- •Частина 1. «Економічної історії зарубіжних країн»
- •Тема 1. Предмет та значення історії економіки в системі економічних наук і сучасної господарської практики. Первісне нагромадження капіталу та промисловий переворот в Англії, сша, Німеччині та Франції
- •1. Предмет та значення історії економіки в системі економічних наук і сучасної господарської практики
- •2. Основні аспекти розвитку господарства країн Західної Європи (хvі – хvііі ст.).
- •4. Промисловий переворот в Англії.
- •5. Особливості промислового перевороту у Франції
- •6. Особливості промислового перевороту в Німеччині
- •7. Особливості промислового перевороту в Сполучених Штатах Америки.
- •Тема 2. Економіка розвинутих капіталістичних країн в умовах монополістичного капіталізму (1870-1913 рр.)
- •1. Загальна характеристика капіталістичних країн Західної Європи та сша у кінці хіх ст.
- •2. Економіка Великобританії в період монополістичного капіталізму
- •3. Монополістичний капіталізм Франції
- •4. Особливості монополістичного капіталізму Німеччини
- •5. Економіка сша в умовах монополістичного капіталізму
- •Основні показники розвитку економіки провідних
- •Тема 3. Економіка сша, Англії, Франції та Німеччини від першої до другої світових війн
- •1. Вплив і-ої світової війни (1914-1938 рр.) на провідні капіталістичні країни (Німеччина, Англія, Франція, сша)
- •3. Світова економічна криза 1929-1933 рр. (на прикладі сша). «Новий курс» ф. Д. Рузвельта та його історичне значення
- •Тема 4. Економічний розвиток зарубіжних країн з 1939 року до наших часів.
- •І. Розвиток економіки сша в сучасний період:
- •1.1. Вплив іі світової війни на економіку сша (1939 – 1945 рр.)
- •1.2. Розвиток економіки сша в 1945 - 1960 рр.
- •1.3. Розвиток економіки сша в 70 – 90 рр. Хх століття
- •2. Розвиток економіки Німеччини в сучасний період:
- •2.1. Вплив другої світової війни на економіку Німеччини
- •2. 2. Господарство Німеччини в 1945 – 1960 рр.
- •2.3. Розвиток господарства фрн в70 – 90 рр. Хх століття
- •Частина 2. «Економічна історія України» Тема і. Економічний розвиток україни у 60-х рр. Хіх ст. До першої світової війни (1914 – 1918 рр.)
- •Скасування кріпосного права, реформи 1848р., 1861 р.
- •Селянська реформа у західноукраїнських землях
- •Розвиток капіталізму в сільському господарстві.
- •Промисловий переворот та його особливості
- •4. Перехід до монополістичного капіталізму. Формування монополій (з 80-х рр. До і світової війни)
- •Тема 2. Розвиток господарства україни в хх ст.
- •1. Господарство України в період громадянської війни (1918 – 1920 рр.)
- •2. Відбудова народного господарства в період неПу
- •3. Економіка України у роки довоєнних п’ятирічок
- •4. Господарство у роки Великої Вітчизняної війни та повоєнні відбудови (1941– 1950 рр.).
- •1. Загальні риси розвитку економіки України у 50-60 р.Р.
- •2. Розвиток промисловості і транспорту. Господарські реформи 1957 та 1965 р.Р.
- •3. Сільське господарство України
- •4. Розвиток внутрішньої та зовнішньої торгівлі
- •5. Історико-економічна інформація розділу і сучасність
- •Тема 4. Економіка україни у 70-80 рр. Хх ст. Економіка держави в період незалежності
- •1. Загальна характеристика умов розвитку господарства України. Наростання кризових явищ в економіці
- •2. Розвиток промисловості (структура, особливості еволюції окремих галузей, внутрішньогалузеві протиріччя)
- •3. Сільське господарство в умовах довготривалої кризи
- •4. Транспорт України, торгівля, фінанси, грошовий обіг, кредит
- •5. Економіка України в період незалежності
- •6. Історико-економічна інформація періоду і сучасність
4. Господарство у роки Великої Вітчизняної війни та повоєнні відбудови (1941– 1950 рр.).
1 вересня 1939 р. українські землі опинились у полум’ї ІІ світової війни, з якого вийшли лише в травні 1945 р. Український народ зробив великий внесок у перемогу над нацистською Німеччиною. Війна стала тяжким випробуванням не тільки для воїнів Червоної Армії, а й для всього радянського народу, українського зокрема. Перебазування на схід країни величезних матеріальних цінностей, переведення народного господарства на рейки воєнного виробництва за надзвичайних умов і в найкоротші строки стало стало дійсно всенародною трудовою перемогою.
