- •Тема 2. . Правове регулювання управління в галузі природокористуванням і охорони навколишнього середовища.
- •1. Поняття, види та принципи управління в галузі екології.
- •Висновок до першого питання
- •2. Система державних та громадських органів управління в галузі екології та їх компетенція
- •Висновок з другого питання
- •3. Функції управління щодо природокористування та охорони навколишнього природного середовища
- •Висновок з третього питання
- •Висновки з теми
МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
ДОНЕЦЬКИЙ ЮРИДИЧНИЙ ІНСТИТУТ МВС УКРАЇНИ
КАФЕДРА ГОСПОДАРСЬКОГО ТА ЕКОЛОГІЧНОГО ПРАВА
«Затверджую»
Завідувач кафедри господарського та екологічного права
д.ю.н, доцент
___________________М.Л.Шелухін
«_____»___________________2012
ЛЕКЦІЯ
Тема 2. . Правове регулювання управління в галузі природокористуванням і охорони навколишнього середовища.
Обговорені та схвалені
На засіданні кафедри господарського та екологічного права
Протокол №
«______»____________________2012
Донецьк 2012
П Л А Н
Вступ.
Поняття, види та принципи управління в галузі екології.
Система державних та громадських органів управління в галузі екології та їх компетенція.
Функції управління щодо природокористування та охорони навколишнього природного середовища.
4. Участь громадськості в управлінні природокористуванням і охороні довкілля.
Висновок.
Нормативно-правові та літературні джерела
1. Конституція України - К.; Просвіта, 1996.
2. Закон України “Про екологічну експертизу” // Відомості Верховної Ради України-1995.-№ 8.
3. Закон України “Про охорону атмосферного повітря” // Відомості Верховної Ради України.-1992- №50.
4. Основи законодавства України “Про охорону здоров'я” // Голос України.- 1992.- 15 грудня.
5. Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища” // Відомості Верховної Ради України-1991.- № 41.
6. Закон України “Про природно-заповідний фонд” // Відомості Верховної Ради України-1992- № 34.
7. Закон України “Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” // Відомості Верховної Ради України- 1991.- № 21.- 1992- № 13.
8. Закон України “Про тваринний світ” // Відомості Верховної Ради України-1993-№ 18.
9. Цивільний Кодекс України.- ОВУ. – 2003. - № 11. – Ст. 461.
Водний Кодекс України. // Відомості Верховної Ради України-1995-№24.
Гаериш С. Б. Уголовно-правовая охрана окружающей среди Украйни. Проблемы теории и развитие законодательства.- Харьков, 1994.
Дмитренко І. А. Екологічне право України: Навч. посіб.- К., 1996.
Дмитренко І. А. Екологічне право України.-К., 1999.вів, 1995.
Козьірь О.М. Правовые вопросы охраны окружающей среды от загрязнения агрохимикатами.- М.: Изд-во Московского универси-тета, 1989.
Кравченко С. М., Костицький М. В. Екологічна етика і психологія людини.-Львів: Світ, 1992.
Малишко М. 1. Основи екологічного права України.-К.: МАУП, 1999-152с.
Николас А., Робинсон. Правовое регулирование природоис-пользования й охраны окружающей среды в США- М.: Прогресе, 1990.
Петров В. В. Экологическое преступленне: понятие и состав-1991 .-№ 35-36.
Петров В. В. Зкологическое право России. Учебник для вузов.-М.: БЕК, 1995-557 с.
20. Попов В. К., Шульга М. В, Розметав С В. Екологічне право України (загальна частина): Навч. посібник. - Харків, 1995.
21. Розметаєв С. В. Право собственности на природные ресурси в Украйне.-Харьков.-1996.
22. Шемшученко Ю. С. Правові проблеми екологіі. - К.: Наукова думка.-1989.
23. Государственное управленим охраной окружающей среды в союзной республике- Под ред. Ю. С. Шемшученко.- К.: Наукова думка, 1990.
Вступ
Однією з основних умов, яка гарантує ефективне вирішення екологічних проблем, є адекватний щодо їх рівня і значення організаційний (управлінський) механізм.
Процес управління взагалі — це цілеспрямований вплив з метою впорядкування, функціонування будь-яких систем, підтримка режиму їх діяльності, спрямована на реалізацію завдань і цілей даної системи.
Управління в галузі екології — це цілеспрямована діяльність компетентних органів та уповноважених посадових осіб, мета якої — реалізація екологічного законодавства і забезпечення виконання його вимог. Це процес регулювання за допомогою правових норм правовідносин у галузі екології, спрямований на забезпечення раціонального і ефективного використання природних ресурсів, досягнення узгодженості дій щодо охорони навколишнього природного середовища, попередження погіршення екологічного стану, запобігання екологічним правопорушенням та захисту екологічних прав всіх суб'єктів.