5) „Порушення правил безпеки дорожнього руху, або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами”.

#0425 Який(-і) з нижчеперелічених злочинів характеризує(-ю)ться необережним ставленням винного до наслідків у вигляді смерті людини?

1) „Забруднення атмосферного повітря”;

2) „Опір начальникові або примушування його до порушення службових обов’язків”;

3) „Посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного”;

4) „Посягання на життя державного діяча”;

5) „Посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця”.

#0426 Яке(-і) з наведених тверджень, що стосує(-ю)ться злочинів, суспільно небезпечні наслідки яких полягають у настанні смерті людини (людей), є правильними?

1) відповідальність за злочини, суспільно небезпечні наслідки в яких полягають у настанні смерті, передбачена лише статтями розділу ІІ Особливої частини КК України „Злочини проти життя та здоров’я особи”;

2) злочини, суспільно небезпечні наслідки в яких полягають у настанні смерті, що передбачені у інших, крім розділу ІІ „Злочини проти життя та здоров’я особи”, розділах Особливої частини КК України, характеризуються лише необережною формою вини;

3) у тих складах злочинів, суспільно небезпечні наслідки в яких полягають у настанні смерті, що передбачені в інших, крім розділу ІІ „Злочини проти життя та здоров’я особи”, розділах Особливої частини КК України, життя особи виступає основним безпосереднім об’єктом;

4) відповідальність за злочини, у яких суспільно небезпечні наслідки у вигляді смерті виступають ознакою основного чи кваліфікованого складу злочину, передбачена статтями всіх розділів Особливої частини КК України;

5) у тих складах злочинів, суспільно небезпечні наслідки в яких полягають у настанні смерті, що передбачені в інших, крім розділу ІІ „Злочини проти життя та здоров’я особи”, розділах Особливої частини КК України, життя особи виступає додатковим безпосереднім об’єктом.

#0427 Яке(-і) твердження, що стосує(-ю)ться кваліфікуючих ознак умисного вбивства є правильними?

1) під раніше вчиненим умисним вбивством розуміються тільки вбивства, кваліфіковані за ст.115 КК 2001 р. чи відповідними їй статтями 94 і 93 КК 1960 р;

2) однією з кваліфікуючих ознак умисного вбивства є його вчинення злочинною організацією;

3) однією з кваліфікуючих ознак умисного вбивства є його вчинення організованою групою;

4) умисним вбивством двох або більше осіб є умисне позбавлення життя двох або більше осіб, незалежно від того, коли виник умисел на вбивство другого з потерпілих;

5) Наявність розриву в часі при реалізації єдиного умислу на вбивство двох або більше осіб значення для кваліфікації злочину як умисного вбивства двох або більше осіб не має.

#0428 Яке(-і) твердження, що стосує(-ю)ться змісту пом’якшуючих ознак умисного вбивства є правильними?

1) дії особи, яка разом з матір’ю новонародженої дитини виконувала об’єктивну сторону вбивства матір’ю своєї новонародженої дитини, потрібно кваліфікувати як дії співвиконавця у вбивстві матір’ю своєї новонародженої дитини;

2) видами умисного вбивства з пом’якшуючими ознаками є: умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання; умисне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини; умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони, або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця; вбивство через необережність;

3) потерпілим від злочину „Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання” може бути лише особа, яка вчинила щодо винного протизаконне насильство, систематичне знущання або тяжку образу;

4) потерпілим від злочину „Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання” може бути як особа, протизаконне насильство якої, вчинене щодо винного, викликало у нього стан сильного душевного хвилювання, так і стороння особа;

5) всі наведені вище відповіді є правильними.

#0429 Яке(-і) твердження, що стосує(-ю)ться співвідношення норми про умисне вбивство з нормами з інших розділів Особливої частини КК України, у яких передбачені наслідки у вигляді смерті людини, є правильними?