Основою економічної і воєнної перемоги над фашизмом в роки другої світової війни була господарська система країни. Визволення України від нацистських окупантів стало наслідком об’єднаних зусиль всіх націй і самого українського народу, воєнного та економічного співробітництва народів СРСР в роки війни.
Розвиток економіки в роки війни і в післявоєнний період здійснювався екстенсивним методом, в значній мірі за рахунок якості структурних складових господарської системи. Негативний історіко-економічний досвід минулого не повинен повторюватися в господарському житті незалежної України.
Тема 3. ГОСПОДАРСТВО УКРАЇНИ в 50-60 р.р. ХХ ст.
План.
1. Загальні риси розвитку економіки України у 50-60 рр.
2. Розвиток промисловості і транспорту. Господарські реформи 1957 та 1965 р.р.
3. Сільське господарство України.
4. Розвиток внутрішньої та зовнішньої торгівлі.
5. Історико-економічна інформація періоду і сучасність.
1. Загальні риси розвитку економіки України у 50-60 р.Р.
Розглядаючи це питання, треба звернути увагу на такі основні факти та процеси:
а) на темпи економічного розвитку країни впливали значні фінансові витрати в умовах ідеологічної та воєнної конфронтації з країнами Західної Європи та США;
б) у структурі промисловості переважали галузі важкої індустрії. Питома вага виробництва предметів народного споживання падала;
в) значні фінансові ресурси відволікали допомога країнам соціалістичної співдружності та прорадянським режимам в Африці, , Азії, Латинській Америці.
г) з ускладненням структури та умов розвитку економіки ефективність управління (командно-адміністративної системи) падала. Почалась її криза. Господарські реформи 1957, 1965р. направлені на її пересилення, не дали очікуваних результатів.
2. Розвиток промисловості і транспорту. Господарські реформи 1957 та 1965 р.Р.
Розвиток промисловості і транспорту стримувався диспропорціями між галузями топливно-енергетичного, металургійного та машинобудівного комплексів, з одного боку, і легкою, хімічною та харчовою галузями, з іншого боку. Ріст кількості вугледобувних шахт та видобутку вугілля супроводжувався значним підвищенням його собівартості, що викликало підвищення виробничих витрат у підприємств споживачів. Разом з тим у 3-4 рази збільшився обсяг використання більш дешевих видів палива, газу і нафти.
Суттєві зрушення мали місце в електроенергетиці. Були побудовані Дніпровська, Кременчуцька, Київська та Каховська ГЕС. Основну частину енергії виробляли потужні теплостанції. Металургія розвивалась шляхом кількісного росту: з 1951 та 1965 було побудовано 28 домен і 48 мартенівських печей.
Впроваджувався механізований безперервний розлив сталі, нові технології виробництва якісних сталей. У процесі плавок використовувалось дуття, збагачене киснем, і природний газ. Поширювався киснево-конвертерний спосіб виробництва сталі. Машинобудування розглянутого періоду характеризувалось такими основними рисами:
високою питомою вагою зношеного обладнання (22-30%);
нераціональністю станочного парку (токарні станки складали 29 % потужностей в той час як в США – 10 %);
уповільненим оновленням фізично та морально застарілого обладнання;
найнижчим у промисловості коефіцієнтом змінності.
Разом з тим упроваджувались механізація та автоматизація виробничих процесів. На багатьох заводах діяли автоматичні лінії. Значні досягнення мали місця металобудування.
У хімічній промисловості вступили в дію Лисичанський хімкомбінат, Сумський суперфосфатний завод, Роздольський сірчаний комбінат, Дніпропетровський шинний завод, Черкаський завод штучного волокна. В легкій та харчовій промисловості було побудовано 400 підприємств.
У залізничному транспорті паровий транспорт витіснявся тепловозним. Впроваджувалась електрифікація тяги.
Ускладнення економічного розвитку та наростання кризових явищ у командно-адміністративній системі викликали необхідність реформи управління економікою (1957). У ході реформи замість галузевих міністерств в основних регіонах країни створювались територіальні ради народного господарства. Та досвід показав, що новостворені ланки управління мали суттєві недоліки: місцеві інтереси часто переважали інтереси держави, підривалась загальнодержавна технічна політика, слабко розвивались міжгалузеві зв'язки, в рішенні господарських проблем панувала необмежена колегіальність. Нова спроба реформування управління мала місце в 1965 р. Ради народного господарства були ліквідовані. Знову впроваджувалась галузева система управління економікою. Серцевиною реформи була ідея переходу підприємств на господарський розрахунок. У зв'язку з цим на перший план висувались показники прибутку та реалізованої (а не валової) продукції. Та госпрозрахунок в умовах відсутності вільного ринку був формальний. Реформа не досягла мети. Криза командно-адміністративної системи продовжувала наростати.