Питання для самопідготовки:

1. Застосування поліграфа при підготовці допиту.

2. Використання криміналістичної гіпології.

3. Психодіагностика почерку й інші сучасні технології підготовки і виробництва допиту.

Навчально – методичне забезпечення:

1. Еникеев М.И. Основы общей и юридической психологии. – М., 1996.

2. Еникеев М.И., Черных Э.А. Психология следователя. – М., 1988.

3. Ратинов А.Р. Судебная психология для следователей.

4. Васильев А.Н. Следственная тактика. – М., 1976

5. Следственные действия. Криминалистичекие рекомендации. Типовые образцы документов / Под ред. В.А. Образцова. – М.: Юристъ, 1999.

6. Васильев В.Л. Психология следственных действий // Учебное пособие: К., НВТ «Правник», 1996.

7. Дулов А.В., Нестеренко П.Д. Тактика следственных действий. – Минск, 1971.

8. Комисаров В.И. Следственная этика и вопросы тактики обыска // Соц. законность. – 1984. – №4. – С. 35.

9. Коновалова В.Е., Шепитько В.Ю. Обыск: тактика и психология. – Х., 1997. – 80 с.

10. Леви А.Л., Михайлов А.И. Обыск. Справочник следователя. – М., 1983.

11. Шейфер С.А. Следственные действия система и процессуальная форма. – М., 1981.

12. В.С. Позий, И.В. Романовская. Психология следственной деятельности // Учебное пособие для курсантов, студентов, юристов. – Симферополь: Эльиньо, 2007. – 224с.

Тема: Психологія огляду місця події. Психологічні типи злочинців

Мета заняття: Закріплення і поглиблення знань що вивчаються на заняттях психологічних прийомів і тактики при проведенні огляду місця події.

Перевірка рівня засвоєння навчального матеріалу і результатів самостійної роботи по підготовці до практичного заняття.

Навчальні питання:

1. Фактори, що впливають на формування злочинних мотивів.

2. Співвідношення біологічного і соціального у формуванні особистості злочинця.

3. класифікація типів злочинців за принципом основного мотиву поведінки

4. Основна характеристика «перетворювача», «бігуна», «вимагача», «соціального протестанта», «бойовика», «психічно хворого», «хакера».

Питання для самопідготовки:

1. Значення ефективного нагляду і огляду в розслідуванні злочинів.

2. Прийоми підвищення ефективності огляду і нагляді.

3. Можливості посилення чутливості зору і ін. Органів чуття при огляді.

4. Підтримка працездатності під час огляду і нагляду.

Навчально – методичне забезпечення:

1. Еникеев М.И. Основы общей и юридической психологии. – М., 1996.

2. Еникеев М.И., Черных Э.А. Психология следователя. – М., 1988.

3. Ратинов А.Р. Судебная психология для следователей.

4. Васильев А.Н. Следственная тактика. – М., 1976

5. Следственные действия. Криминалистичекие рекомендации. Типовые образцы документов / Под ред. В.А. Образцова. – М.: Юристъ, 1999.

6. Васильев В.Л. Психология следственных действий // Учебное пособие: К., НВТ «Правник», 1996.

7. Дулов А.В., Нестеренко П.Д. Тактика следственных действий. – Минск, 1971.

8. Комисаров В.И. Следственная этика и вопросы тактики обыска // Соц. законность. – 1984. – №4. – С. 35.

9. Коновалова В.Е., Шепитько В.Ю. Обыск: тактика и психология. – Х., 1997. – 80 с.

10. Леви А.Л., Михайлов А.И. Обыск. Справочник следователя. – М., 1983.

11. Шейфер С.А. Следственные действия система и процессуальная форма. – М., 1981.

12. В.С. Позий, И.В. Романовская. Психология следственной деятельности // Учебное пособие для курсантов, студентов, юристов. – Симферополь: Эльиньо, 2007. – 224с.

ТЕМА: Облік підросткової та юнацької психології у ході допиту

Мета заняття: Закріплення і поглиблення знань отриманих під час лекції, та розглядання практичних прийомів при спілкуванні з підлітками.

Навчальні питання:

1. Візуальна діагностика нещирості в поведінці учасника слідчого процесу на основі його невербальних реакцій. Види жестів, що вказують на нещирість людини.

2. Психологічні особливості спілкування з малолітніми жертвами та свідками злочинів.

3. Психологічні особливості спілкування з дітьми віком 3-7 років.

Питання для самопідготовки:

1. Психологічні процеси, передаванні невербальними каналами.

2. Класифікація невербальних каналів.

3. Невербальна поведінка особи.

4. Позитивні і негативні пози і жести.

5. Процесуальне закріплення інформації, одержаної невербальним шляхом. Можливості її використання.