1) злочини, суспільно небезпечні наслідки в яких полягають у настанні смерті, що передбачені у інших, крім розділу ІІ „Злочини проти життя та здоров’я особи”, розділах Особливої частини КК України, характеризуються лише необережною формою вини;

2) злочини, суспільно небезпечні наслідки в яких полягають у настанні смерті, що передбачені у інших, крім розділу ІІ „Злочини проти життя та здоров’я особи”, розділах Особливої частини КК України, характеризуються лише умисною формою вини;

3) норма про умисне вбивство особи чи її близького родича у зв’язку з виконанням цією особою службового або громадського обов’язку є загальною відносно до спеціальної норми про посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця;

4) норма про умисне вбивство особи чи її близького родича у зв’язку з виконанням цією особою службового або громадського обов’язку є нормою про частину відносно до норми про посягання на життя державного чи громадського діяча;

5) нормою про частину відносно до норми про посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного є норма про умисне вбивство особи чи її близького родича у зв’язку з виконанням цією особою службового або громадського обов’язку.

#0430 Яке(-і) твердження, що стосує(-ю)ться співвідношення норми про вбивство через необережність з нормами з інших розділів Особливої частини КК України, у яких передбачені наслідки у вигляді смерті людини, є правильними?

1) спеціальною відносно норми про вбивство через необережність є норма про умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання;

2) норма про недбале зберігання зброї є спеціальною відносно норми про вбивство через необережність;

3) норма про вбивство через необережність з нормою про порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами, що спричинило смерть потерпілого, співвідносяться як частина і ціле;

4) якщо порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою спричинило загибель людей, то вчинене потрібно кваліфікувати за сукупністю злочинів: за статтею про порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою і вбивство через необережність;

5) якщо порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою спричинило загибель людей, то вчинене потрібно кваліфікувати за сукупністю злочинів: за статтею про порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою і умисне вбивство.

#0431 Яке(-і) твердження, що стосує(-ю)ться суб’єктивної сторони злочинів, ознакою основного чи кваліфікованого складу яких є смерть людини, правильні?

1) не можна розглядати як умисне вбивство випадки, коли смерть потерпілого настала від ушкодження, одержаного при падінні від поштовху чи удару, якщо винний не бажав або свідомо не припускав настання таких наслідків;

2) у тих складах злочинів, суспільно небезпечні наслідки в яких полягають у настанні смерті, що передбачені у інших, крім розділу ІІ „Злочини проти життя та здоров’я особи”, розділах Особливої частини КК України, суб’єктивна сторона злочину характеризується лише умисною формою вини;

3) у тих складах злочинів, суспільно небезпечні наслідки в яких полягають у настанні смерті, що передбачені у інших, крім розділу ІІ „Злочини проти життя та здоров’я людини”, розділах Особливої частини КК України, суб’єктивна сторона злочину характеризується лише необережною формою вини;

4) відношення винного до смерті потерпілого, як кваліфікуючої ознаки складу злочину „Умисне тяжке тілесне ушкодження”, характеризується як умисною, так і необережною формою вини;

5) відношення винного до смерті потерпілої у складі „Незаконне проведення аборту” характеризується умисною формою вини.

#0432 У жодній із статей якого розділу Особливої частини КК України, смерть людини (людей) не зазначено як наслідок основного чи кваліфікованого складу злочину:

1) „Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту”;

2) „Злочини проти довкілля”;

3) „Злочини проти безпеки виробництва”;

4) „Злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку”;

5) „Злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку”.

5. Кримінально-правова охорона здоров’я особи в Україні

#0501 Які з нижченазваних наслідків виступають кваліфікуючою чи особливо кваліфікуючою ознакою злочинів проти здоров'я?

1) смерть потерпілого;

2) нещасні випадки з людьми;

3) шкода, спричинена здоров'ю людей;

4) загибель людей;

5) насильство.

#0502 В якій відповіді названо ознаку об’єктивної сторони злочину „Побої і мордування”?

1) систематичність;

2) неодноразовість;

3) вчинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю;

4) розлад здоров’я тривалістю до 6 днів;

5) незначна втрата працездатності.

#0503 В якій відповіді, названі види тілесних ушкоджень, виділені за ступенем тяжкості?

1) тяжке тілесне ушкодження;

2) побої;

3) мордування;

4) насильство, що не є небезпечним для життя в момент заподіяння;

5) катування.

#0504 В якій відповіді, названі види тілесних ушкоджень, виділені за ступенем тяжкості?

1) вчинення насильницьких дій, що завдали фізичного болю;

2) завдання удару;

3) мордування;

4) погроза вбивством;

5) легке тілесне ушкодження, без наслідків у вигляді короткочасного розладу здоров’я або втрати працездатності.

#0505 Кваліфікуючою ознакою якого із злочинів проти здоров’я особи названо в КК смерть потерпілого?

