу.

1873

15 листопада: Відкриття залізниці Лозова – Олександрівськ з гілкою на Нижньодніпровськ.

1874

Відкриття оперного театру у Харкові.

Відкриття залізниць ГомельБахмач, БахмачРомни, МелітопольСімферополь (14 жовтня)

1874

Відкриття Черновицького університету.

1876

16 травня – Емський акт царського уряду, спрямований на утиск української культури і мови

1877 - 1878

Російсько-турецька війна (на Балканах і у Східній Анатолії)

1878

19 лютого (3 березня) – закінчення російсько-турецької війни: Сан-Стефанський мир, за яким Сербія, Чорногорія і Румунія отримували повну незалежність, а Боснія і Герцеговіна та Болгарія – автономію; Росія приєднувала Карс, Батум і південну Бессарабію.

Відкрито залізниці ПопаснаСлов’янськ, ДебальцевеЛуганськ і МерефаСумиВорожба.

1881

Початок промислової експлуатації Криворізького залізорудного басейну

1882

Заснування М.Л.Кропивницьким в Єлизаветграді української професійної трупи.

1882 - 1904

Будівництво Катерининської залізниці

1884

Відкриття ділянки залізниці ЯсинуватаКатеринославДолинська і мосту через Дніпро в Катеринославі

1886

Початок промислового видобутку марганцевих руд у Нікопольському басейну

Відкриття в Одесі бактеріологічної станції (2-ї в Європі)

1887

Відкрито перший великий завод у Катеринославі – Олександрівський Південно-Російський металургійний завод.

1888

Відкрито залізницю Кременчук - Ромни

1889

У Катеринославі став до ладу трубопрокатний завод «Шодуар-А»

1890

Першотравневий мітинг робітників у Львові - перша «майовка» в Україні. Перший марксистський гурток (Катеринослав).

Відкриття у Києві першої електростанції загального користування.

1891

У Катеринославі став до ладу металургійний завод Гантке (нині – Нижньодніпровський трубний)

В Одесі з'явився перший в Російській імперії автомобіль (завезений з Європи)

1892

8 травня – пуск у Києві першого в Російській імперії електричного трамваю.

1896

Створення перших хронікальних фільмів в Україні.

1897

Створення київського та катеринославського «Союзів боротьби за визволення робітничого класу».

26 червня: пуск у Катеринославі електричного трамваю (3-й в Російській імперії)

1898

Відкриття Київського політехнічного інституту.

1899

Відкриття Катеринославського вищого гірничого училища.

1900

Селянські заворушення у Галичині.