1) умисне тяжке тілесне ушкодження;

2) доведення до самогубства;

3) зґвалтування;

4) незаконна лікувальна діяльність;

5) умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження.

#0506 За заподіяння якої шкоди при перевищенні меж необхідної оборони встановлено відповідальність у КК України?

1) будь-яких тілесних ушкоджень;

2) смерті (вбивства);

3) побоїв;

4) мордування;

5) доведення до самогубства.

#0507 За заподіяння якої шкоди при перевищенні меж необхідної оборони встановлено відповідальність у КК України?

1) знищення чи пошкодження майна.

2) катування;

3) середньої тяжкості тілесних ушкоджень;

4) тяжких тілесних ушкоджень;

5) вбивства через необережність.

#0508 Тілесне ушкодження якого ступеня тяжкості визначається залежно від ступеня втрати працездатності?

1) зараження венеричною хворобою;

2) побої;

3) тяжке тілесне ушкодження;

4) мордування;

5) жодне тілесне ушкодження.

#0509 Тілесне ушкодження якого ступеня тяжкості визначається залежно від ступеня втрати працездатності?

1) середньої тяжкості тілесне ушкодження;

2) погроза вбивством;

3) катування;

4) легке тілесне ушкодження без наслідків у вигляді короткочасного розладу здоров’я або незначної втрати працездатності;

5) будь-яке тілесне ушкодження.

#0510 Тілесне ушкодження якого ступеня тяжкості визначається залежно від ступеня втрати працездатності?

1) зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби;

2) незаконне проведення аборту;

3) незаконна лікувальна діяльність;

4) насильницьке донорство;

5) легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату працездатності.

#0511 Тілесне ушкодження якого ступеня тяжкості визначається залежно від тривалості розладу здоров’я?

1) тяжке тілесне ушкодження;

2) побої;

3) мордування;

4) легке тілесне ушкодження без наслідків у вигляді короткочасного розладу здоров'я або незначної втрати працездатності;

5) жодне тілесне ушкодження.

#0512 Тілесне ушкодження якого ступеня тяжкості визначається залежно від тривалості розладу здоров’я?

1) середньої тяжкості тілесне ушкодження;

2) погроза вбивством;

3) катування;

4) тяжке тілесне ушкодження;

5) будь-яке тілесне ушкодження.

#0513 Тілесне ушкодження якого ступеня тяжкості визначається залежно від тривалості розладу здоров’я?

1) зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби;

2) незаконне проведення аборту;

3) незаконна лікувальна діяльність;

4) насильницьке донорство;

5) легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату працездатності.

#0514 Яке(-і) з наведених положень, що стосує(-ю)ться кваліфікуючих ознак злочинів проти здоров'я є правильними?

1) у складі умисного тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, суб'єктивне ставлення винного до настання смерті полягає в необережності;

2) у складі умисного тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, суб'єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій характеризується умисною формою вини;

3) під „іншими тяжкими наслідками” як кваліфікуючою ознакою деяких злочинів проти здоров'я треба розуміти заподіяння тяжких тілесних ушкоджень одній чи кільком особам, середньої тяжкості тілесних ушкоджень двом чи більше особам, значних матеріальних збитків, а так само тривалий простій підприємств, цехів або їх виробничих дільниць;

4) кваліфікуючою ознакою всіх злочинів проти здоров’я особи є заподіяння потерпілому смерті з необережності;

5) чинне законодавство не передбачає кваліфікованого виду злочину „Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження”.

#0515 Яке(-і) з наведених положень, що стосує(-ю)ться кваліфікуючих ознак злочинів проти здоров'я є правильними?

1) у жодному зі складів злочинів проти здоров’я смерть потерпілого не названа як кваліфікуюча ознака.

2) в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, яке спричинило смерть потерпілого, суб'єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій характеризується умисною формою вини;

3) під „іншими тяжкими наслідками” як кваліфікуючою ознакою деяких злочинів проти здоров'я треба розуміти заподіяння тяжких тілесних ушкоджень одній чи кільком особам, середньої тяжкості тілесних ушкоджень двом чи більше особам, значних матеріальних збитків, а так само тривалий простій підприємств, цехів або їх виробничих дільниць;

4) кваліфікуючою ознакою всіх злочинів проти здоров’я особи є заподіяння потерпілому смерті з необережності;